7. Особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Метою прокурорського нагляду у даній сфері є утвердження законності на споживчому ринку. Завданнями такого нагляду доцільно визначити виявлення та усунення порушень законодавства про права споживачів, реальне поновлення порушених прав споживачів та притягнення до відповідальності порушників.

Окрім державних органів влади, що здійснюють контроль у сфері захисту прав споживачів, до об’єктів нагляду віднесено також органи місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб), які виготовляють, виробляють, продають товари та надають послуги.

Сфера захисту прав споживачів досить обширна і багатоаспектна. Тому ефективною формою здійснення нагляду у даному випадку є проведення прокурорської перевірки, що дозволяє зосередити прокурорську діяльність на актуальних напрямах вказаної сфери (виробництво і торгівля ліками, надання житлових послуг, безпека та якість харчових продуктів, дитяче харчування тощо).

При здійсненні прокурорського нагляду у Держспоживінспекції України з’ясовуються питання про виявлені цим органом порушення прав споживачів та видані приписи про їх припинення, про кількість, періодичність здійснених перевірок суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг та їх результати, дані про проведення незалежної експертизи зразків товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих з метою виявлення неякісної чи фальсифікованої продукції, результати контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, кількість прийнятих рішень про заборону реалізації споживачам продукції, про заборону ввезення на територію України продукції без документів про їх якість та безпеку або такої, строк придатності якої не вказаний чи минув, дані про тимчасове припинення діяльності суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якщо вони систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, про кількість переданих матеріалів перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування, про накладення на винних осіб адміністративних стягнень.

Під час прокурорської перевірки органів місцевого самоврядування слід з’ясувати, чи розглядалися ними звернення споживачів, чи виявлялася структурним підрозділом з питань захисту прав споживачів продукція неналежної якості, фальсифікована, небезпечна для життя, здоров’я, майна споживачів і навколишнього природного середовища та чи повідомлялося про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, іншим органам, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою продукції. Доцільно витребувати дані про випадки тимчасового зупинення реалізації продукції без супровідних документів, та про підготовку подань до органів, які видавали дозволи на провадження відповідного виду діяльності, для вирішення питання про тимчасове зупинення їх дії чи про дострокове анулювання у разі систематичного порушення прав споживачів.

Виходячи з аналізу стану законності, на підставі чого визначається саме конкретний напрям перевірки у сфері захисту прав споживачів, прокурор обирає засоби, найбільш доцільні для застосування (організаційні, контролюючі дії, правові акти). Наприклад, у 1 півріччі 2013 року Головним управлінням захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України було проведено перевірку щодо додержання вимог чинного законодавства про безпечність та якість харчових продуктів та захист прав споживачів у цій сфері. Необхідність перевірки за таким напрямом продиктована постійним надходженням у торговельну мережу неякісних, фальсифікованих та небезпечних для життя і здоров’я людей продуктів харчування.

Прокурори перевірили діяльність державних органів-контролерів у вказаній сфері, внаслідок чого підтвердився висновок стосовно однієї з основних причин масових порушень законодавства про безпечність та якість харчових продуктів: неналежне виконання чи бездіяльність контролюючих державних органів та їх посадових осіб. Наприклад, неналежне виконання посадовцями департаменту ветеринарної медицини Держветфітослужби посадових обов’язків та відсутність належного контролю керівництва за їх діяльністю призвело до видачі у 2012 році понад 250 незаконних дозволів на ввезення м’яса, субпродуктів, фаршу з м’яса птиці з неблагополучних до захворювань країн. Про штучне нарощування показників роботи свідчить також складання окремими працівниками територіальних управлінь ветеринарної медицини без перевірок суб’єктів господарювання завідомо неправдивих актів про їх проведення.

Об’єктами перевірки додержання вимог законодавства про безпечність та якість харчових продуктів та захист прав споживачів у цій сфері визначено Державну санітарно-епідеміологічну службу України, Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, Державну ветеринарну та фітосанітарну служби України.