
- •1.Поняття культури. Основні визначення та головні концепції культури.
- •2. Еволюційна, циклічна та символічна теорії культури
- •3. Культура та цивілізація.
- •4. Структура культури.
- •5 Специфіка поняття «національна культура» (відкриті та закриті культури).
- •6 Екскурс з історії української культури (основні праці, автори та їх значення).
- •7 Схема української культури д. Багалія.
- •8 Уявлення про українську культуру д. Дорошенка та і. Крип’якевича.
- •9 Д. Антонович: поняття «культура», значення його основної збірки.
- •10 Класифікація української культури за д. Антоновичем та її значення.
- •11 Історія української культури: українські емігранти як «рішучі меншини» е. Тоффлера.
- •12 Що таке «Схід» та «Захід» для української культури
- •13 Чому та як українці стали «Сходом» в очах Заходу.
- •15 Найважливіша загальна риса української культури зі «Сходом» та «Заходом».
- •16 Сприйняття «Сходу» та «Заходу» українцями у порівнянні з поділом «Схід» - «Захід» у праці е. В. Саїда «Орієнталізм».
- •17 Язичництво як державна релігія східних слов’ян.
- •18 Поширення християнства на Русі.
- •19 Яке саме християнство потрапило на територію Східної Європи через Карпати.
- •21 Розвиток православної церкви та її метрополій.
- •22 Специфічні риси давньоруської релігійної свідомості.
- •23 Співвідношення місцевих традицій та вплив ортодоксального християнства на Русі (поява «двовір’я»).
- •24 Християнські хрести, енколпіони та язичницькі амулети.
- •25 В. Антонович «Три національні типи народні».
- •26. М. Костомаров «Двє русскія народності».
- •27 І. Шевченко «Хрещення Київської Русі».
- •28 Українська культура XIII- перш. Пол. XV ст. : загальна характеристика періоду.
- •29 Українська культура наприкінці XIV — у першій половині XV ст.
- •30 Українська культура середини хv до третьої чверті хvі ст..: загальна характеристика.
- •32 І.Крип’якевич «Український світогляд».
- •33 Виникнення і розвиток української мови.
- •34 Багатомовність середньовічної культури.
- •35«Проста» та літературна мова.
- •37. Мова як важливий чинник єдності українських земель.
- •38 Вітчизняне мовознавство: глосування та перші словники.
- •39 Староукраїнське мовознавство: творчість л.Зизанія, м. Смотрицького, і.Ужевича.
- •5. Специфіка поняття «національна культура». Українська культура.
28 Українська культура XIII- перш. Пол. XV ст. : загальна характеристика періоду.
Розвиток культури у другій половині XIII — XV століть визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними договірними відносинами. Військові спустошення від монголо-татарської навали і важкий тиск податків привели до затяжного економічного занепаду. Навіть у скрутні для Русі часи в монастирях і церквах продовжувало концентруватися культурне життя.Наука й освітаПеред монголо-татарським нашестям розповсюдження письменності серед населення було досить широким. Церковна монополія на освіту надавала їй переважно богословського характеру, застосовувався принцип навчання читанню складами і письму.Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського ознаменувало новий період у розвитку української культури, зокрема освіти і наук.У цей період початкові школи існували в містах, при великих церквах і монастирях і в маєтках деяких магнатів. Підручниками служили «Часослов» і «Псалтир».У кінці XV століття в Польщі і Литві починається культурне піднесення. Тут розповсюджуються ідеї гуманізму. У середині XV століття в Європі було вже декілька докторів українців (Юрій Дрогобич, Павло Русин). Що стосується науки, то в українських землях набули більшого розвитку філософські та політичні погляди. Розвиток книжкової справи і літературиКнижкова справа в Україні, як і вся культура, в 30-50-і рр. XIII століття перебувала у найважчому становищі. У джерелах згадується книгописання кінця XIII століття у Києво-Печерському монастирі, у Володимирі-Волинському, Холмі і Львові. Збереглося усього біля 200 рукописів і уривків, створених у кінці XII — XIV століттяДеякі книги були прикрашені мініатюрами.Найважливішим жанром літератури цього періоду є літописання. У період, що розглядається нами, з'являється ораторська, побутова (житійна) і паломницька проза, літературні збірники , перекладні повісті. В усній народній творчості цього періоду зароджувалися нові форми, звільнялися від культових елементів обрядові пісні. Основними жанрами були казки, новели, легенди, притчі, вживалися прислів'я і приказки. Архітектура й образотворче мистецтвоУ другій половині XIII століття починається будівництво кам'яних замків у Луцьку, Кременці, Хотині. Нові тенденції з'являються в культовому будівництві: храми стають підкреслено урочистими (церкви Успіння та Івана Предтечі в Холмі, храми Іоанна Богослова і Дмитра в Луцьку, церква Миколи у Львові тощо). У їх архітектурі візантійський стиль набуває нових форм — переплітаються візантійсько-руський і готичний стилі, храми рясно декоруються різьбленням, іноді вітражами (церква Іоанна Златоуста в Холмі) і фресками.Найпопулярнішою темою мистецтва XIII століття було заступництво і покровительство (ікона Христа-Спасителя у Мельнику. У XIV столітті посилюються народні мотивиТаким чином, незважаючи на важкі умови іноземного панування, оригінальна і високохудожня культура українського народу, продовжуючи традиції давньоруської культури і підтримуючи зв'язок із західноєвропейською, не тільки не занепала, але й зберегла високий рівень розвитку.