- •2. Організація обліку за центрами відповідальності та сегментами дія-ті у розрізі основних господарських процесів.
- •4. Мета уо за центрами відповідальності. Типи центрів відповідальності.
- •5. Основні критерії класифікації затрат. Класифікація затрат за статтями та елементами.
- •8. Бюджетування. Операції процесу бюджетування.
- •10. Порядок та причини перегляду бюджетів. Принципи бюджетування.
- •14. Значення бюджетування та контролю. Мета бюджетування.
- •30. Взаємозв’язок уо і фо.
- •9. Характеристика змінних та постійних затрат. Сутність соб-ті та завдання калькулювання соб-ті продукці.
- •12. Прийняття довгострокових упр-х рішень. Методи оцінки інвестицій.
- •18. Основні етапи розподілу й віднесення загальновиробничих затрат. Структура соб-ті реалізованої продукції.
- •22. Основні методи визначення точки беззбитковості. Суть і значення аналізу беззбитковості
- •24. Особливості нормативного методу обліку та калькулювання соб-ті продукції.
- •25. Облік прямих матеріальних затрат. Характеристика осн статей, які включаються до матеріальних затрат.
- •26. Особливості системи «стандарт-кост». Облік і калькулювання за нормативними витратами.
- •28. Суть та значення маржинальної соб-ті. Порядок формування соб-ті за методом «директ-кост»
- •6. Об’єктивна необхідність децентралізації упр-ня. Особливості децентралізованого обліку.
- •13. Об’єкти обліку затрат. Об’єкти калькулювання.
- •16. Основні підходи до ціноутворення в сис-мі маркетингу. Інформаційне забезпечення прийняття рішень у процесі постачання, вир-ва, реалізації.
- •20. Класифікація витрат для прийняття рішень: релевантні та не релевантні.
- •28. Суть та значення маржинальної соб-ті. Порядок формування соб-ті за методом «директ-кост»
- •29. Особливості сис-ми «директ-кост». Визначення нормативного методу обліку затрат і калькулювання соб-ті продукції.
25. Облік прямих матеріальних затрат. Характеристика осн статей, які включаються до матеріальних затрат.
Враховуючи те, що мат витрати (виробничі запаси, комплектуючі, електроенергія і т.ін.) займають значну питому вагу в структурі соб-ті продукції та витрат підприємств в цілому (від 60% до 95% в залежності від галузі економіки), питання правильного обліку і контролю матеріальних витрат на підприємстві є надзвичайно актуальними.
У відповідності з вимогами П(с)БО 16 “Витрати”, до складу елемента “Матеріальні витрати” включається вар-ть витрачених у вир-ві (крім продукту власного вир-ва): - сировини й основних матеріалів; - купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; - палива й енергії; - будівельних матеріалів; - запасних частин; - тари й тарних матеріалів; - допоміжних та інших матеріалів.
Облік мат витрат ведеться в розрізі наступних статей калькуляції «Сировина і мат-ли», «Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого хар-ру сторонніх під-в», «Паливо і енергія на технологічні цілі», «Зворотні відходи». Витрати, які обліковуються за цими статтями, можуть бути як прямими, так і непрямими.
Для оформлення вiдпуску матерiалiв, що систематично витрачаються при виготовленнi про-дукцiї, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лiмiтiв вiдпуску матерiа-лiв на виробничi потреби, та є підтверджуючим документом для списання матерiальних цін-ностей зi складу використовується “Лiмiтно-забiрна картка” (форми М-8 та М-9, М-28 та М-28а).
Лiмiтно-забiрнi картки виписуються плановим вiддiлом на од-не або декiлька найменувань матерiалiв (номенклатурних но-мерiв) у двох примiрниках. Один примiрник до початку мiсяця пере-дається цеху (дiльницi) — споживачу матерiалiв, другий — складу або кладовiй цеху (дiльницi). Вiдпуск матерiалiв у виробництво здiйснюється складом при пред’явленнi представником цеху свого примiрника лiмiтно-забiрної картки. Kомiрник вiдмiчає в обох примiрниках дату та кiлькiсть вiдпущеного матерiалу, пiсля чого виз-начає залишок лiмiту за кожним номенклатурним номером ма-терiалiв. У лiмiтно-забiрнiй картцi цеху (дiльницi) розписується комiрник, а в лiмiтно-забiрнiй картцi складу — представник це-ху (дiльницi).
Понадлiмiтний вiдпуск матерiалiв та замiна одних видiв ма-терiалу iншими допускається тiльки з дозволу директора пiдпри-ємства (органiзацiї), головного iнженера або осiб, на те уповноваже-них, i пiсля погодження з вiдповiдними вiддiлами пiдприємства.
Для контролю за вiдхиленням фактичного залишку матерiалiв вiд встановлених норм запасу i для контролю залишкiв матерiалiв, що знаходяться без руху, використовується “Сигнальна довiдка про вiдхилення фактичного залишку мат-в вiд встановлених норм запасу” (форма М-18).
Накопичення витрат сировини, мат-в, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів та запасних части на потреби вир-ва здійсн по дебету рах-ку 23 «Вир-во» та по кредету відповідних рах-в. Під-ва, які не використ рах-ки 8 класу кредитують рах-ки 20 «Виробничі запаси» або 22 «МШП». Під-ва, які використ рах-ки 8 класу при витрачанні виробничих запасів дебетують рах-к 80 «Мат витрати» та кредитують рах-к 20 або 22 із подальшим списанням прямих мар витрат на рах-к 23 «Вир-во».