5. Вимоги Конституції України щодо здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Конституція Украині

Стаття 121. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законіворганами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

9. Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

5. Законодавство про захист прав споживачів, як предмет прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Правове регулювання у цій сфері здійснюється нормами ЦК України, ГК України, Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законами України „Про захист прав споживачів”, „Про безпечність та якість харчових продуктів”, „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, „Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”, „Про ветеринарну медицину”, „Про карантин рослин”, „Про стандартизацію”, „Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції”, Положення № 169 – Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві, затверджене наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.10.2003 р. № 169. тощо.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів” споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України), що діє відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465.

Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Її основні завдання полягають 1) у реалізації державної політики відповідно до таких сфер: державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державний ринковий нагляд; державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил; 2) у внесенні на розгляд Міністра економічного розвитку і торгівлі України пропозицій щодо формування державної політики у сферах діяльності Держспоживінспекції України.

З метою здійснення контролю у сфері захисту прав споживачів зокрема, створені та функціонують Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, Державна санітарно-епідеміологічна служба, Державна служба України з лікарських засобів. Постановою Уряду від 28.12.2011 №1382 „Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби” утворено 30 головних управлінь Держсанепідслужби в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях і на відповідних видах транспорту, структуру яких затверджено Міністерством охорони здоров’я України 02.01.2013 року.

Проте, не зважаючи на заходи контролюючих органів, до вжитку продовжують потрапляти неякісні та небезпечні продукти харчування. Непоодинокими є випадки харчових отруєнь. Тільки у 2012 році від отруєння продуктами харчування та питною водою постраждали 673 особи, з яких 346 - діти.

Постійно у продажу в аптеках знаходяться підроблені лікарські засоби. За статистичними даними їх до 40%.

Масовими є і факти виробництва та продажу дитячих іграшок, інших товарів всупереч вимогам Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, тобто без маркування, без необхідної інформації про виробника та безпеку продукції. На жаль, реагування на такі порушення є рідкісними з боку регіональних інспекцій з питань захисту прав споживачів.

На жаль, у державі відсутній належний контроль за обігом генетично модифікованих організмів. Усупереч ст. 7 Закону України „Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів” та пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 919 Держвефітослужбою ще не визначено форму ведення Державного реєстру генетично модифікованих організмів джерел кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, які містять такі організми або отримані з їх використанням.