4.1. Система оподаткування підприємства

Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави. Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови: - стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності; - стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції; - обов'язковість; -рівнозначність і пропорційність; - рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; - соціальна справедливість; - стабільність; - економічна обґрунтованість; - рівномірність сплати; - компетентність; - єдиний підхід; - доступність. На жаль, не всі з перелічених принципів достатньо реалізуються за здійснення податкової політики, у законодавчих актах щодо окремих податків. У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб. Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають: - прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)]; - непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито]; - збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір); - державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Місцеві податки і збори включають: - два податки (комунальний податок і податок з реклами); - різні збори (за право використання місцевої символіки; за пар-ковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно - і телезйомок та ін.). Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.

4.2. Податки,які сплачує підприємство.

Підприємство сплачує такі податки: 1. ПДВ;

2.3бір за забруднення навколишнього природного середовища (нині

називається екологічний податок)

3.Податок на прибуток

4.3бір за спеціальне водокористування в частині використання води, в

тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною

системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних

вод, які входять до складу напоїв.

Податок на додану вартість(Додаток 57) - це непрямий податок на новостворену вартість, який включається у вигляді надбавки до ціни товару, робіт, послуг. Ставка 20%. Основний нормативний документ: ЗУ «Про ПДВ» від 03.04.1997 р. 168/97. Нараховується ПДВ при здійсненні купівлі-продажу продукції, товарів,робіт, послуг.

Зміни згідно Податкового Кодексу: Ставка ПДВ: - 20% до 31.12.2013р.

- 17% з 01.01.2014 р. Податок на прибуток(Додаток 60).

Ставки податку на прибуток:

З 1 січня до 31 березня 2011 р. - 25%

З 1 квітня до 31 грудня 2011 р. - 23%

В 2012 р.-21%

В 2013 р.-19%

В 2014 р. і надалі - 16%.

В І кварталі 2011 р. прибуток до оподаткування обчислюється за формулою: Валові доходи - валові витрати - Амортизація.

З 1 квітня 2011 р. і надалі прибуток до оподаткування знаходимо за формулою: Доходи звітного періоду - собівартість реалізації товарів, робіт, послуг - інші витрати звітного періоду.

Податок на* прибуток = прибуток до оподаткування * ставку податку на прибуток.

Доходи звітного періоду визначається в момент здійснення операцій відвантаження ГП, товарів. При наданні послуг та виконанні робіт доходи звітного періоду визначаються в момент підписання акту приймання-передачі робіт та послуг.

Збір за забруднення навколишнього середовища(екологічний податок)(Додаток 59)

Відповідно до п.п. 14.1.57ПКУ екологічний податок (далі — екоподаток) — це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів. платниками екоподатку (як і раніше екозбору) є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, які під час провадження діяльності на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюють:

— викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, а також пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (п.п. 240.1.1, п. 240.2 ПКУ);

— скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (п.п. 240.1.2 ПКУ);

— розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (п.п. 240.1.3 ПКУ);

Збір за спеціальне використання води.(Додаток 61)

Платниками збору за спеціальне використання води визначені водокористувачі — суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних

установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи —

підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з

водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших

водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для

потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (стаття 323

Кодексу).

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб

рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних

об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому

числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та

випаровування).

Ставки збору за спеціальне використання води, які визначені Кодексом,

збільшені в 1,185 разу порівняно зі ставками, які діють у 2010 році.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту — починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Розділ V Індивідуальне завдання

Додатки