2. Принципи формування капіталу підприємства.

Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби в придбанні необхідних активів та оптимізація його структури з позицій забезпечення умов його ефективного використання.

Для досягнення даної мети формування капіталу повинне будуватися на наступних принципах:

1) облік перспектив розвитку господарської діяльності підприємства. Це досягається шляхом включення всіх розрахунків, пов'язаних з його формуванням, у бізнес-план;

2) забезпечення відповідності обсягу залученого капіталу обсягу формованих активів підприємства. Загальна потреба в капіталі ґрунтується на його потребі в оборотних і необоротних активах. Ця загальна потреба в капіталі, необхідному для створення нового підприємства, включає дві групи майбутніх витрат:

- передстартові витрати - невеликі суми фінансових засобів, необхідних для розробки бізнес-плану та фінансування зв'язаних з цим досліджень. Вони носять разовий характер і займають незначну частку.

- стартовий капітал - призначений для формування активів підприємства з метою здійснення господарської діяльності.

Він розраховується в розрізі галузей, подотраслей шляхом розподілу загальної суми використовуваного капіталу (власного і позикового) на обсяг реалізованої продукції.

Цей метод дає приблизну оцінку потреби в капіталі, тому що капіталоємність продукції в розрізі підприємства перебуває під впливом цілого ряду факторів:

1. Розмір підприємства.

2. Стадія життєвого циклу підприємства.

3. Прогресивність використовуваних технологій.

4. Прогресивність використовуваного устаткування.

5. Ступінь спрацювання устаткування.

6. Рівень використання виробничих потужностей.

Розрахунок загальної потреби в капіталі знову створюваного підприємства на основі показника капиталоемкости продукції здійснюється по наступній формулі:

- потреба в капіталі нового підприємства;

ПК - передстартовий капітал.

При визначенні загальної потреби в капіталі нові підприємства використають 2 методи:

- прямий метод розрахунку - загальна сума активів дорівнює сумі інвестиційного капіталу.

- непрямий метод розрахунку - заснований на використанні показника капіталоємності продукції. Цей показник характеризує, який розмір капіталу використається розраховуючи на одиницю виробленої або реалізованої продукції. Він розраховується в розрізі галузей, подотраслей шляхом розподілу загальної суми використаного капіталу на обсяг реалізованої (виробленої) продукції.

3. Забезпечення оптимальності структури капіталу з позицій ефективності його використання.

Структура капіталу - це співвідношення власних і позикових фінансових засобів, які використовуються підприємством у процесі своєї діяльності.

Власний капітал.

Достоїнства:

1. Простота залучення. Рішення, зв'язане в збільшенням власного капіталу приймає власник підприємства.

2. Більш висока здатність генерування прибутку у всіх сферах діяльності, тому що при його використанні не потрібно платити відсотки.

3. Забезпечення фінансової стійкості розвитку підприємства, його платоспроможності в довгостроковому періоді та зниження ризику банкрутства.

Недоліки:

1. Обмеженість обсягу залучення, а, отже, і можливості істотного розширення операційної та інвестиційної діяльності.

2. Висока вартість у порівнянні з альтернативними позиковими джерелами формування капіталу.

3. Невикористовувана можливість приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позикових фінансових засобів, тому що без такого залучення неможливо забезпечити перевищення коефіцієнта фінансової рентабельності над економічною рентабельністю.