7.Декларація незалежності сша 1776р.

Найважливішим документом у процесі конституювання амер.державності стала ухвалена в умовах війни за незалежність Декларація незалежності США 13 амер.штатів від 4липня 1776.Вона проголосила незалежність колишніх 13 колоній від Вел.Британії,що означало появу на Атлантичному узбережжі Півн.Америки 13 суверенних держав.Їхні представники заявили про своє право посісти рівне місце серед інших самостійних держав світу.Для авторів декларації важливо було не тільки заявити про розрив політ.уз з метрополією,а й довести світовій громадськості легітимність цього акта.У Декларації можна виділити 3 змістовні частини.У 1-й стверджується,що всі люди є рівними і з народження володіють невідємними правами.Саме для забезпечення цих прав люди запроваджують уряд.Оскільки ж народ є джерелом влади,то він може і зобов’язаний замінити або навіть знищити поганий уряд.Ця частина має загальний хар-ер.В 2-ф перелічуються конкретні дії англ..короля,яким він порушує права мешканців північноамерек.колоній.В 3-й з двох попередніх посилань робиться умовивід щодо незалежності від англ..корони.Деларація містить слова «США» але це не означало створення єдиної федеративної держави,а лише зафіксувала початковий етап становлення суверенної держави.

12.04.13

8.Статті Конфедерації 1781р.

Другий Контенинтальний конгрес проголосив про набрання чинності Статей Конфедерації,які стали першою Конституцією США.Статті проголошували безповоротне створення єдиної держави.За штатами не передбачалося права виходу із союзного обєднання.Суверенітет штатів зберігався але паралельно формувалася сфера виключних повноважень союзної держави.Вводилося єдине громадянство.Для вирішення спільних справ створювався Конгрес штатів,де були представлені всі суб’єкти конфедерації.Статті формували не тільки делеговані повноваження союзу, а й заборонні,які накладали обмеження на суверенітет штатів.Так,штатам заборонялося ств.власні збройні сили і вести зовнішньо політ.діяльність.Союз створення якого зафіксовано Статтямибув війського-політичний імав декларативний хар-ер.Його завдання полягало в тому,аби надати легітимності політико-державному організмові,що формувався.

9.Конституція США 1787р.

На конвенті депутати схвалили проект конституції складений Дж.Медісоном.Він характеризувався лаконічністю і включав перамбулу та 7 статей.К встановила республіканську форму правління як для держави в цілому, так і для окремих штатів.Осн.принципом організації держави став федералізм,заснований на визнанні високої міри самостійності штатів.Організацію влади було підпорядковано принципу поділу влади на-зак.,вик. і судову.Законодавча влада здійснювалася конгресом федерації,який скл.з 2 самостійних палат-палати представників і сенату.палата представників обиралася на 2р. населенням штатів відповідно до чисельності кожного і на підставі вимог,установлених у даному штаті.Сенат формувався з особливих представників штатів по двоє від кожного штату незалежно від розмуру його території і чисельності населення.Головою виконавчої влади був Президент,який обирався на 4р. колегією виборців.Одночасно з президентом обирався віце-президент,який не мав самостійної влади і був заступником та помічником президента.Судова влада надавалася Верховному суду федерації і нижчим судам.Судді призначалися президентом за згодою сената.К США закріпила створення єдиної федеративної держави з республіканською формою правління.

10. Білль про права США (1789-1891 р) : основні положення Білль про права (англ. Bill of Rights) - неофіційна назва перших десяти поправок до Конституції США, які закріплюють основні права людини. Поправки були запропоновані Джеймсом Медісон 25 вересня 1789 на засіданні Конгресу США першого скликання і вступили в силу 15 грудня 1791 року.Вперше на загальнодержавному рівні одноманітно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи.Було внесено 27 поправок. 1-ша - Проголошує загальні свободи американської нації. 2-га- Формулювання поправки залишає можливості для різного її тлумачення (зокрема, чи розповсюджується вона на будь-яку вогнепальну зброю або тільки на зброю, яка необхідна учасникам ополчення штату).3-тя-У мирні часи жоден вояк не може квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише згідно з законом, що буде встановлений.4-та- Право народу на недоторканість особи, помешкання, особистих паперів і майна не має порушуватися безпідставними обшуками і арештами; ордер на обшук і арешт має видаватися лише зі слушних причин, засвідчених присягою або підтвердженням.7-ма- Судові справи на підставі загального права, якщо розмір вимог перевищує двадцять доларів, належать суду присяжних, і жодна справа, розглянута судом присяжних, не повинна розглядатися вдруге у будь-якому суді Сполучених Штатів, інакше як згідно з нормами загального права.8-ма-Не можна встановлювати надмірних застав, накладати надмірних штрафів або вдаватися до жорстоких і незвичайних покарань. 9-та- Перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитися як заперечення чи обмеження інших прав, які належать народові.10-та-Перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитися як заперечення чи обмеження інших прав, які належать народові.13-та - Ні в Сполучених Штатах, ні в жодному іншому місці, що належить до їхньої юрисдикції, не повинні існувати ні рабство, ні примусова праця. Остання припускається лише як покарання за злочин, і в такому випадку винуватець має бути законно засуджений.Конгрес має право забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством.14-та- Чотирнадцята поправка ввела надання громадянства будь-якій особі, що народилася на території США, і заборону на позбавлення прав інакше як за вироком суду.15-та - П'ятнадцята поправка прямо забороняла обмеження активного виборчого права за ознакою раси, кольору шкіри або у зв'язку з колишнім положенням раба.16-та - Ввела федеральний податок на прибуток, надходження від якого цілком поступають до федерального бюджету.17-та - Ввела в дію прямі вибори сенаторів до Сенату США, раніше вибори проводились легіслатурами штатів.18-та - Ввела в дію славнозвісний Сухий закон.19-Ввела в дію активне виборче право для жінок.20-Встановлює дати збігання термінів повноважень конгресу та президента22- Встановлює, що одна людина може займати пост президента США не більше двох термінів24-Заборона обмеження виборчих прав на підставах несплати податку.

11. Передумови виникнення,основні етапи французької революції 18 ст та еволюція державності франції Передумови: 1) криза в промисловій торгівлі;2) неврожай 1788р.; 3) банкрутство державної скарбниці; 4) панування феодально-абсолютинського ладу. Приблизно 99% населення становило так званий 3-тій стан,і лише 1% духовенство та дворянство. 3-тій стан не мав політичних прав і вони хотіли змінити вснуючий порядок. У боротьбі проти ореод-абсолютинського ладу об'єдналися буржуазія,селянство і міські низини. Очолила рух буржуазія. 17.06.1789р.- 3-тій стан очолив себе Національними зборами,а 9.07- Установчими. 26.08.1789р.- прийняли 1-ший конституційний акт Декларацію прав людини і громадянина. Виділяють 3 етапи: 1 ЕТАП.На цьому етапі революції владу захопила вища буржуазія і ліберальне дворянство. Вони виступали за конституційну монархію. У вересні 1791р. Людовік підписав вироблену Установчими зборами конструкцію,після чого в країні встановили режим конституційної монархії.2 ЕТАП.10.081792р. відбулося народне повстання,яке очолила Паризька комуна. Вона стала в цей період органом місцевого самоврядування. Політичне керівництво перейшло до жирадистів. Їм протистояли якобінці.21.06 Франція була проголошена Республікою Людовіка 16,було заджено і страчено. Згодом у країні почалися заворушення,а 31.05-02.06 відбулося народне повстання. 3 ЕТАП.Влада перейшла до радикально налаштованих верств буржуазії. Для порятунку революції якобінці вважали за необхідне введення надзвичайного режиму в країні, оформилася якобінська диктатура. У червні 1793р. Конвент прийняв нову Конституцію,відповідно до якої Франція оголошувалась єдиною і нероздільною Республікою.

12. Державний лад Франції за конституцією другої республіки. Система державних органів Другої республіки за Конституцією 1848 будувалася на принципі поділу влади ( "поділ влади є найпершою умовою вільного правління" - ст. 19). Однак центральне місце у цій системі було відведено виконавчій владі, яка делегувала народом "громадянинові, який отримує звання президента республіки". Президент не залежав від парламенту і обирався на 4 роки безпосередньо населенням. Президент наділявся широкими повноваженнями: правом внесення законопроектів, правом відкладеного вето, правом помилування і т. д. Він призначає і зміщує міністрів, а за порадою останніх - дипломатів, головнокомандуючих флоту й армії, префектів, правителів Алжиру і колоній, а також ряд інших посадових осіб. Щоправда, президент не міг бути переобраним відразу на другий термін, що не мав право розпуску Національних зборів, але в силу своєї незалежності від представницького органу він міг безконтрольно розпоряджатися всіма важелями виконавчої влади: міністрами, могутнім поліцейсько-бюрократичним апаратом, армією.Національні збори, що обирається на 3 роки за допомогою таємного голосування французами старше 21 року на основі загального виборчого права, тобто без майнового цензу, був наділений законодавчою владою. Воно налічувало 750 депутатів, не ділилося, як це було передбачено більшістю попередніх конституцій, на дві палати. Національне збори не мають реальних можливостей впливати на політику виконавчого апарату і тим самим було приречене перетворитися на орган, який не має авторитету і політичної сили.Конституція передбачала установа Державної ради, що призначається на 6 років Національними зборами. Створення цієї ради також послаблювало позиції парламенту. У компетенцію Державної ради входило попередній розгляд законопроектів, що виходять як від уряду, так і від самого Національних зборів. До його відання було віднесено також контроль і спостереження за адміністрацією й дозвіл виникають у ході її діяльності адміністративних спорів, тобто функції адміністративної юстиції

13. Констит Третьої Франц респуб. Закон влада здійснюється палатою депутатів і сенатом.Нижня палатв мала формуватись на основі загального виборчого права. До повноважень палати депутатів входило прийняття законів і державного бюджету.Уряд ніс відповідальність перед Національними зборами. В сенаті було 300чол., з них 75 обирались палатою представників довічно,решта-департаментами. Сенат можн перетворитися на Верховний суд на президентом, міністрами, може розглядати справи про замах на безпеку держави.Сенат мав право законодавчої ініціативи. Обидві палати в сукупності становили парламент. Палату депутатів обирали раз на 4р,сенат раз на 9р. До компетенції парламенту входило: прийняття законів, обрання президента, контроль за діяльністю уряду. Президент мав право законодавчої ініціативи,був командувачем армії,призначав і звімав чиновників. За згодою сенату міг розпустити палату депутатів і відкласти її засідання. Укладав міжнародні договори. Оголошувати війну без згоди палат він не міг.

14.Цивільний кодекс Наполена 1804:структура,положення,шо регулюють правовий статус особи та шлюбно-сім.відносини. Це масштабний кодекс цив.права Франції,розроблений групою юристів під час правлінна Наполеона Бонапарта.Структура:Кодекс Наполеона складається з вступної частини і трьох книг. Вступна частина найкоротша і містить лише шість статей (ст. 1 - 6). Перша книга включає статті про громадянство, акти цивільного стану, сімейне і опікунське правіо(ст. 7 - 515). Друга книга регулює відносини власності (ст. 516 - 710), третя - способи набуття власності, включаючи спадкове право і різні види зобов'язань (ст. 711 - 2283). Таким чином, кодекс складається з трьох частин - особи, речі, зобов'язання..Сфері сімейно-шлюбних відносин присвячувалася значна частина статей Цивільного кодексу. Релігійні обряди не заборонялися, але могли проводитися тільки після світської церемонії. Шлюбний вік установлювався з 18 років для чоловіків і з 15 років - для жінок . Без досягнення шлюбного віку необхідним був спеціальний дозвіл голови держави, аби шлюб вважався законним. До досягнення жінками 21 року, а чоловіками - 25 років шлюби могли укладатися тільки за згодою батьків; на випадок їхніх розбіжностей досить було згоди батька . При цьому в будь-якому разі шлюб не міг бути укладений, якщо не було згоди самого майбутнього подружжя .Шлюб і надалі залишався патріархальним, зберігалися традиції. Після укладання шлюбу дружина була зобов'язана жити разом з чоловіком і всюди за ним слідувати. У той же час чоловік мусив надати дружині все, що було необхідно для "потреб життя", але, природно, відповідно до його можливостей і становища. Дружина не могла вчиняти правочини без участі чоловіка відповідно до чинного договору або без його письмової згоди. Ця заборона поширювалася навіть на ті випадки, коли дружина не володіла спільною власністю з чоловіком і мала належне тільки їй майно.Без дозволу чоловіка дружина могла здійснити лише заповіт . Певну самостійність мала дружина, яка "є купцем". На цей випадок вона могла вчинювати комерційні правочини.