4. Мета уо за центрами відповідальності. Типи центрів відповідальності.

Центр відповідальності - сфера (сегмент) дія-ті, в межах якої встановлено персональ-ну відповідальність менеджера за показники діяльності, які він контролює. У системі управління виший керівник має контролювати й оцінювати роботу менеджерів нижчого рівня, а вони, своєю чергою, повинні здійснювати самоконтроль та інформувати вище керівництво про результати діяльності. Для здійснення такого контролю та забезпечення підзвітності менеджерів необхідна відповідна система обліку, яка б забезпечувала збирання, обробку і передання інформації про результати діяльності кожного центру відповідальності. Такою системою обліку є облік за центрами відповідальності.

Облік відповідальності - система обліку, що забезпечує контроль і оцінку дія-ті кож-ного центру відповідальності. Ефективна система обліку за центрами відповідальності ґрунтується на таких принципах: - менеджери відповідають тільки за ту діяльність, що перебуває під їхнім контролем; - менеджери беруть участь у визначенні цілей, за якими оцінюватиметься їхня діяльність; - менеджери намагаються досягти поставленої перед ними та їхніми підрозділами мети; - чітка визначеність ролі обліку в системі заохочен-ня працівників; - звіти про виконання бюджетів складаються регулярно і використову-ються практично для оцінки діяльності центрів відповідальності.

Спершу метою обліку за центрами відповідальності було посилення контролю за витратами через встановлення персональної відповідальності менеджерів різних рівнів за витрачання ресурсів. Основою обліку за центрами відповідальності є закріплення витрат і доходів за керівниками різних рівнів і систематичний контроль за виконанням ними затверджених бюджетів. Типи центрів відповідальності. Відмінності в характері відповідальності менеджерів дають змогу виокремити чотири типи центрів відповідальності: - Центри витрат - Центри доходу - Центри прибутку - Центри інвестицій.

Центр витрат (Cost Center) - центр відповідальності, керівник якого контролює витрати, але не контролює доходів й інвестицій в активи центру. Більшість підрозділів підприємства (відділи, цехи, ділянки, виробництва та ін.) є центрами витрат.

Центр доходу - центр відповідальності, керівник якого контролює доходи, але не контролює витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) або придбання товарів, що реалізуються, та інвестиції в активи центру.

Центр прибутку - центр відповідальності, керівник якого контролює витрати й доходи, але не контролює інвестиції в активи центру.

Центр інвестицій - центр відповідальності, керівник якого одночасно контролює витрати, доходи та інвестиції в активи центру. Центром інвестицій зазвичай є компанія загалом, а також дочірні підприємства та філії, керівники яких мають широкі повноваження. Характерною особливістю центру інвестицій є прямий взаємозв'язок між інвестованим капіталом у діяльність центру та його прибутком

5. Основні критерії класифікації затрат. Класифікація затрат за статтями та елементами.

1. За центрами відповідальності (місцем виникнення)	Витрати виробництва, цеху, дільниці, технологічного переділу, служби.
2. За видами продукції	Витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, напівфабрикати.
3. За єдністю складу витрат	Одноелементні витрати і комплексні витрати. Наприклад: одноелементні – сировина, матеріали, прямі витрати на оплату праці; комплексні витрати – їх облік ведуть окремо за елементами та статтями: 91,92,93
4. За видами витрат	Витрати за економічними елементами та витрати за статтями калькуляції.
5. За способами перенесення вартості на продукцію	Витрати прямі та непрямі. Прямі витрати можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. Непрямі витрати ті, що не можуть бути віднесені економічно можливим шляхом і розподіляються на окремі види продукції за допомогою спеціальних методів.
6. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	Витрати змінні і постійні. Змінні витрати знаходяться в прямій залежності від обсягів виробництва. Постійні витрати – це ті витрати, що не змінюються зі зміною обсягів вир-ва. Наприклад: адміністративні витрати цукрового заводу.
9. За визначенням відношення до собівартості продукції	Витрати на продукцію, витрати періоду (92, 93)

виділяти три напрямки класифікації витрат: 1. Оцінка запасів на визначення фін. результатів: 1) вичерпані та невичерпані; 2) вит-рати на продукцію та витрати періоду; 3) прямі та непрямі; 4) основні та накладні.

2. Прийняття рішень і планування: 1)релевантні та нерелевантні; 2)постійні та змінні; 3)маржинальні та середні; 4)дійсні та можливі; 5)заплановані та незаплановані.

Релевантні витрати – це ті витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень.

Нерелевантні витрати – це ті, які не можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень. Маржинальні витрати – це витрати на виробництво, утримання або реалізацію додаткової одиниці продукції.

3. Контроль виконання: контрольовані та неконтрольовані.

Контрольовані витрати можуть контролюватися менеджером, неконтрольовані – навпаки.