43. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин.

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:

— вилучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна - шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води:

— удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо),

— автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами; герметизація виробничого устаткування, робота технологічног< устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень з< рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;

— нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінно вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;

— попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюючі у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання прави/ особистої гігієни;

— контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони

— використання засобів індивідуального захисту.

44. Вентиляція виробничих приміщень. Загальні положення.

Найважливішим засобом нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень є вентиляція – сукупність заходів та засобів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Вона повинна передбачатися незалежно від ступеня забруднення повітря у виробничих приміщеннях і допоміжних приміщеннях промислових підприємств.

За способом переміщення повітря вентиляція може бути природною, механічною або змішаною. Організоване природне провітрювання називається аерацією, вона виникає під дією теплового напору і вітрового тиску.

Природну вентиляцію використовують, якщо вона припустима за умовами ведення технологічного процесу або перебування людей, а також зберігання виробів або матеріалів.

Штучна (механічна) вентиляція потрібна, якщо необхідні метеорологічні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені природною вентиляцією.

Змішана вентиляція допустима там, де можливе часткове використання вентиляції з механічним і природним спонуканням для припливу або видалення повітря.

За способом повітрообміну системи вентиляції можна розділити на загальнообмінні і місцеві. Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони виробничого приміщення.

Місцева вентиляція характеризується тим, що вона створює спеціальні метеорологічні, санітарно-гігієнічні і вибухобезпечні умови на робочому місці. Такий спосіб є раціональнішим і економічнішим, тому що в цьому випадку забрудники повітря не поширюються по всьому виробничому приміщенню.

Вентиляція за напрямком потоку повітря може бути: припливна, витяжна або комбінована (припливно-витяжна).