2. Практичні питання з регулювання діяльності торгівців цінними паперами

Листом від 20.03.2009 р. № 11/03/4295 Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зауважує, що не рахується професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами:

• розміщення емітентом власних цінних паперів;

• викуп емітентом власних цінних паперів;

• проведення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями розрахунків з використанням векселів та / або заставних;

• здійснення юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на здійснення брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами;

• внесення цінних паперів до статутного капіталу юридичних осіб.

Відповідно ця діяльність не потребує ліцензування. Також ДКЦПФР зазначає, що без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися:

• дарування та спадкування цінних паперів;

• операції, пов'язані з виконанням рішення суду;

• придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.

Учасник ринку цінних паперів набуває права (статус) його Професійного учасника, якщо він отримує ліцензію (ліцензії) на здійснення того чи іншого виду (видів) професійної діяльності.

Ліцензія - це офіційний документ, що дає дозвіл на право займатися відповідним видом професійної діяльності.

Для роботи на ринку цінних паперів ліцензії видаються органом виконавчої влади на ринку цінних паперів або уповноваженими ним органами на підставі генеральної ліцензії.

Порядок ліцензування регламентується Положенням про ліцензування видів професійної діяльності на ринку цінних паперів. Необхідність ліцензування професійної діяльності випливає з потреби:

• захисту інтересів широких верств учасників ринку від недобросовісних посередників, махінаторів та інших осіб, які могли б скористатися непрофесіоналізмом учасників ринку в протиправних інтересах власного збагачення;

• наявності у держави дієвих і оперативних важелів регулювання відносин на ринку, впливу на ринок в інтересах самого ринку.

Всього є три види ліцензій:

• ліцензія професійного учасника ринку цінних паперів;

• ліцензія на здійснення діяльності з ведення реєстру власників цінних паперів;

• ліцензія фондової біржі.

Для отримання ліцензії учасник ринку повинен представити в ліцензійним орган необхідні документи (заява, характеристику його комерційної діяльності, копії установчих документів тощо), на підставі яких може бути прийнято рішення про можливість видачі йому відповідної ліцензії, та внести плату за ліцензування у встановленому розмірі.

Рішення про надання ліцензії має бути прийнято протягом 30 днів.

Підставами для відмови у видачі ліцензії можуть бути:

• надання недостовірної інформації;

• невідповідність здобувача ліцензійним вимогам.

Ліцензія видається строком на 3 роки. Ліцензія на організацію торгівлі цінними паперами та фондової біржі видається строком на 10 років. Після закінчення зазначених строків ліцензія може бути продовжена. У виняткових випадках ліцензійний орган має право призупинити або навіть анулювати раніше видану учаснику ринку ліцензію. Підставами для анулювання ліцензії можуть бути:

• виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих при отриманні ліцензії;

• неодноразове порушення ліцензіціонних вимог і умов;

• незаконність рішення про видачу ліцензії;

• ліквідація юридичної особи або визнання його неплатити жеспособним та ін..

Професійний учасник ринку має право отримати ліцензію не лише на один вид професійної діяльності, а відразу на декілька їх видів, але тільки не на ті з них, які можуть поєднуватися між собою (правила поєднання професійних видів діяльності будуть розглянуті далі). Відповідно до визначення професійного учасника ринку цінних паперів останнім може бути виключно юридична особа. Фізична особа ні в якому своєму статусі не може бути професійним учасником даного ринку.

Організаційно-правова форма професійного учасника зазвичай жорстко не регламентується. Упор в основному робиться на можливість його існування у формі комерційної та / або некомерційної організації. Загальний підхід полягає в наступному.

Якщо мова йде про торгові посередниках, наприклад про дилерів, то їм пропонується бути тільки комерційними організаціями. Якщо мова йде про неторгові посередниках, то їм дозволяється вибирати між комерційною або некомерційною формою організації.

Величина власного капіталу професійного учасника розраховується за даними його бухгалтерського балансу в установленому порядку. Суть цього розрахунку зводиться до того, що із загальної величини активів по балансу віднімаються позикові кошти, нематеріальні та важкореалізоване активи, збитки і втрати і т.п.

Нормативи з мінімально необхідного для отримання ліцензії розміром власного капіталу встановлюються окремо за видами професійної діяльності органом виконавчої влади по ринку цінних паперів. Зазначені нормативи досить часто переглядаються у зв'язку із зміною ринкової кон'юнктури в нашій країні (інфляція та ін.) Якщо професійний учасник поєднує кілька видів професійної діяльності, то його власний капітал повинен відповідати вимогам найбільшого нормативу з суміщаються видів діяльності. Орган виконавчої влади по ринку цінних паперів встановлює мінімальну чисельність фахівців, що мають кваліфікаційний атестат відповідного рівня, для різного рівня управління за всіма видами професійної діяльності. Для отримання даного атестата необхідно:

• наявність у працівника вищої освіти;

• здача базового кваліфікаційного іспиту;

• здача спеціалізованого кваліфікаційного іспиту, тобто іспиту за групами видів професійної діяльності.

Види професійної діяльності на ринку цінних паперів можуть поєднуватися в діяльності одного і того ж учасника ринку, але тільки в дозволених поєднаннях.

До груп таких допускаються поєднань можна віднести наступні:

• перша група - професійна діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів не може поєднуватися ні з якими іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів;

• друга група - брокерська, дилерська, депозитарна види діяльності та діяльність з управління цінними паперами можуть поєднуватися між собою в різних поєднаннях;

• третя група - депозитарна, клірингова діяльність та діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів можуть поєднуватися між собою.

Діяльність з управління цінними паперами може поєднуватися з діяльністю з довірчого управління майном пайових інвестиційних фондів, управління активами недержавних пенсійних фондів та діяльністю з управління інвестиційними фондами. Однак у цьому випадку діяльність з управління цінними паперами не може поєднуватися з брокерською, дилерської та депозитарної видами діяльності.

Професійний учасник ринку цінних паперів, що виконує функції розрахункового депозитарію або клірингового і розрахункового центру, не може поєднувати свою діяльність з брокерською, дилерської та діяльністю з

управління цінними паперами.

Даного роду функції виконуються тільки на підставі договорів відповідних професійних учасників з організатором торгівлі на ринку цінних паперів.