Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕММ2.ЛР.07.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
194.81 Кб
Скачать

Лабораторна робота №7

«ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ЕКОНОМЕТРИЧНИХ РІВНЯНЬ»

Мета роботи: оцінити параметри системи економетричних рівнянь.

Зміст роботи: дослідити зв’язки між економічними показниками в системі одночасових економетричних рівнянь та провести їх параметризацію.

Завдання до роботи:

– Перевіряється умова ідентифікованості для кожного рівняння.

– Визначити, який з методів може бути використати для параметризації системи рівнянь.

– Оцінити параметри моделі вибраним методом.

– Додатково здійснити розрахунки по знаходженню кореляційної матриці за допомогою MS Excel.

Для напряму «Економічна кібернетика»: виконати всі дії паралельно в ПП MathCAD або Statistica.

Провести аналіз побудованої моделі.

Початкові дані:

Економетрична модель складається з двох рівнянь:

(7.1)

Перше рівняння відображає залежність грошового обігу від оборотності грошей та грошових доходів населення . У другому рівнянні оборотність грошей визначається у вигляді функції від грошового обігу та розміру вкладу в ощадбанк . Між двома змінними – грошовим обігом та оборотністю грошей – існують одночасні зв’язки, так як кожна з них в одному рівнянні виступає як факторна змінна, у другому – як результативна.

Введемо позначення:

грошовий обіг ;

оборотність грошей ;

грошові доходи населення ;

розмір вкладу в ощадбанк .

Дані про , , , представлено у вигляді відхилень від відповідних середніх у табл. 7.1.

Таблиця 7.1 – Відхилення змінних , , , від їх середніх значень

1

N4-11

N1+4

N3-5

N4+10

2

N1-8

N3+5

N4-2

N3+7

3

N1-7

N4+3

N3-3

N1+1

4

N2-5

N4+1

N2-1

N4+4

5

N1-1

N1+2

N1

N1+1

6

N2+2

N4

N1

N4-3

7

N3+4

N4 -2

N4+2

N2-6

8

N1+3

N3 -4

N2+2

N3-4

9

N1+6

N3 -5

N3+3

N4-9

10

N4+7

N2 -4

N4+4

N3-11

N1, N2, N3, N4 вибираються з наступної таблиці:

Варіант

N1

N2

N3

N4

1

7

6

1

7

2

7

7

2

2

3

2

6

8

6

4

7

6

4

7

5

4

8

3

4

6

3

2

6

8

7

3

3

3

7

8

4

5

6

5

9

7

4

2

9

10

8

8

1

8

11

7

3

6

3

12

4

3

7

7

13

3

6

6

4

14

4

8

5

3

15

3

3

4

2

16

5

6

8

1

17

8

5

7

8

Необхідно оцінити параметри економетричної моделі (7.1).

Вимоги до звіту: назва, тема, мета, завдання, розрахункові формули. Результати аналітичного розв’язання задачі та комп’ютерного у вигляді таблиці MS Excel з вихідними умовами експерименту, таблиці MS Excel з результатами обчислень, висновок про отримані результати. Опис інструментів та функцій MS Excel, що використовувались при вирішенні задачі. Короткий опис технології вирішення задачі в MS Excel (для напряму «Економічна кібернетика» – опис технології вирішення задачі в ПП MathCAD або Statistica).

Контрольні питання:

  1. Які основні причини використання систем одночасних рівнянь?

Многие экономические взаимосвязи допускают моделирование одним уравнением. В большинстве случаев использование МНК для оценки параметров таких моделей является наиболее подходящей процедурой. Однако ряд экономических процессов моделируется не одним, а несколькими уравнениями,

содержащими как повторяющиеся, так и собственные переменные. В силу этого

возникает необходимость использования систем уравнений. Кроме того, в одних уравнениях определенная переменная может рассматриваться как объясняющая (

независимая), но в то же время она входит в другое уравнение как зависимая ( объясняемая) переменная.

  1. У чому полягає основна розбіжність між структурними рівняннями сситеми и рівняннями у зведеній формі?

Економетрична модель у вигляді (10.1) безпосередньо відображає структуру зв’язків між змінними і тому називається структурною формою економетричної моделі.

Структурна форма економетричної моделі описує одно- та багатосторонні стохастичні причинні співвідношення між економічними величинами в їх безпосередньому вигляді. Вона містить усю суттєву інформацію про залежності між економічними явищами та процесами. Кожне співвідношення такої системи (рівняння чи тотожність) має певну економічну інтерпретацію.

Економетрична модель називається повною, якщо:

а) вона охоплює змінні, що суттєво впливають на спільно залежні змінні, а вектор залишків має випадковий характер;

б) містить стільки рівнянь, скільки в ній є спільно залежних змінних, тобто кожна залежна змінна пояснюється окремим рівнянням;

в) система рівнянь має однозначний розв'язок відносно спільно залежних змінних, тобто матриця (E – A) в моделі (10.2) невироджена (має відмінний від нуля визначник).

Повна модель застосовується у випадках, коли необхідно кількісно описати економічне явище чи процес або спрогнозувати їх розвиток.

Якщо економетрична модель застосовується не для аналізу системи, а для передбачення чи оцінювання параметрів, структурна форма моделі неприйнятна. Алгебраїчними перетвореннями систему структурних рівнянь зводять до форми, у якій кожне рівняння містить лише одну ендогенну змінну, яка є функцією від екзогенних змінних. Така форма рівнянь називається зведеною.

Зведену форму рівнянь можна назвати скороченою. Це пов'язано з тим, що при певних перетвореннях багато окремих економічних залежностей можуть бути виключені з розгляду, а отже, загальна кількість рівнянь може скоротитися.

Внаслідок таких перетворень зведена форма рівнянь, на відміну від структурної, не має ні безпосередньої, ні будь-якої економічної інтерпретації. Рівняння у зведеній формі дають змогу передбачити, як зміниться значення ендогенної змінної, якщо змінюватимуться значення екзогенних змінних, однак па підставі цих рівнянь неможливо пояснити, як і чому це відбувається. Саме через це зведену форму рівнянь називають також прогнозною.

  1. Запишіть в загальному вигляді структурну форму моделі на основі одночасових рівнянь.

(10.1)

У цій моделі =1. Окремі коефіцієнти ..., , ..., можуть дорівнювати нулю, якщо відповідна змінна не входить до рівняння. Залишки , де s = 1,2, ..., k, також можуть дорівнювати нулю, якщо відповідне рівняння є тотожністю. Систему (10.1) можна переписати в матричній формі

(10.2)

де Y – вектор ендогенних залежних змінних;

X – матриця екзогенних пояснювальних змінних;

u – вектор залишків;

A – матриця коефіцієнтів при змінних Y розміром × k;

B – матриця коефіцієнтів при змінних X розміром × m;

Змінні, які містяться в правій частині системи рівнянь, є наперед заданими (вхідними) і називаються екзогенними, а змінні, які містяться в лівій частині, знаходяться в результаті реалізації моделі і називаються ендогенними. Отже, змінна у є ендогенною для одного рівняння і одночасно екзогенною для іншого.