
- •!1 Філософія, її предмет та науковий статус
- •!2 Філософія. Світогляд. Культура
- •!3 Стародавня філософія: становлення філософських традицій
- •!4 Буття світу та людини в античній філософії
- •!5 Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження
- •!6 Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
- •!7 Некласична онтологія та її проблематика
- •!8 Філософські традиції в Україні
- •!9 Проблеми гносеології в історії філософії
- •!10 Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії
- •!11 Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми
- •!12 Методологія гуманітарного пізнання та знання
- •!13 Субстанційні концепції людини в сучасній філософії
- •!14 Функціональні концепції людини: духовний вимір
- •!15 Соціальна філософія: історія та сучасність
- •!16 Філософія національної ідеї в Україні (хіх–ххі ст.)
- •!17 Культура і цивілізація
- •!18 Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
!6 Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
Німецький філософ ХІХ ст. А. Шопенгавер бере за Абсолют – (---воля до життя--)
(---ідеалістична---) діалектика, за Ґ. Геґелем, – це теорія розвитку Абсолютної ідеї
Головна праця Ґ. Геґеля – Наука (--логіки--)
(-природа-), за Ґ. Геґелем, – це інобуття Абсолютної ідеї
Принцип заперечення заперечення розкриває тріада понять: теза, (-антитеза--), синтеза
Істотна властивість субстанції, без якої вона не може існувати – це (--атрибут--)
Автором космогонічної гіпотези про походження Всесвіту був (---кант--)
(--декарт--) вперше увів поняття “субстанції” як самодостатньої основи всього існуючого
(---субстанція--) – це самодостатня основа всього існуючого, яка не потребує нічого для свого існування
За вченням Р. Декарта, матеріальна й ідеальна субстанції є проявом єдиної субстанції, якою є (--бог--)
(--деїзм--) – це онтологічне вчення, згідно з яким Бог творить світ, а надалі не втручається у перебіг природних і соціальних процесів
За вченням Б. Спінози, субстанцією є Бог тотожний з (---природою--)
Онтологічне вчення, згідно з яким Бог творить світ і зливається з ним, має назву (--пантеїзм-)
Головний твір Ґ. Ляйбніца – (--монадолдогія--)
(---монада---) – це проста субстанція, тобто така, що немає частин
!7 Некласична онтологія та її проблематика
Гранично широке поняття про існування, як матеріального, так і духовного, Н. Гарман називає (---буття---)
(--людина---), за П. де Шарденом, є віссю, вершиною і перспективою еволюції
(---ноосфера---) – це абсолютно духовна, невидима і реальна сфера думки, що існує поза і над біосферою
Структура реального буття, за Н. Гартманом, містить такі нари: матеріальний, органічний, психічний і (---духовний---)
За Н. Гарманом, істотною характеристикою реального світу є (---індивідуація---), тобто існування розмаїтих неповторних речей
Згідно з В. Вернадським, (--ноосфера---) – це розумне покриття Землі, створене людиною
В екзистенціальній філософії справжнє існування людини на противагу несправжньому передає поняття (--екзистенція---)
Субстанцією Всесвіту в онтології П. де Шардена є тканина (---універсуму----)
В еволюції Всесвіту П. де Шарден виділяє такі стадії: переджиття, життя, (--думка--), наджиття
(---неотомізм----) – офіційна філософія римо-католицької церкви
М. Гайдеґер у своїй фундаментальній онтології розглядає буття як (--сенс---) існування
(----матеріалістична--) діалектика – вчення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення
Згідно з марксизмом, атрибут матерії, що характеризує протяжність об’єктів, їх розташування та межування з іншими, це – (---простір--)
Згідно з марксизмом, атрибутом матерії, що характеризує тривалість об’єктів, темп і ритм, є (--час--)
(---рух---) – це будь-яка зміна взагалі, починаючи від простого переміщення і закінчуючи мисленням
!8 Філософські традиції в Україні
Дослідник історії філософії України В. Горський виділяє три періоди в історії філософської думки в Україні: (--княжа--) доба, доба козаччини, доба Романтизму
(--романтизм----) – це доба, в якій започатковано розробку української національної ідеї
Філософію в добу Київської Русі розуміли як (---любомудрія---)
Г. Сковорода в онтології виділяє три світи: (--макрокосм---), мікрокосм, символічний світ – Біблія
(----------) характеризує кожен із трьох світів Г. Сковороди
Г. Сковорода в онтології виділяє три світи: макрокосм, (--мікрокосм---), символічний світ – Біблія
Ідеалом людини у філософї Г. Сковороди є (---істинна---) людина, яка пізнала в собі Бога
За вченням Г. Сковороди, (--серце---) – це осердя душевного життя людини, джерело самопізнання, що скеровує людину до самовдосконалення
Основна філософська проблема в “Слові про Закон і Благодать”: (--історіософська----)
Віру дану Богом усьому людству через свого сина Ісуса Христа митрополитом Іларіон називає (---благодать----)
Віру дану Богом ізраїльтянам через пророка Мойсея митрополитом Іларіон називає (---закон--)
(-братства---) – це організації православного населення в Україні, що обстоювала свою віру, національну культуру і мову
Перший період утвердження філософської думки в добу Київської Русі ще називають (---княжа--) доба