
- •2. Організація обліку за центрами відповідальності та сегментами дія-ті у розрізі основних господарських процесів.
- •4. Мета уо за центрами відповідальності. Типи центрів відповідальності.
- •5. Основні критерії класифікації затрат. Класифікація затрат за статтями та елементами.
- •8. Бюджетування. Операції процесу бюджетування.
- •10. Порядок та причини перегляду бюджетів. Принципи бюджетування.
- •14. Значення бюджетування та контролю. Мета бюджетування.
- •30. Взаємозв’язок уо і фо.
- •9. Характеристика змінних та постійних затрат. Сутність соб-ті та завдання калькулювання соб-ті продукці.
- •12. Прийняття довгострокових упр-х рішень. Методи оцінки інвестицій.
- •18. Основні етапи розподілу й віднесення загальновиробничих затрат. Структура соб-ті реалізованої продукції.
- •22. Основні методи визначення точки беззбитковості. Суть і значення аналізу беззбитковості
- •24. Особливості нормативного методу обліку та калькулювання соб-ті продукції.
- •25. Облік прямих матеріальних затрат. Характеристика осн статей, які включаються до матеріальних затрат.
- •26. Особливості системи «стандарт-кост». Облік і калькулювання за нормативними витратами.
- •28. Суть та значення маржинальної соб-ті. Порядок формування соб-ті за методом «директ-кост»
- •6. Об’єктивна необхідність децентралізації упр-ня. Особливості децентралізованого обліку.
- •13. Об’єкти обліку затрат. Об’єкти калькулювання.
- •16. Основні підходи до ціноутворення в сис-мі маркетингу. Інформаційне забезпечення прийняття рішень у процесі постачання, вир-ва, реалізації.
- •20. Класифікація витрат для прийняття рішень: релевантні та не релевантні.
- •28. Суть та значення маржинальної соб-ті. Порядок формування соб-ті за методом «директ-кост»
- •29. Особливості сис-ми «директ-кост». Визначення нормативного методу обліку затрат і калькулювання соб-ті продукції.
24. Особливості нормативного методу обліку та калькулювання соб-ті продукції.
Нормативний метод обліку витрат – це метод, який дає змогу своєчасно впливати на рівень виробничих витрат і формування соб-ті.
Важливими завданнями нормативного обліку є своєчасне попередження нераціонального використання ресурсів підприємства, оперативний аналіз витрат на виробництво, який дозволяє розкривати невраховані при плануванні і в практичній роботі резерви, визначати результати госпрозрахункової діяльності підрозділів підприємства, що беруть участь у виробничому процесі (цехів, ділянок тощо).
Основними принципами системи нормативного обліку є:
=> нормування витрат і обов'язкове складання нормативних калькуляцій по кожному виробу. У нормативній калькуляції, як засобу обліку, планування, контролю, знаходить відображення вже досягнутий рівень впровадження у виробництво прогресивних норм і організаційних заходів;
=> систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від поточних норм витрат матеріалів і заробітної плати;
=> постійний та своєчасний облік зміни норм та визначення впливу цих змін на собівартість продукції;
=> попередній контроль витрат на основі первинних документів та фіксація відхилень від норм в момент їх виникнення з одночасним виявленням їх складу, місця виникнення, винуватців та причин для глибшого дослідження можливостей впливу на їх величину;
=> завчасне складання калькуляції нормативної собівартості та її аналіз з метою виявлення резервів зниження собівартості в період підготовки виробництва;
=> калькулювання фактичної собівартості груп (типів) однорідної продукції виходячи з їх нормативної собівартості та відхилень від норм;
=> щомісячний або щоквартальний облік внесених змін у встановлені норми, що дає можливість оперативно управляти процесом виконання організаційно-технічиих заходів.
Нормативний метод обліку витрат виробництва дозволяє своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилення фактичних витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів витрат на обслуговування виробництва і управління.
Всі випадки відхилення від норм повинні оформлюватись відповідними документами і обліковуватись. Облік відхилень ведеться з метою забезпечення своєчасної інформації про розміри і причини додаткових, не передбачених нормами витрат, і прийняття необхідних організаційних і технічних заходів.
При нормативному методі повинен здійснюватись систематичний облік змін діючих норм. Цей облік ведеться на підставі повідомлень про зміни норм і використовується для уточнення нормативних калькуляцій.
Нормативні калькуляції. Чинні норми – це обумовленні технологічним процесом норми, за якими здійсн випуск сировини, мат-в та оплата виконаних робіт.
Відхиленнями від норм вважається, як економія, так і додаткові витрати сировини, мат-в, з/п та ін. додаткових витрат ( в т. ч., викликані заміною мат-в; оплатою робіт, непередбачених технологічним процесом; доплатами за відхиленнями від нормальних умов праці). Відхилення від норм враховуються за місцями їх виникнення, причинами та винними особами на підставі сигнальної документації, що має ін. колір (вимоги на понадлімітний випуск мат-в, акти на заміну мат-в, доплатні листки по з/п). аналіз цих витрат дає змогу вживати заходів щодо ліквідації перевитрат, поширення досвіду економного витрачання мат-в і використання робочого часу.
При нормативному обліку витрат на вир-во і калькулювання соб-ті продукції, підставою для визначення фактичної соб-ті є нормативна калькуляція, основою якої є розроблені нормативи витрат. На відміну від планових калькуляцій, в основі яких лежать середньорічні нормативи витра, нормативні скл за нормами, які діють в даному зв періоді. Нормативна калькуляція соб-ті виробу відображу технічний рівень, якого досягнуло дане під-во на певну дату; це планово середня величина між тим, що було досягнуто під-м на початок планового періоду, і тим, що повинно бути досягнуто ним на кінець цього періоду.
Нормативна калькуляція використ для: 1) визначен фактичної соб-ті продукції: ФС=Н±В±З; 2) для виявлення результатів госп дія-ті цехів, служб; 3) для оцінки НВ та браку.