1. Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни.

Охорона праці — це наукова дисципліна, яка вивчає теоретичні і практичні основи створення на виробництві будь-якої форми власності здорових і безпечних умов праці при максимальній її продуктивності.

ООП-нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутньому фахівців з вищою освітою необхідного в їхній професії рівня знань:

а) з правових та організаційних питань

б) фізіології гігієни праці та виробничої санітарії

в) техніки безпеки, та пожежної безпеки

2. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці.

Законодавство з охорони праці засновано на системі правових заходів, що здійснюються відповідно з Конституцією, основними законодавствами, кодексами законів про працю та іншими законодавчими актами. Головний законодавчий документ – Конституція – закріплює обов’язки керівників галузі та підприємства створювати та забезпечувати безпечні та здорові умови праці на виробництві та інше. Система законодавчих актів встановлює єдині вимоги до організації робіт з охорони праці у всіх галузях народного господарства.

Законодавчими актами, що визначають основні положення з охорони праці є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються іншими державними органами і Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, Міністерством здоровя України, Міністерством енергетики України та ін..

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про Охорону праці».

3. Закон України «Про ОП»- базовий законодавчий документ у галузі ОП.

Закон України “Про охорону праці” прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введено в дію з 24 жовтня 1992 року. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства, установи і організації і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Він (Закон) встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

В законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, регулювання відносин охорони праці в передових промислово-розвинутих країнах і досвід України в охороні праці в попередні роки. Закон характеризують численні нововведення, що відповідають вимогам сьогодення.

4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ».

У 1999 році Верховною Радою України прийнято Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного страхування громадян від нещасного випадку.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

• проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкидливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці;

• відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків та професійних захворювань;

• відшкодування матеріальної шкоди застрахованим і членам їх сімей.