
- •1.Поняття світогляду. Загально-історичний характер світогляду. Історичні типи світогляду.
- •2. Місце філософії в загальнолюдській системі знання. Філософія і наука, схожість і різниця.
- •3.Становлення поняття “буття” в історії філософії. “Буття”, як філософська категорія.
- •4.Еволюція поняття матерія. Буття і матерія.
- •5. Поняття простору та часу. Особливості біологічного та соціального простору та часу.
- •6.Пізнання, як предмет філософського аналізу. Чуттєве та раціональне в пізнанні.
- •7.Проблема істини в філософії.
- •8.Особливості наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівень наукового пізнання.
- •9.Проблема свідомості в філософії. Сутність та основні характеристики свідомості.
- •10.Індивідуальна свідомість та суспільна свідомість. Самосвідомість.
- •11. Проблема антропосоціогенезу. Природа і сутність людини. Філософська проблема людини.
- •12. Основні концепції походження і сутності суспільства. Соціальна структура суспільства.
- •13. Соціальна філософія про характер, джерела, рушійні сили розвитку історичного процесу. Роль особистості в історії.
- •14. Філософія стародавнього Китаю
- •15.Філософські школи Стародавньої Індії.
- •16.Особливості формування та періодизація Античної філософії.
- •17. Характеристика філософських шкіл досократичного періоду Античної філософії.
- •18. Антропологічне та етичне вчення Сократа
- •19. Філософські погляди Платона.
- •20. Філософські погляди Арістотеля.
- •21. Загальна характеристика елліністичного та римського періодів античної філософії.
- •22. Особливості, періодизація та головні риси середньовічної філософії.
- •23. Середньовічна схоластика: номіналізм і реалізм.
- •25.Головні риси філософії доби Відродження.
- •26. Філософія Нового часу. Емпіризм (Бекон, Гоббс, Локк, Берклі, Юм).
- •28. Філософські погляди і.Канта. Агностицизм філософії і. Канта
- •29. Філософія і діалектика г.Гегеля. Метод і система філософії Гегеля
- •30. Формування некласичної філософії. Шопенгауер, Кьєркегор, Ніцше.
- •31. Антропологічна філософія Фейербаха.
- •32. Філософський зміст класичного марксизму: основні ідеї та принципи.
- •33. Філософія всеєдності Вл. Соловйова.
- •34.Вчення Бердяєва про свободу та творчість.
- •35.Основні риси і особливості української філософії.
- •36.Метафізика, логіка, етика у Києво-Могилянській академії.
- •37.Антропологічне та етичне вчення г.Сковороди.
- •38.Філософські погляди п.Д. Юркевича. «Філософія Серця» п.Юркевича.
- •39.Філософія української діаспори (д.Донцов, д.Чижевський).
- •40.Екзистенціальна філософія: Ясперс, Гайдеггер, Сартр, Камю.
- •41.Комунікативна філософія: Габермас, Апель.
- •42.Філософія прагматизму: Пірс, Джемс.
- •43. Герменевтика: Гадамер
- •44.Феноменологія: Гусерль.
- •45.К. Юнг «Различие восточного и западного мышления».
- •46.М. Гайдеггер «Основные понятия метафизики».
- •47.Аврелий Августин «Исповедь». Абеляр п. История моих бедствий. «Сповідь» Августина Блаженного.
- •48.Платон «Апология Сократа».
- •49. И.Кант «Антропология с практической (прагматической) точки зрения».
- •50. Р.Декарт «Рассуждение о методе».
4.Еволюція поняття матерія. Буття і матерія.
Слово «буття» походить від слова бути, існувати, воно означає все те, що вже виникло, існує і розвивається, як реальність. Буття – весь існуючий, незалежний від свідомості світ, основу якого складає матерія. Все те, що виникло, існує і розвивається є буттям.
Філософський зміст поняття полягає в тому, що аналіз проблеми буття означає аналіз сутності світу, його виникнення і структури. Проблеми буття аналізує будь-яка філософія і релігія, тому що вони аналізують сутність світу.
Так як світ багатогранний, він включає багато форм буття. Основними є:
1)Буття матеріальне – наявність матеріального світу, що є основою будь-якого буття
2)Природне буття – весь оточуючий природний світ і його закони
3)Буття людини як природно-соціальної істоти
4)Буття ідеальне – різні форми свідомості людини, розуму, знання
5)Буття суспільства як сутність всіх реальних, матеріальних умов життя людини і відносини
6)Буття суспільної свідомості – сукупність вірувань, звичаїв, свят, обрядів, традицій.
Світ є сукупністю усіх форм буття.
Питання матерії сформувалося не відразу, а пройшло 3 періоди:
1)Розуміння матерії в античній філософії. Було поставлено питання, що таке світ. Греки вважали, що світ матеріальний, бо складається з матерії.
2)Розуміння матерії у період Нового часу (XVII - XIX). Під впливом природознавства філософія стала стверджувати, що матерія – це вся об’єктивна реальність. Під матерією треба розуміти все, що існує саме по собі, незалежно від людської свідомості.
3)Сучасний період – сформувався у першій половині ХХст.
Матерія – об’єктивна реальність, яка діє на органи чуття людини, відображається в свідомості людини, але існує незалежно від органів чуття, свідомості людини.
Матерія має такі властивості:
1)Об’єктивність існування
2)Дія на органи чуття
3)Відображення свідомості людини
4)Рух – всякі матеріальні об’єкти постійно змінюються
5)Вічність існування – хоча процеси і явища змінюються, але матерія, з якої вони створені не зникає, а лише переходить з одного стану в інший. Це підтверджує закон збереження матерії.
6)Єдність конечності і безконечності, перервності та неперервності – всі предмети виникають і зникають, але матерія безкінечна.
Матерія має складну структуру, поділяється н органічну і неорганічну. А органічна в свою чергу на живу та неживу.
За вимірами матерія поділяється на:
1)Макросвіт – великих мас та відносно малих швидкостей
2)Мікросвіт – найменших мас та найбільших швидкостей (атоми)
3)Мегасвіт – безконечний космос, всесвіт.
Також матерія поділяється на види та форми.
Види: 1)Речовина, 2)Поле Форми: 1)Простір, 2)Час – Будь-які предмети знаходяться в просторі та часі, мають просторові та часові параметри.
5. Поняття простору та часу. Особливості біологічного та соціального простору та часу.
Субстанційні концепція склалася в руслі класичної механіки Ісаака Ньютона (1643-1727 р.р.). Простір розглядалося як нескінченна порожня протяжність, що вміщає в себе всі тіла. Абсолютне час розглядалося як рівномірний потік тривалості, що не залежить від будь-яких процесів. Матерія існує сама по собі, вона як би «занурена» в простір і час. Характеризувала простір і час як самостійні сутності, що існують поряд з матерією і незалежно від неї. Це вело до висновку про незалежність властивостей простору і часу від характеру протікання в них матеріальних процесів.
Прихильники реляційної концепції (зародилася в надрах діалектичної традиції - Аристотель, Р. Лейбніц, Г. Гегель) розуміли простір і час не як самостійні сутності, а як системи відносин, утворених взаємодіючими матеріальними об'єктами. Поза цією системою взаємодій простір і час вважалися неіснуючими. Сам А. Ейнштейн, відповідаючи на питання про суть своєї теорії, сказав: «Суть така: раніше вважали, що якщо яким-небудь чудом усі матеріальні речі зникли б раптом, то простір і час залишилися б. Відповідно ж до теорії відносності, разом з речами зникли б і простір, і час ». Своєрідність просторово-часових відносин у біосистемах полягає в тому, що біологічний час виражає часові відносини подій, що мають місце у просторі біологічного годинника. Соціальний простір – частина біосфери, космосу і характеризується людським сенсом. Соціальний час – це форма реального руху людського суспільства.