4. Загальні вимоги до випускної роботи

4.1 Вимоги до структури випускної роботи

До структури випускної роботи висуваються певні вимоги, а саме вона повинна мати:

• пояснювальна записка встановленого зразка;

• завдання на дипломну роботу;

• реферат;

• титульний аркуш встановленого зразка;

• зміст;

• вступ;

• основну частину, яка складається з першого (теоретико-методичного), другого (аналітичного), третього (конструктивного) розділів; четвертого(стан охорони праці)

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (за наявності).

Випускна робота зшивається в типографії у зазначеній послідовності. Загальний обсяг роботи при виконанні із застосуванням технічних засобів не повинен перевищувати 80-95 сторінок без додатків.

Титульний аркуш та індивідуальне завдання на випускну роботу мають стандартну форму (зразок наведено в Додатку В, Г).

Реферат призначений для короткого ознайомлення з роботою і повинен відбивати у стислій, інформативній формі її основний зміст і результати. Реферат містить такі обов’язкові елементи:

• загальну інформацію про роботу (кількість сторінок з урахуванням додатків, таблиць, рисунків, джерел інформації, додатків);

• актуальність теми дослідження;

• мету випускної роботи;

• об’єкт і предмет дослідження;

• теоретичні та практичні результати і висновки випускної роботи;

• відомості про практичне значення одержаних результатів (можливість їх використання і ступінь впровадження);

• апробацію результатів дослідження і публікації (за наявністю);

• ключові слова (у кількості від 5 до 7 слів або словосполучень).

Обсяг реферату не може перевищувати 2 сторінки.

Зразок оформлення реферату наведено у додатку Д.

Зміст випускної роботи може займати 1-1,5 сторінки. Зміст розташовують безпосередньо після реферату. Він повинен включати послідовний перелік структурних елементів випускної роботи, назви розділів і підрозділів із зазначенням номерів початкових сторінок, на яких вони наведені. Розряди номерів сторінок розташовують один під одним. Сторінки змісту не нумеруються.

Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Назви розділів і підрозділів у змісті й тексті роботи мають бути однаковими. В цілому, зміст роботи повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретичної, аналітичної та конструктивної частин.

Зразок оформлення змісту наведено у додатку Е.

4.2 Вимоги до змісту

Вступ випускної роботи включає такі обов’язкові елементи:

• актуальність теми дослідження;

• мету випускної роботи;

• завдання дослідження;

• об’єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• методи дослідження;

• інформаційну базу дослідження.

У вступі дається обґрунтування актуальності обраної теми роботи. Наводяться не вирішені іншими авторами завдання, що формують у підсумку визначений напрям досліджень. Виходячи з цього, формується мета роботи. Для досягнення поставленої мети формується коло завдань, формулювання яких відповідає змісту роботи. Кожне завдання це сукупність окремих елементів, що складають за змістом окремі підрозділи роботи. У вступі також вказуються використані аналітичні матеріали і методи до­слідження.

Наприклад, для теми «Облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів»: «Проблеми організації обліку і контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів. Зокрема, розвитку теорії і практики обліку та контролю виробничих запасів присвячені праці Бутинця Ф. Ф., Мех Я. В., Поповича П. Я., Пушкаря М. С., Савицької Г. В., Сопка В. В., Ткаченко Н. М., Чебанової Н. В., Чумаченка М. Р., Усача Б. Ф. та інших. Великий внесок в розробку теоретичних основ і методологічних підходів до проблеми обліку виробничих запасів і їх використання внесли провідні вчені-економісти: Білуха М. Т., Гетьман В. Г., Дем'яненко М. Я., Завгородній В. П., Кірєйцева Г. Г., Кузьмінський А. М., Линник В. Г., Литвин Ю. Я., Огійчук М. Ф., Палій В.Ф., Підлісецький Г.М., Саблук П. Т., Сук Л.К. та інші вчені. Проте низка проблем обліку та контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів в ринкових умовах потребують подальших досліджень та наукових розробок.»

Далі слід сформулювати мету випускної роботи і основні завдання, які необхідно виконати для її досягнення.

Визначення мети є найвідповідальнішим етапом всієї роботи. Мета визначає відповідні дії для її досягнення. Від неї залежать зміст, структура та обсяг роботи.

Наприклад, для теми «Облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів» мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і практичних аспектів обліку і контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів, а також розробці шляхів їх удосконалення.

Завдання, які ставляться в випускної роботі, повинні розкривати зміст її розділів та підрозділів. На їх основі будується структура випускної роботи.

Для визначення завдань роботи ставляться запитання, на які студенту необхідно дати відповідь для реалізації мети дослідження та розкриття змісту розділів та підрозділів роботи. Рекомендуємо формулювання завдання розпочинати з наступних дієслів: «дослідити», «узагальнити», «систематизувати», «з’ясувати», «надати», «вивчити», «оцінити», «уточнити», «визначити», «розробити», «обґрунтувати», «запропонувати» тощо.

Наприклад: «дослідити теоретичні аспекти організації обліку виробничих запасів; оцінити систему внутрішнього контролю виробничих запасів…».

Стосовно об’єкту і предмету дослідження слід звернути увагу, що об’єкт дослідження це та частина об’єктивної реальності, яка досліджується – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Сукупність знань щодо цього об’єкту – предмет дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта і деталізує конкретну проблему в рамках об’єкта дослідження. Предмет визначає тему дослідження.

Наприклад, для теми «Облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів» об’єкт дослідження може бути визначений як «процес обліку і контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів», а предмет - «сукупність теоретичних та практичних аспектів обліку і контролю (аудиту, аналізу) виробничих запасів».

Слід також перелічити методи дослідження, які використовуються при написанні випускної роботи. Для розкриття сутності теми дослідження широко використовують загальнонаукові методи: діалектичний, системний підходи, метод індукції і дедукції, аналіз і синтез. Поряд із загальнонауковими методами можна використовувати специфічні методи (прийоми), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами (хронологічного і систематичного спостереження; вимірювання господарських засобів і процесів; реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою звітності).

У вступі також наводиться узагальнена характеристика інформаційної бази, яку було використано під час написання випускної роботи.

Наприклад, для теми «Облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів» інформаційною та правовою базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регламентують облік і контроль (аудит, аналіз) виробничих запасів, офіційні статистичні матеріали, методичні матеріали, дані мережі Інтернет. Фактологічною основою проведеного дослідження є статті вітчизняних і зарубіжних учених з проблем бухгалтерського обліку і аудиту виробничих запасів, матеріали досліджуваного підприємства.

Орієнтовний обсяг вступу має бути в межах 2-3 сторінок.

Вимоги до теоретичного розділу.

У цьому розділі обґрунтовуються теоретичні основи обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових наукових розробок, нормативно-правового забезпечення, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

Також у розділі подається оцінка чинних законів, постанов, наказів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Викладення матеріалу має супроводжуватися зазначенням джерел походження використаної інформації з обов’язковими посиланнями.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції розвитку предмету дослідження повинні мати певні елементи полемічності, обґрунтування власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дасть змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо.

Даний розділ рекомендуємо орієнтовно поділити на три підрозділи. Так, у підрозділі 1.1 необхідно викласти сутнісну характеристику, категоріальний апарат проблематики дослідження, критичний огляд наукової думки і нормативної бази щодо стану об’єкта дослідження. Підрозділ 1.2 присвятити розкриттю методології визнання і оцінки предмету дослідження, порівняльному аналізу існуючих методик (методичних принципів), виявленню їх переваг та недоліків. Підрозділ 1.3, як правило, містить теоретичні основи організації контрою (аудиту, аналізу) з обраної теми дослідження.

Залежно від обраної тематики, мети та завдань дослідження розділ може передбачати інший склад та наповнення його підрозділів.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору методики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі випускної роботи. Особливу увагу слід звернути на:

• якість і глибину теоретичного аналізу проблеми;

• наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

• етику цитування (посилання на використанні джерела);

• самостійність суджень і викладення матеріалу.

Кожний підрозділ необхідно завершувати короткими висновками, в яких узагальнюються результати напрацювань з обраної теми, виявлені невирішені проблеми, які потребують подальшого розв’язання в випускній роботі.

Загальний обсяг першого розділу має бути у межах 15-20 сторінок.

Вимоги до аналітичного розділу

Цей розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи дослідження і певний методичний інструментарій. Опис, характеристика сучасного стану суб’єкта господарювання, діагностування його діяльності має проводитись з використанням накопиченого фактичного матеріалу щодо обраного напрямку дослідження.

У цьому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділи. Так, у підрозділі 2.1. рекомендуємо розкрити загальну організаційно-економічну характеристику підприємства (5-7 сторінок). Тут можна навести інформацію про найменування суб’єкта господарювання, період його заснування, організаційно-правову форму господарювання, організаційно-виробничу структуру, основні види діяльності, стан організації обліку і внутрішнього контролю. Обов’язково наводяться результати фінансового аналізу, в процесі якого за допомогою розрахунку відповідних коефіцієнтів визначається майновий стан, ліквідність й платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність і рентабельність діяльності суб’єкта господарювання. Фінансовий аналіз проводиться на підставі даних показників фінансової звітності за останні 3 роки.

Результати проведених розрахунків рекомендуємо оформити у вигляді відповідних таблиць. Після кожної таблиці слід наводити аналіз показників. При цьому необхідно зазначати зміни показників (в абсолютних і відносних значеннях), чим вони були обумовлені, чи це є позитивним чи негативним фактором.

Приклад оформлення таблиць щодо характеристики стану суб’єкта господарювання наведено в Додатку Ж.

Для визначення необхідних фінансових показників в Додатку И наведено класифікація і алгоритм їх розрахунку.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації за останніх 3–5 років.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації – запозичення з літератури, документи суб’єкта господарювання, дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків тощо.

Закінчити підрозділ слід узагальнюючим висновком, в тому числі й щодо загального фінансового стану підприємства.

У наступних підрозділах другого розділу залежно від теми дослідження рекомендується: розкрити стан організації первинного, аналітичного і синтетичного обліку; описати порядок проведення інвентаризації; проаналізувати порядок складання і подання форм фінансової, податкової, статистичної та іншої бухгалтерської звітності; дати оцінку системі внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту) тощо.

Кожний підрозділ необхідно завершувати стислими висновками щодо виявлених проблем і недоліків в обліковій практиці суб’єкта господарювання, на матеріалах якого виконувалась випускна робота.

У даному розділі особливу увагу слід приділити таким аспектам:

• наявності та глибині проведеного аналізу фактичної інформації щодо діяльності суб’єкта господарювання;

• цілісності, переконливості зроблених висновків;

• виявленню проблем і недоліків у діяльності суб’єкта господарювання відповідно до теми випускної роботи.

Рекомендований обсяг розділу має становити 20-25 сторінок.

Вимоги до конструктивного розділу

У цьому розділі розробляються науково-обґрунтовані пропозиції (проект) по обраній тематиці дослідження з бажаним економічним обґрунтуванням запропонованих заходів. Запропоновані рекомендації мають бути логічним продовженням теоретичного та аналітичного розділів, містити конкретні пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності обліку, контролю, аналізу і аудиту.

Цей розділ повинен містити аргументовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі.

Конструктивний розділ структурно вміщує 2–3 підрозділи. Залежно від теми дослідження вони можуть бути присвячені удосконаленню первинного, аналітичного і синтетичного обліку (розробці або удосконаленню первинних документів, регістрів аналітичного і синтетичного обліку, робочого плану рахунків); внутрішнього аудиту (організації підрозділу внутрішнього аудиту, розробці плану і програми, робочих документів аудитора).

Варто акцентувати увагу на таких питаннях:

• логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом фактичних матеріалів, які характеризують діяльність суб’єкта господарювання;

• обґрунтуванні ефективності запропонованих рішень;

• наявності наукової новизни авторських пропозицій і рекомендацій;

• можливості впровадження внесених пропозицій в практичну діяльність суб’єкта господарювання.

Кожний підрозділ розділу завершується короткими висновками, в яких підсумовуються розроблені рекомендації та пропозиції, їх результативність і значущість.

Обсяг розділу має бути в межах 15–20 сторінок.

Вимоги до четвертого розділу

У процесі написання розділу з охорони праці студент одержує консультації у викладача-консультанта.

Структура і зміст розділу, який стосується охорони праці узгоджується також з консультантом, який визначає чи виконав студент поставлені завдання і чи допускається він до захисту випускної роботи.

Рекомендований обсяг розділу має становити 15-20 сторінок.

Вимоги до висновків

Текст висновків має підтвердити здатність автора випускної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання.

В логічній послідовності узагальнюють результати випускної роботи, стисло формулюють основні положення і пропозиції за кожним розділом і роботи у цілому.

На підставі отриманих висновків в роботі слід викласти конкретні рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку автора, подальші напрями проблеми вирішення; містять пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

Студент повинен стисло охарактеризувати проведений аналіз діяльності організації, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх ефективність, а також можливість їх застосування на практиці.

Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати уявлення про ступінь реалізації автором випускної роботи поставленої мети і завдань.

Обсяг в межах 3-4 сторінок.

Кількість сторінок в окремих розділах суворо не регламентується, однак бажано дотримуватися вказаних обсягів, а їх зміст має відповідати вимогам достатньої інформативності і обґрунтованості висновків.

Список використаних джерел містить бібліографічний опис джерел інформації. Приклад оформлення подано у Додатку К.

У додатки можуть бути включені:

• ілюстрації та таблиці допоміжного характеру;

• проміжні матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини (розрахунки, бухгалтерська і статистична звітність, копії програм робіт, інструкції, методики, опис розроблених комп’ютерних програм, допоміжні математичні докази та ін.).

До випускної роботи необхідно також подати:

• довідку про результати проходження нормоконтролю додержання вимог оформлення;

• відгук керівника випускної роботи;

• зовнішню рецензію на випускну роботу;

• листок оцінювання випускної роботи.

Після списку використаних джерел студент ставить дату закінчення написання роботи та особистий підпис.