- •Апаратне та програмне забезпечення загального призначення.
- •2. Основні компоненти системної плати. Типи форм-факторів системних плат. Сучасні шини для підключення плат розширення: pci, agp, pci-Express.
- •3. Види та характеристика модулів оперативної пам’яті. Маркування модулів оперативної пам’яті типу dimm. Поняття банку пам’яті. Технологія есс.
- •4. Інтерфейси для підключення накопичувачів: pata(ide/ata), Serial ata, scsi.
- •5.Основні складові частини будови та характеристики відеокарт і моніторів (crt, lcd)
- •6. Характеристика інтерфейсів для підключення периферійних пристроїв: ltp, com, usb, FireWire, IrDa, Bluetooth.
- •Розділ ііі Програмне забезпечення
- •1.Основні категорії відкритих операційних систем.
- •Методика інформатики
- •Психолого-дидактичні основи вивчення інформатики у початковій школі.
- •2. Інформатика як наука та навчальний предмет у початковій школі. Мета викладання інформатики в початковій школі.
- •3. Початковий курс інформатики як навчальний предмет. Навчальні програми курсу інформатики для початкової школи. Методика навчання інформатики – це розділ педагогічної науки:
- •4. Специфіка уроку інформатики в початковій школі. Підготовка вчителя до уроку. Організація та проведення різних типів уроку з інформатики.
- •Типологія уроків
- •5. Структура уроку інформатики та аналіз його складових.
- •Узагальнення і систематизація знань
- •6. Основні психолого-педагогічні та санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з інформатики в початковій школі. Використання ікт в роботі вчителя початкової школи.
- •7. Мета і зміст навчання за курсом « Сходинки до інформатики»
- •8. Формування в учнів 4 класів навичок роботи з алгоритмами за програмою Сходинки до інформатики.
- •9. Класифікація педагогічних програмних засобів для початкової школи. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •Міжпредметні та внутрипредметні зв'язки при викладанні інформатики.
- •Авторська програма «Шукачі скарбів» для початкової школи. Мета та зміст навчання. Календарно-тематичне планування за доною програмою.
- •Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів
- •Змістова лінія Інформація та інформаційні процеси. У програмі « Сходинки до інформатики». Методика формування уявлень про інформацію, повідомлення, інформаційні процеси.
- •Поняття інформації.
- •Доцільно запропонувати учням до кожного з виділених пунктів навести конкретні приклади.
- •Інформацію із навколишнього середовища людина сприймає через органи чуття (доцільно показати схему):
- •Способи подання інформації. Носії повідомлень.
- •Змістова лінія « Комп’ютер та його сладові” у програмі сходинки до інформатики. Методика формування в учнів початкових навичок роботи з пк.
- •7. Технології опрацювання текстів (20 год.)
- •10.1. Робота із зображенням (2 год.)
- •15. Змістова лінія «Алгоритм і виконавці» у програмі сходинки до інформатики. Методика формування уявлень про алгоритм, команду, виконавця алгоритму.
- •16. Методика формування в учнів 2-4 класів початкових навичок роботи в комп’ютерній мережі Інтернет.
- •4 Клас /1 година на тиждень/ Зміст навчального матеріалу і вимоги до результатів навчальної діяльності учнів
- •Тема 1. Інтернет
- •17. Програма курсу № Комп’ютерленд. Інформатика. Початковий курс. 2-4 класи» Цілі та задачі курсу, зміст навчання.
- •18. Методика роботи з редактором презентацій та основні етапи ознайомлення молодших школярів з його технічними можливостями.
- •20. Використання ікт на уроках художньо-естетичного циклу в початковій школі.
- •21. Аналіз підручників і посібників, рекомендованих до використання у початковій школі.
- •22. Методика організації позакласних заходів з використанням от для учнів початкових класів.
- •23. Комп’ютер – засіб для збереження, переробки, та зберігання інформації. Методика ознайомлення учнів з пристроями комп’ютера.
- •24. Програмні засоби, що дозволяють формувати конструкторські вміння молодших школярів.
- •25. Підготовка та проведення вправ на розвиток логічного мислення як складова уроку інформатики у початковій школі. Види вправ та методика їх проведення.
- •26. Робочі зошити для уроків інформатики у початковій школі. Дидактичні матеріали для забезпечення уроків інформатики у початковій школі. Відеоматеріали для уроків інформатики у початковій школі.
- •Спеціальні позначення
- •27. Комп’ютер як засіб перевірки та оцінювання знань учнів у початковій школі. Поняття про контролюючі програми.
- •28. Методика ознайомлення учнів з поняттям величини, з простими командами, описаними на простій алгоритмічній мові.
- •29. Основні поняття інформаційної безпеки. Принципи інформаційної безпеки та її організації для учнів початкової школи.
- •1. Поняття програми. Програмування як процес розробки алгоритмів. Загальні підходи програмування.
- •2. Класифікація мов програмування. Системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію.
1. Поняття програми. Програмування як процес розробки алгоритмів. Загальні підходи програмування.
Програма визначається як “алгоритм, тобто послідовність інструкцій, який записаною мовою, що зрозуміла комп’ютерові”. Це визначення є класичним, але воно явно акцентує увагу лише на одному аспекті програмування: програма є деяка послідовність операцій. Не менш важливими є й інші аспекти, наприклад:
програма є кібернетичною системою, яка існує в певному середовищі і взаємодіє з цим середовищем, тобто сприймає від нього певні подразники і визначеним чином реагує на ці подразники;
програма складається з підсистем, що певним чином взаємодіють між собою;
програма являє собою певну модель, яка описує з деяким наближенням закономірності реального світу;
програма є сукупністю правил, які дозволяють отримувати різноманітні наслідки (вихідні дані) з відомих передумов (вхідні дані);
програма є засобом для вирішення конкретних практичних задач.
Відповідно до цього можна підходити до програмування як до процесу конструювання програм з різних точок зору. Виділяють чотири основні принципи програмування:
1. Процедурне програмування. Концепція процедурного програмування є історично першою та найбільш близькою до класичного визначення програми.
В основі програми, побудованої за процедурними принципами, лежить послідовна зміна вхідних даних, поки не буде отриманий результат, причому кожна операція розписується в явному вигляді. Дані, з якими оперує програма, зберігаються в іменованих ділянках оперативної пам’яті, які називаються змінними (Паскаль і Сі).
2. Функціональне програмування. Виконання програми розглядається як виклик деякої функції, яка, в свою чергу, може викликати інші функції.
3. Логічне програмування. В основі виконання програми лежить механізм виведення нових фактів з даних фактів згідно із заданими логічними правилами. Найбільш відомий представник – Пролог.
4. Об’єктно-орієнтоване програмування – найбільш стрімко розвивається в сучасний час.
Об’єктна програма розглядається як сукупність паралельно існуючих об’єктів, які взаємодіють між собою. Кожний об’єкт вміє виконувати певні операції та характеризується певною поведінкою (C++, Delphi, Java).
Як окремий напрямок слід виділити мови програмування баз даних, призначені для маніпуляції великими централізованими масивами даних і отримання з них інформації.
Мо́ва програмува́ння (англ. Programming language) — це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.
З усіх наведених характеристик варто окремо зупинитися на особливостях інтерфейсу. Інтерфейс повинен відповідати вимогам зручності та зрозумілості. Ті чи інші особливості інтерфейсу можуть бути по-різному використані педагогом у процесі навчання. Простий, традиційний інтерфейс дуже часто виявляється більш методично доцільним, а відсутність деяких функцій може навіть сприяти кращому опануванню тих чи інших особливостей програмування. Поряд із цим складний багатофункціональний інтерфейс може відволікати учня від виконання основних навчальних завдань.
У більшості візуальних середовищ програмування реалізовано функції автоматичної генерації коду. Традиційно автоматична генерація коду використовується для створення форм, кнопок, перемикачів та інших візуальних елементів. Деякі сучасні середовища можуть автоматично генерувати мало не будь-які фрагменти програм, а то навіть і цілі програми. Автоматична генерація коду дозволяє, з одного боку, прискорити виконання учнем завдань, продемонструвати дітям ефективність та потужність сучасних засобів програмування. З іншого боку, використання готового коду, до якого слід віднести автоматично генерований код, недостатньо сприяє розумінню учнями механізмів розробки програм.
Для деяких мов програмування існують спеціальні, спрощені навчальні версії. Особливо зручні такі мови і розроблені для них середовища програмування для знайомства з програмотворенням школярів молодшого та середнього шкільного віку. Прикладами таких мов та середовищ є спрощена версія мови Pasсal, реалізована в середовищі «Алго» та спрощена версія мови Visual Basic – середовище Small Basic. Як зазначено на офіційній сторінці Small Basic: «Microsoft Small Basic – система, яка намагається зробити програмування зрозумілим для початківців» [Error: Reference source not found]. Розробники, окрім простоти та доступності, зазначають головну перевагу Small Basic – його сучасність.
Отже, з огляду на інтерфейс найкращою є та ситуація, коли вчитель має змогу самостійно вибрати середовище програмування відповідно до визначених навчальних завдань та наявного апаратного і програмного забезпечення. На жаль, така можливість існує далеко не для всіх мов програмування і не в кожному навчальному закладі.
Стосовно доступності варто зазначити, що, враховуючи великий спектр вільно-розповсюджуваних середовищ програмування, переважна більшість педагогів схиляється до використання саме безоплатного програмного забезпечення.
