
- •Передмова
- •Розділ 1. Фізичні процеси в електроізоляційних матеріалах
- •1.1. Будова речовини. Класифікація електроізоляційних матеріалів
- •1.2. Загальні поняття про електротехнічні матеріали
- •1.2. Фізична суть провідності діелектриків
- •1.4. Поляризація діелектриків
- •1.5. Діелектрична проникність
- •Якщо то
- •1.6. Діелектричні втрати
- •Для паралельної схеми:
- •1.7. Пробій діелектриків
- •1.8. Теплові властивості ізоляційних матеріалів
- •1.9. Запитання до самоконтролю
- •Розділ 2. Діелектричні матеріали
- •Рідкі діелектрики
- •2.2. Електроізоляційні полімери
- •2.3. Експлуатаційні властивості основних полімерів
- •2.4. Смоли. Воскоподібні діелектрики
- •2.5. Електроізоляційні лаки і компаунди
- •2.6. Волокнисті та паперові діелектрики
- •2.7. Шарові пластики
- •2.8. Cкло, як ізоляційний матеріал
- •2.9. Керамічні діелектричні матеріали
- •2.10. Слюда як діелектрик
- •3.2. Визначення температурного режиму обмоток
- •3.3. Старіння, дефекти і пошкодження ізоляції обмоток
- •3.4. Діагностика обмоток електричних машин
- •3.5. Вимірювання опорів обмоток постійному струмові
- •3.6. Вимірювання опорів ізоляції
- •3.7. Діагностика корпусної і міжфазної ізоляції обмоток
- •3.8. Діагностування міжвиткової ізоляції обмоток
- •3.9. Випробування ізоляції обмоток підвищеною напругою
- •3.10. Запитання до самоконтролю
- •Розділ 4. Провідникові матеріали
- •4.1. Електропровідність та теплопровідність металів
- •4.2. Матеріали високої провідності
- •4.3. Сплави міді та сплави алюмінію
- •4.4. Сплави високого опору, їх властивості і призначення
- •4.5. Контактні матеріали
- •4.6. Надпровідники і кріопровідники
- •4.7. Тугоплавкі провідникові матеріали
- •4.8. Неметалічні провідники
- •4.9. Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5. Напівпровідникові матеріали.
- •5.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •5.2. Власна і домішкова провідності напівпровідників
- •5.3. Електропровідність напівпровідників
- •5.4. Прості напівпровідники
- •5.5. Електронно-дірковий перехід (p-n перехід)
- •5.6. Запитання до самоконтролю
- •1. Поясніть, які матеріали називаються напівпровідниковими.
- •Розділ 6. Магнітні матеріали
- •6.1. Основні характеристики магнітних матеріалів
- •6.1. Криві залежності намагніченості від напруженості магнітного поля.
- •6.2. Феромагнетики. Процеси при намагнічуванні феромагнетиків
- •6.3. Магнітні втрати
- •6.4. Магнітом’які й магнітотверді матеріали
- •6.5. Запитання до самоконтролю:
3.9. Випробування ізоляції обмоток підвищеною напругою
Обмотки електричних машин підлягають випробуванням підвищеною напругою промислової частоти (50 Гц) перед введен-ням в експлуатацію, а також при поточних і капітальних ремонтах. Основним завданням випробування ізоляції підвищеною напругою є визначення «слабких» місць ізоляції, тобто місцевих дефектів на різних стадіях розвитку. Якщо при випробуваннях пробивання ізоляції не відбулося, то це свідчить, що ізоляція має певний запас електричної міцності. Основним недоліком таких випробувань є загроза пробивання ізоляції, тобто такий метод є руйнівним. Для випробування ізоляції обмоток електричних машин з номінальною напругою до 600 В випускаються апарати УПУ-1М, ВЧФ-5-3 та ін. У разі відсутності апаратів випробування підвищеною напругою можна здійснювати за допомогою простих схем, одна з яких наведена на рис.3.3.
Рис.3.3. Схема для випробувань електричних машин підвищеною напругою.
Випробувальна напруга регулюється в схемі автотрансфор-матором АТр. У разі відсутності автотрансформатора регулювати напругу можна реостатом, ввімкненим за схемою дільника напру-ги. Трансформатор Тр служить для отримання високої напруги, яка контролюється кіловольтметром кV. У випробувальне коло схеми ввікнений опір R для обмеження струму при пробиванні ізоляції і міліамперметр mA для вимірювання струму. Для уникнення виходу з ладу міліамперметра при пробиванні випробуваної ізоляції він зашунтований кнопкою Kн, яку розмикають ізоляційною штангою тільки під час вимірювання струму. Потужність трансформаторів у кВт, які використовуються для випробування ізоляції підвищеною напругою, визначається за формулою:
P=wCU2·10-9, (3.13)
де C – ємність ізоляції обмотки, яка випробовується, Ф; U – випробувальна напруга, B; w – колова частота струму.
При випробуваннях ізоляції обмоток напруга плавно підви-щується зі швидкістю 1-2% від випробувальної напруги в секунду до значення, вказаного в табл.3.1, потім витримується 1 хвилину і плавно знижується. Напругу дозволяється вимикати, якщо вона складає не більше 30% від випробувальної. Якщо під час випро-бувань ізоляції не спостерігались її пробивання, часткові розряди, поява диму або газів, різких коливань напруги і збільшення струму через ізоляцію, то вважають, що вона витримала випробування. Значення напруги під час випробувань ізоляції електричних машин після поточного ремонту наведено в табл.3.2.
Таблиця 3.2.
Назва електрообладнання |
Значення випробувальної напруги, В |
Електродвигуни змінного струму: асинхронні з короткозамкненими і фазними роторами напругою до 500 В |
2Uн+1000 - 70n* |
Генератори змінного струму: синхронні з напругою до 500 В |
Для обмоток змінного струму: 2Uн+1000 - 50n Для обмоток збудження: 1500 - 50n |
Генератори постійного струму: багатоамперні низьковольтні, збудники синхронних генераторів |
Для обмоток генераторів постійного струму: 2Uн + 1000 - 50n Для збудників синхронних генераторів: 1500 - 50n |
Трансформатори зварювальні |
Для трансформаторів з первинною напругою: 220 B: 1500 - 50n; 380 B: 2000 - 50n |
n* – порядковий номер поточного ремонту.