39

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЦІВ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ В УКРАЇНИ

Роботу первинного і особливо вторинного ринків цінних паперів забезпечують його професійні учасники. Діяльність на ринку цінних паперів відособлена від роботи інших ринків - товарних, валютних, страхових і т.п. У цьому сенсі будь-яка діяльність на ринку цінних паперів характерна лише для даного ринку, а тому і є свого роду професійною діяльністю. Отже, навіть емітенти та інвестори - найголовніші учасники ринку цінних паперів - по відношенню до учасників інших ринків (крім власного) є професійними учасниками. Під професійною діяльністю на ринку цінних паперів розуміється діяльність, заснована на вкладенні капіталу не в саме цінний папір, а в послуги, що надаються емітентам та інвесторам, тобто тим учасникам ринку, капітал яких безпосередньо пов'язаний з існуванням цінного паперу. Таким чином, професійна діяльність на ринку цінних паперів-це надання послуг учасникам даного ринку на компетентною і на комерційній основі; в юридичному аспекті - лише за наявності дозволу (ліцензії) на це з боку держави.

До професійних видах діяльності на ринку цінних паперів належать наступні сім видів:

• брокерська;

• дилерська;

• андерайтинг;

• з управління цінними паперами;

• з визначення взаємних зобов'язань (кліринг);

• депозитарна;

• з ведення реєстру власників цінних паперів;

• з організації торгівлі на ринку цінних паперів.

Професійний учасник ринку, який здійснює брокерську діяльність, називається брокером.

Професійний учасник ринку, який здійснює дилерську діяльність, називається дилером.

Професійний учасник ринку, який здійснює діяльність з управління цінними паперами, називається керуючим.

Професійний учасник ринку, який здійснює діяльність з визначення взаємних зобов'язань, називається клірингової організацією.

Професійний учасник ринку, який здійснює депозитарну діяльність, називається депозитарієм.

Професійний учасник ринку, який здійснює діяльність з ведення реєстру власників цінних паперів, називається власником реєстру, або реєстратором. Професійний учасник ринку, який здійснює діяльність з організації торгівлі, називається організатором торгівлі на ринку цінних паперів.

Ліцензійні вимоги, або умови, виконання яких необхідне для отримання ліцензії, складаються з декількох груп:

• вимоги до організаційно-правовій формі професійного учасника;

• вимоги до розміру власного капіталу;

• кваліфікаційні вимоги до (найманому) персоналу професійного учасника;

• інші вимоги, серед яких найголовнішими є наявність вже розробленої документації на виконання професійних видів послуг на ринку, наприклад, правила торгівлі на ринку, правила ведення реєстру, правила депозитарної діяльності, правила здійснення клірингової діяльності тощо.

Відповідно до визначення професійного учасника ринку цінних паперів останнім може бути виключно юридична особа. Фізична особа ні в якому своєму статусі не може бути професійним учасником даного ринку. Організаційно-правова форма професійного учасника зазвичай жорстко не регламентується. Упор в основному робиться на можливість його існування у формі комерційної та / або некомерційної організації.

Види професійної діяльності на ринку цінних паперів можуть поєднуватися в діяльності одного і того ж учасника ринку, але тільки в дозволених поєднаннях.

До груп таких допускаються поєднань можна віднести наступні:

• перша група - професійна діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів не може поєднуватися ні з якими іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів;

• друга група - брокерська, дилерська, депозитарна види діяльності та діяльність з управління цінними паперами можуть поєднуватися між собою в різних поєднаннях;

• третя група - депозитарна, клірингова діяльність та діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів можуть поєднуватися між собою.

Таблиця 1.1

Поєднання видів професійної діяльності на ринку цінних паперів

Види професійної діяльності	Брокер	Дилер	Управляючий цін.па-перами	Депозитарій	Кліринг	Реєстро-тримач	Організатор торгівлі
Брокер	х	+	+	+	-		-
Дилер	+	х	+	+	-	-	-
Управляю-чий цінними паперами	+	+	х	+
Депозитарій	+	+	+	х	+	-	-
Кліринг	-	-	-	+	х	-	-
Реєстро-тримач	-	-	-	-	-	х	-
Організатор торгівлі	-	-	-	-	-	-	х

Брокерська діяльність - це діяльність по здійсненню цивільно-правових угод з цінними паперами від імені та за рахунок клієнта (у тому числі емітента емісійних цінних паперів при їх розміщенні) або від свого імені і за рахунок клієнта на підставі відплатних договорів з клієнтом.

З визначення брокерської діяльності слід, що вона являє собою:

• вид комерційної діяльності на ринку;

• вид посередницької діяльності;

• вид діяльності у сфері обігу, але не в сфері виробництва.

Змістовне вимога, що пред'являється при отриманні ліцензії на брокерську діяльність, полягає в необхідності наявності у юридичної особи правил з ведення системи обліку та звітності за операціями з цінними паперами. Брокерська діяльність на ринку цінних паперів може поєднуватись з іншими видами професійної діяльності (дилерської, управлінням цінними паперами, депозитарної), але не може поєднуватися з діяльністю на інших ринках, крім ринку цінних паперів. Виняток становлять комерційні банки, які можуть поєднувати банківську діяльність з багатьма видами професійної діяльності на ринку цінних паперів, включаючи і брокерську. Види брокерських договорів. Брокерська діяльність може здійснюватися на основі наступних договорів:

• договір доручення;

• договір комісії;

• договір агентування.

Договір доручення. Його характеристиками є:

• юридичні найменування сторін договору: за даним договором брокер називається повіреним, клієнт-довірителем. Клієнт видає брокеру доручення скоєння дій, передбаченим договором;

• зміст договору: брокер зобов'язується вчинити від імені клієнта і за його рахунок певні юридичні дії, перш за все, купівлю-продаж цінних паперів;

• права та обов'язки клієнта: права і обов'язки по угоді, зробленої

• брокером, виникають безпосередньо у самого клієнта;

• обов'язки брокера:

виконати доручення (наказ) клієнта;

інформувати клієнта про хід виконання його доручення;

передавати без затримок цінні папери або гроші по зроблених операціях;

після виконання доручення або при припиненні дії договору брокер повинен повернути довіреність клієнту;

• оплата послуг брокера: клієнт сплачує брокеру винагороду і понесені витрати.

У відповідності з договором доручення брокер є лише посередником в укладенні договору купівлі-продажу цінного паперу, але не посередником в русі грошей і цінних паперів.

Договір комісії. Його основними характеристиками є:

• юридичні найменування сторін договору: за даним договором брокер називається комісіонером, клієнт - комітентом;

• зміст договору: брокер зобов'язується за дорученням клієнта здійснити від свого імені і за рахунок клієнта певні юридичні дії, перш за все, купівлю-продаж цінних паперів;

• головна відмінність від договору доручення: права і обов'язки по угоді, зробленої брокером як комісіонером, виникають безпосередньо у самого брокера, навіть якщо клієнт названий в угоді і вступив у відносини з третьою особою по виконанню угоди;

• обов'язки брокера:

виконати доручення (наказ) клієнта на найбільш вигідних для клієнта умовах; якщо брокер виконає договір на умовах, більш вигідних, ніж умови, встановлені клієнтом, то додаткова вигода ділиться між ними;

інформувати клієнта про хід виконання його доручення;

передавати без затримок цінні папери або гроші по зроблених операціях; не вправі відмовитися від виконання договору комісії, якщо термін договору ще не минув (якщо термін дії договору не зазначений, то брокер повинен повідомити клієнта про його припинення не пізніше, ніж за 30 днів);

в обов'язки брокера не входить відповідати перед клієнтом за невиконання третьою особою угоди, крім випадків, коли він не проявив необхідної обачності у виборі цієї особи або прийняв на себе поруку за виконання угоди (яке називається «делькредере»); оплата послуг брокера: клієнт сплачує брокеру винагороду і понесені витрати відповідно до умов договору. Право брокера на винагороду зберігається, навіть якщо договір не був виконаний з волі клієнта.

У відповідності з договором комісії брокер є «функціонуючим» посередником, так як безпосередньо через нього здійснюється рух грошей і цінних паперів.

Договір агентування. Його особливими характеристиками є:

• юридичні найменування сторін договору: за даним договором брокер називається агентом, клієнт - принципалом.

• клієнт видає брокеру доручення на вчинення дій, передбачених договором;

• зміст договору: брокер зобов'язується за винагороду вчинити за дорученням клієнта юридичні дії від свого імені, але за рахунок клієнта, або від імені клієнта і за рахунок клієнта;

• суть договору:

якщо брокер здійснює купівлю-продаж цінних паперів від імені та за рахунок клієнта, то зобов'язаним за договором стає клієнт, а сам договір агентування уподібнюється договором доручення;

якщо брокер здійснює купівлю-продаж цінних паперів від свого імені і за рахунок клієнта, то зобов'язаним за договором стає сам брокер, а договір агентування уподібнюється договором комісії.

Таким чином, договір агентування являє собою комбінацію в одному договорі відразу двох договорів - доручення і комісії, тому в залежності від характеру взаємовідносин між брокером і клієнтом на нього поширюються норми то першого, то другого виду договору. Брокер - це найголовніший посередник на ринку цінних паперів. Він здійснює зв'язок або забезпечує більшу частину всіх відносин численних приватних клієнтів (інвесторів) з ринком та іншими його професійними учасниками. Саме брокер надає всілякі послуги клієнтам ринку, повний перелік яких навряд чи можна навести, так як він часто визначається індивідуальними потребами кожного конкретного клієнта (інвестора). Найбільш важливими функціями брокера є:

• вчинення правочинів з цінними паперами (слід зазначити, що брокер може здійснювати ці операції як в інтересах своїх клієнтів, так і у власних інтересах);

• інфраструктурне супровід операцій з цінними паперами (методичне, правове, бухгалтерське, розрахункове і т.п.);

• інформаційне та консультаційне обслуговування клієнтів, у тому числі особливо щодо можливих ризиків клієнта на ринку цінних паперів;

• надання послуг з розміщення емісійних цінних паперів; сюди відноситься і діяльність брокера в якості фінансового консультанта шляхом надання емітенту послуг з підготовки проспекту цінних паперів;

• страхування операцій клієнтів та інше.

Етапи взаємодії брокера з клієнтом включають:

• встановлення контакту брокера з клієнтом та укладання брокерського договору між ними;

• надання клієнту брокерських послуг, насамперед, по куплепродаже цінних паперів в інтересах клієнта;

• припинення відносин між клієнтом і брокером з тих чи інших підстав (завершення операції, укладення договору клієнта з іншим брокером і т.п.).

Найбільш типові і часто повторювані відносини між брокером і його клієнтом у процесі здійснення угод з цінними паперами представлені на рис. 1.1.

Відправлення доручення клієнта брокеру

Отримання доручення від клієнта і його обробка

Інформування клієнта про виконання доручення

Виконання доручення клієнта на ринку цінних паперів

Передача клієнтові всієї необхідної договірної та розрахункової документації

Складання брокером звіту про операції та підготовка договорів купівлі / продажу та / або рахунків на оплату

Здійснення розрахунків по угоді та перереєстрація цінних паперів на нового власника

Рис.1.1 Відносини між брокером і клієнтом при купівлі-продажу цінного паперу

Дилерська діяльність - це вчинення угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені і за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін купівлі та / або продажу певних цінних паперів із зобов'язанням покупки і / або продажу цих цінних паперів за оголошеними особою, що здійснює таку діяльність, цінами.

Просту купівлю-продаж цінних паперів за свій рахунок, тобто у власних інтересах, а не тільки в інтересах клієнтів, можуть здійснювати й інші професійні учасники ринку цінних паперів, яким таке право надано, наприклад брокери. Але щоб виставляти публічні котирування на покупку і продаж якогось кола цінних паперів, необхідно отримати статус дилера на ринку цінних паперів.

Дилерами на ринку зазвичай виступають великі компанії, що володіють солідним власним капіталом, без якого просто неможливо підтримання ринку цінного паперу в «робочому» стані.

Дилери працюють на ринку з будь-якими його учасниками, але все ж частіше вони контактують з брокерами, а не безпосередньо з самими клієнтами (інвесторами). Прямий контракт клієнтів з дилерами є зазвичай у разі здійснення великих (великих за об'ємом) угод з курує дилером цінним папером. На відміну від доходу брокера дохід дилера складається з різниці між продаваними їм паперами та ціною їх купівлі у інших учасників ринку. Дилерська діяльність являє собою подальший розвиток брокерської діяльності в напрямку посилення ролі торгового посередника на ринку. До його найважливіших функцій відносяться:

• функції, які виконує брокер на ринку цінних паперів, включаючи функції фінансового консультанта;

• організація та підтримку обороту (ліквідності) ринку певних цінних паперів.

Друга із зазначених функцій становить основний зміст дилерської діяльності і в свою чергу включає цілий ряд дій на ринку. Зокрема:

• оголошення цін купівлі та продажу цінного паперу у відповідній торговій системі;

• зобов'язання з купівлі та продажу цінного паперу за ціною, оголошеною на момент надходження наказу;

• встановлення мінімального і максимального кількості цінних паперів, які можуть бути куплені (продані) за оголошеними цінами;

• встановлення в необхідних випадках термінів, протягом яких діють оголошені ціни.

Так як дилер безпосередньо знаходиться на ринку, точніше, представляє сам ринок, то він має зовсім незаперечними перевагами перед будь-якими іншими учасниками ринку, перед усіма його клієнтами. У зв'язку з цим до дилера пред'являються вимоги, які він повинен неухильно дотримуватися.

На ринку цінних паперів брокерська та дилерська види діяльності розрізняються наступним характеристикам, які для зручності порівняння наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2