
- •Передмова
- •Розділ 1. Фізичні процеси в електроізоляційних матеріалах
- •1.1. Будова речовини. Класифікація електроізоляційних матеріалів
- •1.2. Загальні поняття про електротехнічні матеріали
- •1.2. Фізична суть провідності діелектриків
- •1.4. Поляризація діелектриків
- •1.5. Діелектрична проникність
- •Якщо то
- •1.6. Діелектричні втрати
- •Для паралельної схеми:
- •1.7. Пробій діелектриків
- •1.8. Теплові властивості ізоляційних матеріалів
- •1.9. Запитання до самоконтролю
- •Розділ 2. Діелектричні матеріали
- •Рідкі діелектрики
- •2.2. Електроізоляційні полімери
- •2.3. Експлуатаційні властивості основних полімерів
- •2.4. Смоли. Воскоподібні діелектрики
- •2.5. Електроізоляційні лаки і компаунди
- •2.6. Волокнисті та паперові діелектрики
- •2.7. Шарові пластики
- •2.8. Cкло, як ізоляційний матеріал
- •2.9. Керамічні діелектричні матеріали
- •2.10. Слюда як діелектрик
- •3.2. Визначення температурного режиму обмоток
- •3.3. Старіння, дефекти і пошкодження ізоляції обмоток
- •3.4. Діагностика обмоток електричних машин
- •3.5. Вимірювання опорів обмоток постійному струмові
- •3.6. Вимірювання опорів ізоляції
- •3.7. Діагностика корпусної і міжфазної ізоляції обмоток
- •3.8. Діагностування міжвиткової ізоляції обмоток
- •3.9. Випробування ізоляції обмоток підвищеною напругою
- •3.10. Запитання до самоконтролю
- •Розділ 4. Провідникові матеріали
- •4.1. Електропровідність та теплопровідність металів
- •4.2. Матеріали високої провідності
- •4.3. Сплави міді та сплави алюмінію
- •4.4. Сплави високого опору, їх властивості і призначення
- •4.5. Контактні матеріали
- •4.6. Надпровідники і кріопровідники
- •4.7. Тугоплавкі провідникові матеріали
- •4.8. Неметалічні провідники
- •4.9. Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5. Напівпровідникові матеріали.
- •5.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •5.2. Власна і домішкова провідності напівпровідників
- •5.3. Електропровідність напівпровідників
- •5.4. Прості напівпровідники
- •5.5. Електронно-дірковий перехід (p-n перехід)
- •5.6. Запитання до самоконтролю
- •1. Поясніть, які матеріали називаються напівпровідниковими.
- •Розділ 6. Магнітні матеріали
- •6.1. Основні характеристики магнітних матеріалів
- •6.1. Криві залежності намагніченості від напруженості магнітного поля.
- •6.2. Феромагнетики. Процеси при намагнічуванні феромагнетиків
- •6.3. Магнітні втрати
- •6.4. Магнітом’які й магнітотверді матеріали
- •6.5. Запитання до самоконтролю:
1.6. Діелектричні втрати
Діелектричні втрати – це електрична потужність, що роз-сіюється в діелектрику (ділянці ізоляції) у вигляді тепла під дією прикладеного до нього електричного поля. Втрати в діелектриках спостерігаються як при змінній напрузі, так і постійній, оскільки в матеріалі присутній наскрізний струм, що зумовлений провідністю. При постійному струмі, коли немає періодичної поляризації, якість матеріалу характеризується значеннями питомих об’ємного і поверх-невого опорів.
Якщо ділянка ізоляції з опором Rіз (Ом) знаходиться під постійною напругою U і через ізоляцію протікає струм витікання I, тоді величина втрат дорівнює:
(1.48)
Недопустимо великі діелектричні втрати в електроізоляцій-ному матеріалі викликають сильний нагрів виготовленого з нього виробу і можуть призвести до його теплового руйнування.
Природа діелектричних втрат в електроізоляційних матеріа-лах різноманітна в залежності від агрегатного стану речовини.
Діелектричні втрати за своєю природою і фізичною суттю або дією електричного поля поділяються на чотири основних види:
1) втрати, зумовлені різними видами поляризацій в діелект-риках;
2) втрати від наскрізної електропровідності;
3) іонізаційні втрати;
4) втрати, викликані неоднорідністю структури.
Діелектричні втрати твердих діелектриків залежать від їх молекулярної структури. В неполярних молекулах із нестійким зв’язком – зв’язок Ван-дер-Ваальса (речовини, що не мають домі-шок) втрати оцінюються електропровідністю і є малими (до 10-4). Це високочастотні діелектрики, такі як сірка, парафін, полімери та ін. Для технічних діелектриків з полярною молекулою і дипольно-релаксаційною поляризацією втрати значні (до 10-3). До таких діелектриків відносять целюлозу, органічне скло, капрон, каучук, ебоніт, фенольно-формальдегідні смоли (бакеліт).
Діелектричні втрати, пов’язані з неоднорідністю структу-ри діелектриків, спостерігаються в багатьох технічних діелектри-ках – шарових пластиках, просоченому папері, пластмасах з напов-нювачами, кераміці, слюдяних та азбестових матеріалах тощо. Загальної формули для розрахунку діелектричних втрат в таких матеріалах не існує.
Діелектричні втрати в газах дуже низькі. Основним джере-лом діелектричних втрат в газах є електропровідність, тому що орієнтація дипольних молекул в газах при їх поляризації не супро-воджується діелектричними втратами.
Діелектричні втрати в рідинах суттєво залежать від будови рідини: в неполярних рідинах (без домішок з дипольними молекула-ми), вони зумовлені тільки електропровідністю. Їх питома провід-ність та діелектричні втрати також є малими. Полярні рідини в залежності від умов можуть володіти великими втратами, пов’яза-ними з дипольно-релаксаційною поляризацією і втратами від елект-ропровідності. Застосовувані в техніці рідкі діелектрики можуть бути сумішшю полярних та неполярних речовин, наприклад, масляно-каніфольні компаунди. Рідкі полярні діелектрики мають замітну залежність діелектричних втрат від їх в'язкості. Диполі, орієнтуючись в напрямі електричного поля, повертаються у в'язкому середовищі і викликають втрати теплової енергії на тертя з виділенням теплоти.
Розглянемо схему, що еквівалентна конденсатору з діелектричними втратами і який знаходиться в колі змінного струму (рис.1.19). Ця схема повинна бути вибрана так, щоб активна поту-жність, що є в даній схемі дорівнювала потужності, що розсіюється в діелектрику конденсатора, а струм випереджував напругу на цей же кут, що і в діелектрику.
Поставлена задача може бути розв'язана заміною конденса-тора з втратами ідеальним конденсатором з послідовно ввімкне-ним активним опором або ідеальним конденсатором, що шунтова-ний активним опором.
Рис.1.19. Векторні діаграми та еквівалентні схеми заміщення
діелектрика з втратами: а) послідовна; б) паралельна.
Послідовна та паралельна схеми еквівалентні одна одній, якщо при рівності повних опорів z1 = z2 = z однакові їх активні та реактивні складові. Ця умова буде виконана, якщо кути зсуву φ струму відносно напруги однакові, а також однакові значення активної потужності.
З теорії змінного синусоїдного струму відомо, що активна потужність дорівнює:
(1.49)
Виразимо потужності для послідовної та паралельної схем через ємності СS і СP.
Для послідовної схеми:
(1.50)