Семінар 14 Питання 1 Причини регіональних нерівностей та відставання економічного розвитку Північно-Західного, Центрального, Подільського районів.

Північно-Західний(Поліський) район. Північно-Західний економічний район включає Волинську та Рівненську області: Площа району складає 40,3 тис. км2 (6,7% території України). Район поступається іншим в Україні, за пло­щею, також за кількістю населення та промисловим по­тенціалом. До району входять 32 адміністративні райони, 22 міста, 38 смт та 2056 сіл. Населення району складало на 01.01.2008 2,3 млн. осіб, або 4,7% населення України.

Економічно активне населення регіону становить близько 5% його загальної кількості в дер­жаві. В районі порівняно з іншими в Україні дещо нижчою є пи­тома вага населення у працездатному віці.Рівень зайнятості в Центральному районі становить 87,9% працездатного населення та є вищим за середній по країні показ­ник. У районі порівняно високою є частка зайнятих у сільському господарстві.

Низькі темпи економічного розвитку району пов'язані, зокре­ма, із низьким рівнем забезпечення району основними засобами виробництва. Частка району в забезпеченості основними вироб­ничими фондами країни складає 2,4% та 77% від середнього рівня по країні. У структурі господарського комплексу Північно-Західного району підвищеною часткою виробництва виділяються сільське господарство і дещо менше промисловість, транспорт, зв'язок, будівельна індустрія та ін.

Район є важливим постачальником деревини та виробів з неї до інших районів країни. Значна сировинна база дозволила сформу­вати завершений цикл лісопромислового виробництва. Повільно зростаюча після кризи 90-х рр. хімічна промис­ловість району виробляє мінеральні добрива, пластмаси, гумо-технічні вироби, засоби побутової хімії.

Незважаючи на те, що частка сільськогосподарських угідь району є найнижчою в Україні, сільське господарство зали­шається другим за значенням видом його економічної діяльності, близьким за обсягами виробництва до промисловості.

Забезпечення подальшого економічного зростання Північно-Західного району пов'язане з продовженням формування та роз­витком існуючої інфраструктури із забезпечення транзиту тери­торією району різноманітної продукції. Вирішення цієї, чи не найосновнішої проблеми району сприятиме як його розвитку, так і України загалом. Інші важливі складові економічного успіху району в майбутньому пов'язані з нарощуванням обсягів вироб­ництва цементу, електроенергії, азотних мінеральних добрив, лляних тканин, деревообробної продукції, продовольчих товарів як товарів, конкурентна перевага у продукуванні яких у регіоні є значною. Розвиток ринку землі, активізація процесу формуван­ня нових та розвитку існуючих фермерських господарств, інтенсифікації на основі цього сільськогосподарського виробництва здатні сприяти підвищенню рівня товарності сільськогосподарсь­кої продукції. Перепоною на шляху до формування економіки су­часного типу стоїть відсутність сучасної ринкової Інфраструкту­ри в регіоні.

Подільський економічний район. До Подільського економічного району належать Вінницька (1711 тис. чол.), Тернопільська (1116 тис. чол.) та Хмельницька (1381 тис. чол.) області. Подільський район займає 10,1% території України, тут зосе­реджено 8,4% природно-ресурсного потенціалу (в грошовому еквіваленті), зокрема: мінеральні ресурси — 0,7, водні — 7,7, зе­мельні (ґрунтові) — 14,3, лісові — 7,8 і рекреаційні ресурси — 4,8% країни.

Разом з тим, розвиток промисловості, зокрема важкої, обмежений недостатньою мінерально-сировинною базою, первинною відсутністю паливної сировини. У районі залягають значні запаси природних будівельних матеріалів. У Вінницькій області відкрито родовище залізних руд (0,8 млрд. т). Запаси пеліканіту становлять 170 млн. т, це єдина у Європі сировина для виготовлення скло литого цементу, порцелянових виробів.

У найближчій перспективі передбачається наступний функціональний розподіл території Подільського економічно­го району: у Вінницькій області функціональна зона сільсько­го господарства охопить понад 4/5, зона урбанізації переважно високого і середнього рівня містобудівного освоєння — 9% і природно-рекреаційних ландшафтів, що охороняються, — понад 9% території; в Тернопільській області — функціональ­на зона сільського господарства разом з лісовим — 3/4 тери­торії, урбанізована територія середнього рівня містобудівного освоєння — близько 6%, функціональна зона природно-рекре­аційних ландшафтів, що охороняються, — понад 1/5 території; в Хмельницькій — функціональна зона сільського господарст­ва — 3/4 площі, урбанізовані території з середнім рівнем місто­будівного освоєння — 15%, територія природно-рекреаційних ландшафтів, що охороняються, — займе близько 12%.

У Подільському економічному районі у функціональній підзоні сільського господарства рекомендується посилити інтенсивний розвиток галузей сільськогосподарського вироб­ництва, які визначають його спеціалізацію в республікансько­му поділі праці та агропромислову інтеграцію. В районі перед­бачається випереджуючий розвиток територій природно-рек­реаційних ландшафтів, що охороняються. В підзонах ур­банізації рекомендується обмеження зростання великих міст і нового промислового виробництва.

Територіальна організація продуктивних сил в районі у най­ближчій перспективі матиме такі пріоритети: досягнення тери­торіальної збалансованості сировинних та переробних галузей агропромислового комплексу, покращення розселення населен­ня і розвитку соціальної сфери, удосконалення природокористу­вання, нарощування виробництва екологічно чистої сільського­сподарської продукції, надання пріоритетного розвитку агро­промисловому, рекреаційному і туристичному комплексам.

Центральний економічний район характеризується своєрідною компонентно-функціональною структурою, яка сформувалась на основі власних природних ресурсів та вигідного економіко-географічного положення. Ключова роль в господарстві району відводиться харчовій промисловості. хоча добре розвинуті такі галузі, як легка промисловість, машинобудівний комплекс - сільськогосподарське, транспортне машинобудування та верстатобудування, виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості. Галуззю спеціалізації є хімічна промисловість в районі, так само, як промисловість будівельних матеріалів. Центральність розташування території обумовлює розвиток транспортної системи району.

Регіон має добрі економічні зв'язки з областями України, країнами СНД та далекого зарубіжжя. Вивозить сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, помпи, друкарські машини "Ятрань", телевізори і радіоапаратуру, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, граніт, меблі, торфобуровугільні брикети, гірський віск, цукор, олію, м'ясо, масло. Ввозить ліс, міндобрива, метал, машини, нафту, бавовну та іншу промислову продукцію.

Основна проблема регіону -недостатній рівень розвитку промисловості, обмеженість потужностей електроенергетики. Частково цю проблему може вирішити впровадження в дію Чигиринської ТЕС та Канівської ГЛЕС. Добрі передумови промислового розвитку мають Канів, Черкаси, Золотоноша, Чигирин, Світловодськ, Кіровоград, Олександрія, Гайворон, Сміла, Корсунь-Шевченківський, Тальне та інші поселення. Є всі умови для розвитку харчової промисловості.

До екологічних проблем слід віднести підвищений рівень забруднення радіонуклідами районів Канева, Лисянки, Звенигородки; забруднення води малих річок у межах Українського кристалічного щита, підвищені темпи ерозії чорноземних фунтів, забруднення атмосфери міст Черкас і Кіровограда.