61. Бюджет: сутність та структура.

Держ. бюджет є: 1) річним планом держвитрат та джерел їх фінансового покриття; 2) головним важелем ДР перерозподілу фін.потоків у країні. Сучасна держ. за доп. бюджету: -- впливає на перебіг сусп..відтворення; --стимулює екон.зростання; --регулює обсяг сукупного попиту; --впливає на короткострокові коливання екон. кон’юнктури; --проводить активну соц. політику. Основні параметри бюджету: абсолютні виміри; частка ВВП, що перерозподіляється через бюджет; обсяг і структура джерел фінансування; обсяг і структура бюджетних видатків; співвідношення доходів і видатків бюджету. Дефіцит держбюджету – сума, що віддзеркалює перевищення витрат бюджет над його доходами. Профіцит – перевищення доходів над держ. витратами. Збалансований - витрати дорівнюють доходам Як фінансовий план держбюджет має дві структурні складові частини: доходи та видатки. Ф-ції бюджету: розподільча, контрольна, регулююча, соц., стимулююча.

62. Міжн. Поділ праці та інтернаціон. Екон. Як основа формув. Світового гос-ва.

Сучасний світовий сусп. розвиток характеризується посиленням зв'язків і взаємодією між країнами. Міжнародне співтовариство об'єднує держави, які мають свою нац. і екон. самобутність. Світове гос-во - це сукупність нац. економік, пов'язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фін. та науково-технічними зв'язками. Етапи розвитку світового гос-ва: I - кінець XIX - початок 20-х років XX ст.; II - друга третина 20-х років - кінець 80-х років XX ст.; III - кінець 80-х - початок 90-х років XX ст. і продовжується нині. Світове гос-во характеризується: - зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнар. поділу праці; - створенням багатогранної системи міжнародних екон. відносин; - формуванням міжнаціон. механізмів регулювання екон. взаємовідносин між країнами. Економічні засади функціонування світового гос-ва: 1) МПП 2) Інтернаціоналізація економіки 3)Міжнародна конкуренція Міжнародний поділ праці (МПП) - спеціалізація країн на вир-ві певних видів товарів відповідно до їхніх прир-клім., історичних та екон. умов. Форми МПП: 1) загальний (галузева спеціал. окремих країн) 2) частковий(спеціаліз.у вир-ві готових виробів) 3) одиничний (подетальна спеціал.) Інтернаціоналізація економіки - формування, розвиток та поглиблення екон.взаємозв'язків між країнами завдяки відкритості націон. економік. Форми інтернац.: - інтеграційна(об’єднання ринків та вир-в окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва) ; - транснаціональна(взаємозв’язок економік різних країн у рез. функ-ня транснаціонального капіталу) Міжнародна екон. інтеграція (МЕІ) - процес зближення та взаємопроникнення націон.гос-в групи країн, спрямований на створення єдиного гос-го механізму.

64. Сутність та класифік. Глоб. Проблем.

Глоб. пробл.— це всезагальні пробл., що відзначаються загально планет. за своїми масштабами і значенням характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, стан. загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу. Прир. глобальних проблем – цивілізац. істор. специфіка прояву глоб. проблем. Глобалістика- сам ост. галузь знань про найзаг, планетарні проблеми суч. і майбутнього розвитку людської цивілізації. Класифікація глобальних проблем: 1) найб. «універсальні проблеми»

політ і соц.-екон. характеру: недопущення ядерної війни і збереж. миру, забезп. стійкого розв. світового співтовариства і підв. рівня організованості упр. ним 2) природноекон. характеру: еколог, енергет, сировинна, продовольча, Св. океану 3) соц.. характеру: демограф, зайнятості, міжн. відносин, дефіциту демократії... 4) змішаного хар., невирішеність яких призводить до загибелі людей: регіон. конфлікти, техног. аварії, стих. лиха .. 5) наукового хар.: освоєння космосу, довго строк. прогноз. клімату 6) нові пробл.: організ. злочинність, тероризм. незаконний обіг наркотиків.. 7) «малі пробл», що су прорв. весь розв цивілізації: бюрократія, егоцентризм.. Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн незалежно від їх соціального ладу, рівня економічної зрілості, географічного положення і можуть бути вирішені шляхом взаємодії всіх держав. Їх невирішеність породжує загрозу для майбутнього всіх людей.