28. Суть та значення маржинальної соб-ті. Порядок формування соб-ті за методом «директ-кост»

Дана сис-ма являє собою метод зрізаної (неповної) собівартості. Всі витрати поділяються на змінні та постійні. Маржинальний дохід розраховується: Маржинальний дохід = Виручка від реалізації – Змінні витрати.

Операційний прибуток = Маржинальний дохід – Постійні витрати. Коли маржа з змінних витрат тільки відшкодовує суму постійних витрат, досягається “мертва точка” або точка критичного обсягу, коли фінансовий результат дорівнює нулю

Переваги системи “директ - костинг”:  дана сис-ма дає можливість роз-межувати змінні та постійні витрати, визначити релевантність витрат та вплив на них;  спрощується калькулювання соб-ті за центрами відповідальності.

Недоліки (вади):  дана система калькулювання не застосовується для визначення фінансового результату у фінансовому звіті (законодавчо);  да-на система застосовується для розробки поточних управлінських рішень (квартал, місяць);  ускладнюється процес обліку, оскільки спочатку необ-хідно провести класифікацію на змінні і постійні і вести їх облік у відповідності з класифікацією, що викликає додаткові фінансові ресурси (заробітна плата, кількість працюючих).

Директ-кост - застосовується для прийняття упр-х рішень, щодо фактичної рентабельності продукції. В собівартість враховуються тільки змінні витрати.

Система калькулювання “Директ-кост” є однією з найбільш викорис-товуваних в управлінні на сучасних під-х. У цьому випадку в калькуляцію включаються витрати, безпосередньо зв'язані з виготовленням даного виробу. Тому критерієм точності числення собівартості продукції повинна бути не повнота включення витрат у собівартість, а спосіб їхнього віднесення на виріб.

"Директ-кост" - це один з методів обліку витрат по неповній собівартості. Основною його особливістю є те, що собівартість продукції враховується і планується тільки в частині змінних витрат. Постійні ж витрати поетапно списуються за рахунок фінансового результату. Ефективне керування витратами і прибутком залежить від точності калькуляції. Найбільш точною є та калькуляція, що містить у собі не усі види витрат, а тільки ті, котрі безпосередньо зв'язані з виробництвом даної продукції.

"Директ-кост" дозволяє реалізувати продукцію за маржинальною собівартістю, що найбільше актуально в даний час при неповному завантаженні виробничих потужностей, коли основна продукція поглинає всі накладні витрати. При цьому рентабельність продукції, розрахована на базі змінних витрат, підвищується, оскільки всі постійні витрати уже відшкодовані в складі повної собівартості основного продукту.

Однак необхідно відзначити, що границі застосування "директ-кост" на сучасному етапі розвитку економіки і підприємництва в країні має ряд особливостей. Ці особливості визначаються перевагами його використання, рівно як і недоліками.

Переваги використання системи "директ-кост" можна систематизувати за двома напрямками, в основі яких лежить логічний аналіз.

Хар-чи перший напрямок переважного використання "директ-кост", слід зазначити те, що його реалізація виправдана на під-х з невеликим обсягом дія-ті і малим по розмірах (чисельність працівників не повинна перевищ. 50 чол.).

Другий напрямок припускає створення самостійної сис-ми внутрішнього обліку і звітності на середніх і великих під-х зі складною організаційною структурою і здійснюючих масове вир-во. Організація обліково-аналітичної сис-ми керування витратами є справою досить витратною, а тому під силу лише стійким у фінансовому відношенні і перспективним (розширення виробничих потужностей, ринків збуту і т.д.) під-вам.

З огляду на недоліки застосування системи "директ-кост", необхідно відзначити, що їхня конкретизація можлива в результаті вивчення особливостей виробничих процесів кожного конкретного підприємства. Найбільш типовими недоліками є наступні: • складності в розподілі витрат на прямі постійні і прямі перемінні і як наслідок — неточність визначення собівартості (витрати виникають не в результаті виробництва, а внаслідок підтримки виробничих потужностей у робочому стані); • складності калькулювання і як наслідок — необхідність додаткового навчання персоналу підприємства й ін.