Глосарій

45. Концепція маркетнгових досліджень – це докладне визначення змісту предмета дослідження, загальна постановка задачі в межах даного дослідного задуму, вироблення початкового уявлення про ціль і проблематику дослідження, формуванн робочої гіпотези.

46. Кореляція – це співвідношення, відповідність, взаємозв’язок предметів або понять або залежність між явищами або величинами, що немає чіткого функціонального характеру.

47. Маркетингова іформаційна система – це безперервно діюча система, призначена для збирання, оброблення, аналізу й розподілу інформації яка необхідна для прийняття рішень із питань маркетингового планування, втіленняя у життя контролю за виконанням маркетингових заходів.

48. Маркетингова розвідка – це повсякденний збір за допомогою спостережень маркетингової інформації, яка позволяє висувати гіпотези, дослідженнями, що перевіряються пошуковими, будувати нові маркетингові плани, коректувати оперативну маркетингову діяльність.

49. Маркетингове середовище – це сукупність активних суб’єктів і сил, що діють у межах і за межами підприємства та впливають на можливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами відносини успішного співробітництва.

50. Маркетингові дослідження – це системний збір і об’єктивний запис, класифікація, аналіз та представлення даних, щодо поведінки потреб, відносно вражень, мотивацій окремих осіб та організацій у контексті їх економічної, політичної, суспільної і повсякденної діяльності.

51. Метод експертних оцінок – це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на основі прогнозів фахівців.

52. Метод опитування – це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього або опосередкованого спілкування соціолога з респондентом.

53. Механічне спостереження – це …

54. Місткість ринку – це можливий обсяг продажу товару при даному рівні цін за конкретний термін часу.

55. Місткість потенційного ринку – це можливі обсяги продажу товарів покупцям, які мають потребу в них і виявляють інтерес до продукції фірми.

25. Зміст методу Дельфи й методу мозкового штурму

Виникнення Дельфі пов'язано з об'єктивно назрілою потребою удосконалити методики групового прийняття рішень. Суть цього методу полягає в тому, щоб за допомогою серії послідовних дій - опитувань, інтерв'ю, мозкових штурмів - домогтися максимального консенсусу при визначенні правильного рішення. Аналіз за допомогою дельфійського методу проводиться в кілька етапів, результати обробляються статистичними методами.

Базовим принципом методу є те, що деяка кількість незалежних експертів (часто непов'язаних і не знають один про одного) краще оцінює і пророкує результат, ніж структурована група (колектив) особистостей. Дозволяє уникнути відкритих зіткнень між носіями протилежних позицій т.к. виключає безпосередній контакт експертів між собою і, отже, груповий вплив, що виникає при спільній роботі і складається в пристосуванні до думки більшості, дає можливість проводити опитування екстериторіально, що не збираючи експертів в одному місці (наприклад, за допомогою електронної пошти)

Суб'єкти:групи дослідників, кожен з яких відповідає індивідуально в письмовій формі; організаційна група - зводить думки експертів воєдино.

Етапи методу Дельфи:

Попередній:підбір групи експертів - чим більше, тим довше - до 20.

Основний:постановка проблеми - експертам розсилається питання і пропонується його розбити на подвопроси. Організаційна група відбирає найбільш часто зустрічаються. З'являється загальний опитувальник.Цей опитувальник розсилається експертам. Їх запитують - чи можна додати ще щось; чи достатньо інформації; чи є додаткова інформація з питання? У підсумку отримуємо 20 варіантів відповідей з додатковими аспектами та інформацією. На основі цього складається наступний опитувальник.Покращений опитувальник знову розсилається експертам, яким тепер треба дати свій варіант рішення, а також розглянути найбільш крайні точки зору, висловлені іншими експертами. Експерти повинні оцінити проблему щодо аспектів: ефективність, забезпеченість ресурсами, в якій мірі відповідає початкової постановці завдання. Отже виявляються домінуючі судження експертів, зближуються їх точки зору. Всіх експертів знайомлять з доводами тих, чиї судження сильно вибиваються із загального русла. Після цього всі експерти можуть змінювати думку, а процедура повторюється.Операції повторюються, поки не буде досягнута узгодженість між експертами, або не буде встановлено відсутність єдиної думки з проблеми. Вивчення причин розбіжностей в оцінках експертів дозволяє виявити непомічені раніше аспекти проблеми й зафіксувати увагу на ймовірні наслідки розвитку аналізованої проблеми або ситуації. Відповідно до цього і виробляється остаточна оцінка та практичні рекомендації. Звичайно проводиться три етапи, але якщо думки сильно різняться - то більше.

Аналітичний:перевірка узгодженості думок експертів, аналіз отриманих висновків та розробка кінцевих рекомендацій.

Специфіка методу Дельфі, пов'язана зі статистичною обробкою оцінок і заочним характером взаємодії експертів, має прямий вплив на комплектування експертної групи з точки зору її чисельності. Перш за все, кількість оцінок (а значить, і кількість експертів) повинно бути статистично значущим. Ми не можемо залучити до процедури Дельфі тільки трьох експертів, оскільки не зможемо обробити їх оцінки. Відповідно, нижня межа чисельності експертної групи - 7-9 чоловік. У той же час у нас не задана верхня межа, тому що немає необхідності збирати експертів в одному місці. У реальній практиці використання Дельфі є приклади, коли в експертизі брало участь кілька сотень фахівців. Конкретне їх число буде визначатися специфікою розглянутої проблеми, загальним числом компетентних експертів, їх технічної доступністю і згодою на участь в експертизі.

«Мозкови́й штурм», (англ. brainstorming, нім. Brainattack f, Brainstorm m) — популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.

Склад групи для «мозкового штурмування»

Для проведення сеансу комплектують спеціальну групу з представників науково-дослідних, конструкторських, виробничих та інших підрозділів фірми — переважно від 6 до 10 чол. Призначають голову групи, який добре обізнаний з технікою застосування методу «М.ш.». До групи, як правило, входять 1-2 чол., які взагалі не обізнані з проблемою і є спеціалістами з інших галузей науки і техніки.

Метод "мозкового штурму" має велику популярність і практичне поширення. Використання його показало безперечну ефективність у творчому вирішенні багатьох складних дослідних і не тільки дослідницьких проблем. Він застосовується при розробці управлінських рішень різного класу. Ось чому про нього йдеться і в підручниках з менеджменту, і в спеціальних підручниках з проблем розробки управлінських рішень.

Дослідження-це завжди освоєння невідомого, пошук майбутнього, пояснення складного. Тож у дослідженнях метод "мозкового штурму" має особливе значення. З його допомогою можна досягти таких результатів, які виявляються неможливими при використанні традиційних методів аналізу.

Метод "мозкового штурму" побудований на специфічному поєднанні методології та організації дослідження, роздільного використання зусиль дослідників фантазерів і інуіцівістов з дослідниками аналітиками, системника, скептиками, практиками.

Основною метою "мозкового штурму" є пошук якомога більш широкого спектру ідей і рішень досліджуваної проблеми, вихід за межі тих уявлень, які існують у фахівців вузького профілю або у людей багатим минулим досвідом і певним службовим становищем.

"Мозковий штурм" проводиться в два етапи: етап генерації ідей; етап практичного аналізу висунутих ідей.

Кожен з етапів здійснюється по конкретним принципам, що відображає його призначення і суть, що визначає його ефективність.