1. Версальська конференція. Комісія з міжнародного трудового законодавства. Міжнародна Організація Праці. Філадельфійська Декларація 1994р. Україна – член моп.

Україна як самостійна держава проголосила про визнання загальнолюдських цінностей, тому зобов'язалась дотримуватись загальновизнаних принципів міжнародного права. Стаття 8і Кодексу законів про працю визначила співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України. У випадку, коли міжнародним договором або міжнародною угодою, в якій бере участь Україна, встановлено інші правила ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди. До таких договорів в галузі праці в першу чергу відносяться належним чином ратифіковані або схвалені Конвенції та Рекомендації Міжнародної Організації Пращ, офіційно опубліковані в Україні. Міжнародна Організація Праці (МОП) була створена в 1919 році. Після закінчення першої світової війни в січні 1919 року в Парижі зібралась конференція країн, що перемогли у війні, щоб підготувати проект мирного договору з Німеччиною. Поряд з розподілом здобичі — поділом німецьких колоній в Африці і господарюванні в Саарському вугільному басейні — країни, що перемогли у війні, на першому ж пленарному засіданні конференції створили комісію з питань міжнародного трудового законодавства.

Така «заінтересованість» капіталістичних держав пояснюється тим, що перша світова війна призвела до зубожіння народів і надзвичайно загострила протиріччя. Революція в Росії 1917 року показала можливість створення держави без капіталістів. Під безпосереднім впливом цієї революції сталися революції в Німеччині. Угорщині, Фінляндії. В багатьох країнах були створені комуністичні та робітничі партії У таких умовах, намагаючись зміцнити своє панування і призупинити революційні виступи трудящих, світова буржуазія вирішила застосувати політику дрібних поступок і провести деякі реформи Тому й була створена комісія з питань міжнародного трудового законодавства. До складу комісії по міжнародному трудовому законодавству увійшли по два представники від США. Англії, Франції Італії, Японії та Бельгії і по одному представнику від Куби Польщі та Чехословаччини В її роботі брали участь лідери деяких профспілок. Комісія вивчила можливість спільних дій держав з питань праці, розробила проект статуту нової міжнародної організації. Цей статут з деякими змінами ввійшов до ХНІ розділу Версальського мирного договору, а сам день підписання договору — 28 червня 1919 року одночасно став і днем створення Міжнародної Організації Праці (МОП). На перших порах членами Міжнародної Організації Праці стали 44 держави: перші 31 член Ліги Націй, тобто країни-переможці в першій світовій війні, які підписали Версальський мирний договір, та 13 держав, що були запрошені приєднатися до статутів Ліги Націй і Міжнародної Організації Праці. В 1954 році членами Міжнародної Організації Праці стали Радянський Союз, Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка.

Відповідно до статей 3 та 4 Статуту МОП кожна держава-член Організації Об'єднаних Націй може бути членом Міжнародної Організації Праці. Для цього необхідно лише оповістити Генерального директора Міжнародного бюро праці про прийняття зобов'язань, що випливають із статуту. Відповідно до пункту 1 статті 3 Статуту кожна країна в МОП представлена чотирма делегатами: два делегати від уряду, один — від підприємців і один — від трудящих. Кожний з чотирьох делегатів має право голосувати індивідуально по кожному питанню, що розглядається Міжнародною Організацією Праці. Мета і завдання Міжнародної Організації Праці викладені в преамбулі до Статуту організації та в Декларації, що прийнята на 26 сесії Генеральної конференції МОП в Філадельфії 10 травня 1944 року. В Декларації проголошені основні принципи, на яких повинна базуватись діяльність організації. Міжнародна Організація Праці складається з трьох основних органів. Вищим, органом організації є Генеральна конференція або Міжнародна конференція праці. Головним змістом роботи конференції є розробка і прийняття Конвенцій і Рекомендацій по праці.

Самою важливою стороною діяльності Міжнародної Організації Праці є розробка і прийняття Конвенцій і Рекомендацій. Саме можливість відкритого висування і обговорення вимог по створенню міжнародних правових актів, а потім і створення норм, котрі в якійсь мірі можуть послужити покращенню умов праці, умов життя працюючих, притягує до участі в МОП представників трудящих усіх країн. Ці Конвенції і Рекомендації про працю є тими основними формами, -за допомогою яких Міжнародна Організація Праці здійснює міжнародне правове регулювання праці. Мета Конвенції — створити для держави, що її ратифікувала, зобов'язання по внесенню певних змін в національне законодавство про працю.

2. Мета та завдання дисципліни «Основи ОП». Перелік дисциплін, знання яких потрібне студентам для засвоєння курсу «О ОП». Структурнологічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки жит-сті.

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров'я людей по відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці.

«Основи охорони праці» - це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загально технічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва). Особливо тісно дисципліна пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплін єдина мета - сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров'я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Безпека життєдіяльності - це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

Наукова організація – це розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.

Ергономіка – це дослідження, розробка та дача рекомендацій щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров'я.

Інженерна психологія – це взаємодія людини з новою технікою і встановлення функціональних можливостей людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика – це встановлення залежності умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень - всього, що оточує людину на виробництві.

Курс «Основи охорони праці» складається з чотирьох розділів:

Перший розділ - правові та організаційні питання охорони праці.

Другий розділ - основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.

Третій розділ - основи техніки безпеки.

Четвертий розділ - пожежна безпека.

Головна мета курсу - надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.

Структурно-логічна схема є основою складання програмного забезпечення навчальної дисципліни «Основи охорони праці» і належить до наукового напрямку «Безпека життєдіяльності», до якого також відносять дисципліни, об'єктом вивчення яких є безпека людини і навколишньої природи, а також ті елементи середовища існування людини, що можуть становити загрозу її життю і здоров'ю.

«Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці у галузі», «Основи екології», «Цивільний захист» - ці дисципліни належать до зазначеного напрямку, У них є спільні теми, що можуть бути більшою чи меншою мірою відбиті у програмах.

Ці навчальні дисципліни викладаються на різних кваліфікаційних рівнях - на рівні бакалавра вивчають «Основи екології», «Безпеку життєдіяльності», «Основи охорони праці», на рівні спеціаліста (магістра) – «Основи охорони праці у галузі!, «Цивільний захист».