6. Джерела кримінального права та система злочинів та покарань у сучасному крим.Законодавстві Великобританії.

На відміну від континентальної Європи, в Англії немає єдиного Кримінального кодексу, в якому були б об'єднані кримінальні закони. У цій країні історично склалося право судових прецедентів, або загальне право, що діє поряд з парламентськими статутами (законами) — статутним правом. В останні десятиріччя видаються статути і з питань Загальної частини, наприклад, Закон 1977 р., що регулює відповідальність за змову. Закон 1981 р. про кримінальне караний замах. Загальне право вимагає для кримінальної відповідальності не тільки фізичної дії (бездіяльності), а й суб'єктивного ставлення до неї — винності, їх відповідно позначають термінами «acfus rej» і «mens rea».Своєрідною є і класифікація злочинів в англійському праві. Так, за процесуальною ознакою всі злочини поділяються на злочини, що переслідуються за обвинувальним актом і розглядаються в суді присяжних, та злочини, що розглядаються шляхом сумарної юрисдикції, тобто одноособове діючим магістратом (суддею). Є і діяння «змішаної юрисдикції», що можуть розглядатися в будь-якому із зазначених порядків.Крім того, встановлена класифікація злочинів на «арештні» і «неарештні». Перші — це ті, що тягнуть за собою покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років. Відносно цих злочинів встановлені особливі правила арешту (наприклад, обмеження на звільнення заарештованого під заставу та ін.). Усі інші злочини вважаються «неарештними».Видами покарання в Англії є позбавлення волі, пробація (випробування), штраф. Додатково можуть призначатися позбавлення прав водія, заборона на заняття певною діяльністю, а також надання безоплатних послуг суспільству на строк не менше сорока і не більше двохсот сорока часів. Смертна кара після призупинення її в 1965 р. на п'ять років остаточно скасована в 1970 р, за винятком випадків зради суверену або державі та піратства, поєднаного з насильством.Широко застосовується пробація як вид умовного засудження на строк від шести до тридцяти місяців, що здійснюється під наглядом спеціального чиновника. Пробація пов'язана з покладенням на засудженого певних обов'язків і обмежень. У разі їх порушення до винного можуть бути застосовані штраф або безоплатні роботи на користь суспільства. Застосовується також відстрочка виконання вироку відносно осіб, засуджених до позбавлення волі або штрафу. Що стосується позбавлення волі, то його строки передбачені в окремих статутах, але якщо в статуті такий строк не визначений, він не можеперевищувати двох років. За загальним правом строк позбавлення волі встановлюється судом. Позбавлення волі може бути призначено і на невизначений строк, а також довічно (наприклад, за умисне вбивство).

7. Основні тенденції у розвитку державного ладу Великобританіі Новітнього часу: кабінет міністрів,парламент,корона. Корона — символ єдності Британської імперії, символ стабіль ності «старої доброї Англії».Король Великобританії є також головнокомандувачем збройних сил (юридично), призначає вищих воєначальників, присвоює військові звання і сам має військове звання (нинішня королева Єлизавета II має чин полковника). Право монарха жалувати титули пера теж не втра тило свого значення. Щоправда, за звичаєм монарх ніколи не дарує цього титулу без поради своїх міністрів.Повсякденний вплив монарха на діяльність уряду теж має неаби яке значення. Король має доступ до всіх документів кабінету — до протоколів, звітів урядових комітетів. Монарха повинні повідомля ти про всі значні рішення, він має право давати поради з приводу цих рішень і брати участь у їх обговоренні. Уряд видає свої акти від імені монарха. Всі важливі депеші міністерства закордонних справ до їх відправки повинні бути подані королю на ознайомлення.Кабінет Міністрів. До кабінету входять глави найбільш важливих міністерств і ві домств, але існує ще «внутрішній кабінет» у складі чотирьох-п'яти членів.Вирішальну роль серед членів уряду відігравав прем'єр-міністр. Він без консультації з кабінетом здійснював усі важливі призначен ня і переміщення всередині уряду, визначав план роботи кабінету і порядок денний, вирішував питання про скликання і розпуск пала ти общин, мав змогу приймати одноосібні рішення з основних пи тань внутрішньої і зовнішньої політики. Згортання колективних форм роботи уряду і привело до появи «внутрішнього кабінету» і системи комітетів кабінету, що працювали під керівництвом прем'єр-міністра. Через це так звана система правління кабінету перетворювалася на систему правління прем'єр-міністра.Парламент зберігаючи свої виняткові пра ва, делегував, тобто передавав виконавчим структурам якусь части ну своїх прав, надаючи їм можливість видавати законодавчі акти з певних питань на якийсь строк. Однак практика свідчить, що це були не другорядні, а дуже важливі питання, і ця передача надавалася на досить тривалий термін.Внаслідок змін у політичній системі Великобританії, що відбува лися протягом XX століття, основні принципи британського консти туціоналізму, і передусім верховенства парламенту, поступово втратили свій реальний зміст.