
- •2. Організація обліку за центрами відповідальності та сегментами дія-ті у розрізі основних господарських процесів.
- •4. Мета уо за центрами відповідальності. Типи центрів відповідальності.
- •5. Основні критерії класифікації затрат. Класифікація затрат за статтями та елементами.
- •8. Бюджетування. Операції процесу бюджетування.
- •10. Порядок та причини перегляду бюджетів. Принципи бюджетування.
- •14. Значення бюджетування та контролю. Мета бюджетування.
- •30. Взаємозв’язок уо і фо.
- •9. Характеристика змінних та постійних затрат. Сутність соб-ті та завдання калькулювання соб-ті продукці.
- •12. Прийняття довгострокових упр-х рішень. Методи оцінки інвестицій.
- •18. Основні етапи розподілу й віднесення загальновиробничих затрат. Структура соб-ті реалізованої продукції.
- •22. Основні методи визначення точки беззбитковості. Суть і значення аналізу беззбитковості
- •24. Особливості нормативного методу обліку та калькулювання соб-ті продукції.
- •25. Облік прямих матеріальних затрат. Характеристика осн статей, які включаються до матеріальних затрат.
- •26. Особливості системи «стандарт-кост». Облік і калькулювання за нормативними витратами.
- •28. Суть та значення маржинальної соб-ті. Порядок формування соб-ті за методом «директ-кост»
- •6. Об’єктивна необхідність децентралізації упр-ня. Особливості децентралізованого обліку.
- •13. Об’єкти обліку затрат. Об’єкти калькулювання.
- •16. Основні підходи до ціноутворення в сис-мі маркетингу. Інформаційне забезпечення прийняття рішень у процесі постачання, вир-ва, реалізації.
- •20. Класифікація витрат для прийняття рішень: релевантні та не релевантні.
- •28. Суть та значення маржинальної соб-ті. Порядок формування соб-ті за методом «директ-кост»
- •29. Особливості сис-ми «директ-кост». Визначення нормативного методу обліку затрат і калькулювання соб-ті продукції.
29. Особливості сис-ми «директ-кост». Визначення нормативного методу обліку затрат і калькулювання соб-ті продукції.
За повнотою включення у соб-ть продукції методи обліку витрат та калькулювання продукції под. на сис-му обліку повних витрат та сис-му обліку неповних (змінних) витрат – директ-костинг.
Сис-ма упр-го обліку директ-кост (ДК) надає інф-ю у вигляді даних про калькулювання соб-ті продукції на основі змінних витрат; була вперше застосована в США та ін. капіталістичних країнах на промислових під-х для отримання інф-ї про витрати на виготовлення продукції та її реалізацію.
ДК – це сис-ма обчислення соб-ті лише на основі прямих змінних вир-чих витрат; базується на розподілі всіх витрат по віднош до обсягу вир-ва на постійні і змінні.
Виробнича соб-ть виготовленої і реалізованої продукції формується лише із змінних виробничих витрат, які знаходяться у прямій залежності від процесу організації вир-ва. За способом віднесення їх на соб-ть продукції вони є прямими, тому їх легко можна нормувати на 1-цю продукції. За змінними витратами оцінюється також залишки ГП на складі на початок і кінець зв періоду, а також НВ.
Постійні витрати не пов’язані безпосередньо з виробничим процесом і тому не включаються до соб-ті, а збираються на окремому рах-ку і по закінченні зв періоду повністю (без розподілу за видами продукції) списуються на зменшення прибутку від реалізації продукції у зв періоді.
Нормативний метод обліку витрат – це метод, який дає змогу своєчасно впливати на рівень виробничих витрат і формування соб-ті.
Важливими завданнями нормативного обліку є своєчасне попередження нераціонального використання ресурсів підприємства, оперативний аналіз витрат на виробництво, який дозволяє розкривати невраховані при плануванні і в практичній роботі резерви, визначати результати госпрозрахункової діяльності підрозділів підприємства, що беруть участь у виробничому процесі (цехів, ділянок тощо).
Основними принципами системи нормативного обліку є: => нормування витрат і обов'язкове складання нормативних калькуляцій по кожному виробу. У нормативній калькуляції, як засобу обліку, планування, контролю, знаходить відображення вже досягнутий рівень впровадження у виробництво прогресивних норм і організаційних заходів; => систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від поточних норм витрат матеріалів і заробітної плати; => постійний та своєчасний облік зміни норм та визначення впливу цих змін на собівартість продукції; => попередній контроль витрат на основі первинних документів та фіксація відхилень від норм в момент їх виникнення з одночасним виявленням їх складу, місця виникнення, винуватців та причин для глибшого дослідження можливостей впливу на їх величину; => завчасне складання калькуляції нормативної собівартості та її аналіз з метою виявлення резервів зниження собівартості в період підготовки виробництва; => калькулювання фактичної собівартості груп (типів) однорідної продукції виходячи з їх нормативної собівартості та відхилень від норм; => щомісячний або щоквартальний облік внесених змін у встановлені норми, що дає можливість оперативно управляти процесом виконання організаційно-технічиих заходів.
Нормативний метод обліку витрат виробництва дозволяє своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилення фактичних витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів витрат на обслуговування виробництва і управління.
Всі випадки відхилення від норм повинні оформлюватись відповідними документами і обліковуватись. Облік відхилень ведеться з метою забезпечення своєчасної інформації про розміри і причини додаткових, не передбачених нормами витрат, і прийняття необхідних організаційних і технічних заходів.
При нормативному методі повинен здійснюватись систематичний облік змін діючих норм. Цей облік ведеться на підставі повідомлень про зміни норм і використовується для уточнення нормативних калькуляцій.