
- •1.Поняття світогляду. Загально-історичний характер світогляду. Історичні типи світогляду.
- •2. Місце філософії в загальнолюдській системі знання. Філософія і наука, схожість і різниця.
- •3.Становлення поняття “буття” в історії філософії. “Буття”, як філософська категорія.
- •4.Еволюція поняття матерія. Буття і матерія.
- •5. Поняття простору та часу. Особливості біологічного та соціального простору та часу.
- •6.Пізнання, як предмет філософського аналізу. Чуттєве та раціональне в пізнанні.
- •7.Проблема істини в філософії.
- •8.Особливості наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівень наукового пізнання.
- •9.Проблема свідомості в філософії. Сутність та основні характеристики свідомості.
- •10.Індивідуальна свідомість та суспільна свідомість. Самосвідомість.
- •11. Проблема антропосоціогенезу. Природа і сутність людини. Філософська проблема людини.
- •12. Основні концепції походження і сутності суспільства. Соціальна структура суспільства.
- •13. Соціальна філософія про характер, джерела, рушійні сили розвитку історичного процесу. Роль особистості в історії.
- •14. Філософія стародавнього Китаю
- •15.Філософські школи Стародавньої Індії.
- •16.Особливості формування та періодизація Античної філософії.
- •17. Характеристика філософських шкіл досократичного періоду Античної філософії.
- •18. Антропологічне та етичне вчення Сократа
- •19. Філософські погляди Платона.
- •20. Філософські погляди Арістотеля.
- •21. Загальна характеристика елліністичного та римського періодів античної філософії.
- •22. Особливості, періодизація та головні риси середньовічної філософії.
- •23. Середньовічна схоластика: номіналізм і реалізм.
- •25.Головні риси філософії доби Відродження.
- •26. Філософія Нового часу. Емпіризм (Бекон, Гоббс, Локк, Берклі, Юм).
- •28. Філософські погляди і.Канта. Агностицизм філософії і. Канта
- •29. Філософія і діалектика г.Гегеля. Метод і система філософії Гегеля
- •30. Формування некласичної філософії. Шопенгауер, Кьєркегор, Ніцше.
- •31. Антропологічна філософія Фейербаха.
- •32. Філософський зміст класичного марксизму: основні ідеї та принципи.
- •33. Філософія всеєдності Вл. Соловйова.
- •34.Вчення Бердяєва про свободу та творчість.
- •35.Основні риси і особливості української філософії.
- •36.Метафізика, логіка, етика у Києво-Могилянській академії.
- •37.Антропологічне та етичне вчення г.Сковороди.
- •38.Філософські погляди п.Д. Юркевича. «Філософія Серця» п.Юркевича.
- •39.Філософія української діаспори (д.Донцов, д.Чижевський).
- •40.Екзистенціальна філософія: Ясперс, Гайдеггер, Сартр, Камю.
- •41.Комунікативна філософія: Габермас, Апель.
- •42.Філософія прагматизму: Пірс, Джемс.
- •43. Герменевтика: Гадамер
- •44.Феноменологія: Гусерль.
- •45.К. Юнг «Различие восточного и западного мышления».
- •46.М. Гайдеггер «Основные понятия метафизики».
- •47.Аврелий Августин «Исповедь». Абеляр п. История моих бедствий. «Сповідь» Августина Блаженного.
- •48.Платон «Апология Сократа».
- •49. И.Кант «Антропология с практической (прагматической) точки зрения».
- •50. Р.Декарт «Рассуждение о методе».
13. Соціальна філософія про характер, джерела, рушійні сили розвитку історичного процесу. Роль особистості в історії.
В 2-ій пол. ХХ ст. відбулася НТР, що змінила розвиток суспільства, виробництво, техніку, технологію, міжнародні зв’язки, культуру, мораль, мистецтво.
НТР виникла в розвинених країнах, але поширилась на весь світ, набула глобального (глобус - земля) характеру. НТР викликала зміни в розвитку всього суспільства, породила цілий ряд проблем світового значення. Ці проблеми називаються глобальними. Глобальні проблеми – проблеми, що стосуються всієї планети, всього людства. Вони мають специфічний характер, бо: 1)зачіпають інтереси всіх людей Землі, 2)взаємопов’язані, т.ч. вирішення однієї проблеми впливає на інші, 3)носять суперечливий характер, бо вирішення однієї з них може викликати ускладнення інших, 4)не всі народи та держави здатні вирішити ці проблеми, а також не всі держави зацікавлені в однаковій мірі в їх вирішенні.
До глобальних проблем відносяться:
1)Війни і миру – людство постійно веде війни, але в результаті НТР людство розробило і накопило надмірну кількість зброї, яка в разі виникнення 3-ої світової війни, може призвести до загибелі людства.
2)Економічна – пов’язана з нерівномірним розвитку світової економіки – є країни з надмірно високим, середнім і низьким рівнем економіки. В умовах НТР економіка всіх країн взаємопов’язана. Економіка одних країн впливає на економіку інших. Намагання вирівняти економіку країн світу неефективне, бо країни з високим рівнем економіки не зацікавлені в цьому.
3)Демографічна – проблема народонаселення планети. Чисельність населення зростає на 80-85млн. на рік за рахунок збільшення народжуваності і зменшення смертності. Тому завданням в світі є не збільшення, а зменшення народності, щоб не допустити перенаселення. Але не всі країни дають приріст населення. Деякі країни Європи не мають приросту. Ці країні зацікавлені в зростанні народжуваності.
4)Екологічна – чим вищий рівень виробництва, тим гірше природне середовище, гірша екологія, забруднення. 5)Продовольча пов’язана з недостатньою кількістю продуктів харчування світу населення. По даним ООН до 100 млн. чол.. вмирає від голоду.
6)Енергетична пов’язана з недостатньою енергозабезпеченістю виробництва, що може привести до зниження виробничого потенціалу країни.
7)Природних ресурсів пов’язана з тим, що чим більше розвивається виробництво, тим менше лишається природних ресурсів для забезпечення потреб людей, що може привести до зменшення масштабів і темпів виробництва.
Історична особа – це така особа, що своїми діями ввійшла в історію, внесла суттєвий внесок в хід історичного процесу, або в окремій галузі людської діяльності. Серед історичних осіб виділяють видатних історичних осіб. Адже не всі історичні особи можуть бути видатними. Особа є видатною тоді, коли вона: 1)значною мірою вплинула на хід історичного процесу світу (Наполеон, О.Македонський), або окремої галузі людської діяльності (Ейнштейн, Гегель Ньютон), 2)Вирішує завдання, що поставлені ходом історії, але до неї ще ніким не вирішені, 3)її діяльність більше, ніж діяльність інших сприяє прогресивному розвитку (прогресу).
Роль історичних осіб полягає в тому, що вони дуже впливають на розвиток суспільства, бо можуть прискорити, уповільнити, або ввести в певну сторону хід розвитку суспільства, але не можуть повністю змінити загальний напрямок і хід історії, бо суспільство завжди розвивається за певними об’єктивними соціальними законами.
Кожна історична особа повинна мати авторитет. В суспільстві надмірне перебільшення авторитету історичної особи приводить до явища «культ особи» - перебільшення, абсолютизація ролі історичної особи в суспільстві, при якій все, що є позитивним вважається заслугою керівника, а все негативне перекладається на інших осіб, обставини. «Культ особи» мав місце завжди: культ богів, культ вождя, царя, імператора, але найбільшого розмаху культ особи зазнав в СРСР – «культ особи Сталіна» та в інших країнах соціалістичної системи (Китай, В’єтнам). Культ особи явище негативне, адже призводить до заборони або обмеження демократії, свободи, веде до тоталітарних режимів, репресій, геноциду власного народу.