- •1. Версальська конференція. Комісія з міжнародного трудового законодавства. Міжнародна Організація Праці. Філадельфійська Декларація 1994р. Україна – член моп.
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці: загальнотеоретичні і методичні основи оп.
- •4.Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •5. Конституційні засади оп в Україні. Законодавство України в галузі оп.
- •7. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •8. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Обов*язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •17. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •18.Держ. Нагляд за оп на підп. Апк , органи Держ. Нагляду за оп , їх основні повноваження і права
- •19.Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці на підприємстві
- •20.Організація оп на підприємстві апк: структура , основні функції і завдання управління оп .
- •21. Служба охорони праці підприємства
- •22.Основні функції , завдання соп .Стр-ра , чисельність . Основні права і обов’язки прац-в . Стимулювання оп
- •23. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Уповноважені особи : права і обов’язки
- •24. Комісія з питань охорони праці. Основні права і обов’язки комісії .
- •33. Організація проведення первинного інструктажу з питань охорони праці на підприємстві апк
- •34. Організація проведення повторного інструктажу з питань охорони праці на підприємстві апк
- •35. Організація проведення позапланового інструктажу з питань охорони праці на підприємстві апк
- •36. Організація проведення цільового інструктажу з питань охорони праці на підприємстві апк
- •37.Профілактика травматизму та професійних захворювань: виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру. Інциденти та невідповідності.
- •38. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •39. Розподіл травм за ступенем тяжкості. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням
- •40. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини. Втома
- •44 Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату. Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами)
- •49. Освітлення виробничих приміщень
- •50. Природне, штучне, суміщене освітлення
- •51. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •52. Вібрація
- •53. Методи контролю параметрів вібрації
- •54. Шум, ультразвук, інфразвук
- •55. Звукова потужність джерела звуку
- •56. Нормування шумів
- •Система запобігання пожежі
53. Методи контролю параметрів вібрації
Для зниження рівня вібрації застосовують віброізолюючі прокладки, амортизатори.
Вимірювання вібрації виконують відповідно до положень ГОСТ12.3.012–75ССБТ «Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования». Для вимірювання загальної вібрації датчик вимірювального приладу закріплюють на робочій площадці чи сидінні оператора, а дляконтролю характеристик локальної вібрації – в місцях контакту рук працюючого з елементами обладнання. Гігієнічну оцінку вібрації здійснюють такимиметодами: 1. Частотним (спектральним) аналізом. 2. Інтегральною оцінкою. 3. Дозною оцінкою.
Відносно до джерела виникнення вібрації заходи колективного захисту поділяються на такі: 1. зниження параметрів вібрації впливом на джерело виникнення; 2. зниження інтенсивності вібрації на шляху її поширення від джерела виникнення. Метод зниження параметрів вібрації впливом на джерело виникнення Вплив на джерело виникнення вібрації зводиться до зміни: конструктивних елементів джерелавібрації; характеру сил і моментів, обумовлених робочим процесом у машині, що викликають вібрацію. Використовують також методи зрівноважування окремих деталей, вузлів машин і механізмів; відстройку по частоті робочого режиму обладнання від діапазону резонансних явищ. Відстройка від режиму резонансу виконується за допомогою раціонального вибору маси й пружності коливної системи, або зміною частоти змушувальної сили. Метод зниження інтенсивності вібрації на шляху її поширення На шляху поширення вібрацію знижують за рахунок таких технічних рішень: використання додаткових пристроїв, що вбудовують в конструкцію машини (віброізоляційні, віброгасні);
застосування покриття, що демпфірує вібрацію; використання антифазної синхронізації джерел вібрації. Останній метод може бути реалізований тільки при парній кількості джерел вібрації, та за умови, що ці джерела характеризуються однаковими вібраційними характеристиками. При проектуванні засобів віброзахисту у ряді випадків використовують комбінації вказанихметодів. Ефективним методом зниження рівня вібрації є динамічне віброгасіння. Засоби динамічного віброгасіння за принципом дії підрозділяються на динамічні й ударні. Індивідуальні засоби захисту працюючих від дії вібрації Індивідуальні засоби захисту від дії вібрації за місцем контакту оператора з вібруючим об'єктом підрозділяються на такі види: для рук оператора – рукавиці чи перчатки з віброгасними долонями; віброгасні вкладиші; для ніг оператора – спеціальне взуття з віброгасною підошвою, виіброгасні наколінники; для тіла оператора – віброгасні нагрудники, пояси, спеціальні костюми. Загальні вимоги до засобів індивідуального захисту від дії вібрації регламентуються ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. «Засоби індивідуального захисту від вібрації. Загальні технічні вимоги».
54. Шум, ультразвук, інфразвук
Шум є безладним поєднанням звуків, які відрізняються інтенсивністю та частотою в частотному діапазоні 20-20000 Гц (діапазон звукового сприймання). Органи слуху людини найчутливіші до звукових коливань частотою 800-5000 Гц. З погляду фізіології шум характеризується як звуковий процес, більшою або меншою мірою неприємний для сприймання, що заважає роботі й відпочинку.
Звуки бувають повітряні й структурні: перші — поширюються в повітряному середовищі, другі - спричиняються коливаннями, які поширюються в твердих тілах.
Звукові хвилі виникають при порушенні стаціонарного стану середовища в результаті дії на нього будь-якої збурювальної сили.
Звук - це розповсюдження звукової хвилі в пружному середовищі. Він характеризується частотою звукових коливань, амплітудою та часовими змінами коливань. Звуковий спектр поділяється на інфразвук, частота коливань звукової хвилі якого знаходиться в межах від 0 до 20 Гц - людина цих звуків органами слуху не сприймає. Звуки з частотою від 20 до 20 000 Гц - звуковий діапазон, який людина чує (ДСТУ 2325-93 Шум. Терміни та визначення).
Ультразвук - це коливання пружного середовища з частотою понад 20 000 Гц. Ультразвуковий діапазон частот поділяється на изькочастотні коливання (від 1,12104 до 10й Гц), що розповсюджуються повітряним і контактним шляхом, та високочастотні коливання (від 103 до 109 Гц), що розповсюджуються тільки контактним шляхом.
Інфразвук - це механічні коливання пружного середовища, що мають однакову із шумом фізичну природу, але різняться частотою коливань, яка не перевищує 20 Гц. У повітрі інфразвук поглинається незначно. У зв'язку з цим він здатний поширюватися на великі відстані.