
- •Реферат
- •1 Фізико-хімічні властивості лізина
- •2 Сфера використання лізина
- •3 Вибір способу виробництва лізину
- •3.1 Хімічний синтез лізину
- •3.2 Виробництво l-лізину мікробіологічним синтезом
- •3.3 Виробництво лізину з білкових гідролізатів
- •3.4 Хіміко-ферментативний спосіб виробництва
- •4 Мікробіологічні основи виробництва лізину
- •4.1 Морфологічні властивості дріжджів роду Candida
- •4.2 Фізіологія дріжджів роду Candida
- •5 Процесуальна та технологічна схема виробництва лізину
- •5.1 Процесуальна схема виробництва
- •Др 6Циклогексанон перевірений на присутність шкідливих домішок та на відповідність гост № 24615 – 81.
- •5.2 Технологічна схема виробництва лізину
- •6 Мікробіологічний і біохімічний контроль виробництва
- •7 Очистка промислових викидів
- •8. Заходи по поліпшенню умов з охорони праці в цеху виробництва лізину
- •Законодавча та нормативна база охорони праці в Україні
- •8.2 Аналіз умов праці
- •Заходи, щодо нормалізації умов праці
- •Висновки
- •Перелік посилань
8.2 Аналіз умов праці
Поліський виробничо-експериментальний завод мікробіологічної промисловості є виробництвом хімічного і мікробіологічного профілю. На цьому заводі при виробництві біологічно активних препаратів (вітамінів, амінокислот, білкових і ферментних препаратів, кормових дріжджів) широко використовуються кислоти, луги, різні солі, мікроорганізми, які можуть викликати у працівників алергійні реакції й ряд інших захворювань.
Тому питанням охорони праці в мікробіологічній промисловості приділяється особлива увага [17].
Поліський завод розташований в місті Чернігов на вулиці Коцюбинського 49а. Територія заводу розміщується на рівному, дещо підвищеному місці, з добрим продуванням вітрами.
Проїзди, пішохідні проходи і під'їзди до заводу та інших об'єктів на території мають тверде покриття.
Територія Поліського заводу огороджена парканом, утримуєтьсяу відповідному санітарному та протипожежному стані, в нічний час освітлюється та охороняється.
В'їзд стороннього транспорту і вхід сторонніх осіб на територію заводу заборонено.
Приміщення заводу обладнане водопроводом з гарячою і холодною водою та каналізацією, електрикою, засобами зв'язку, вентиляцією, опаленням, газифіковане. Водопровідна вода відповідає вимогам ГОСТ 2874-82.
За характером середовища виробниче приміщення належить до нормального – це сухе приміщення, в якому відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем. На заводі є противопожежний водозабір із запасом води на гасіння пожежі не менше 3 год.
Поліський виробничо-експериментальний завод має відділи матеріально-технічного постачання та збуту, адміністративні відділи: лабораторія, бухгалтерія та цехи основного виробництва. На території заводу розташовані господарча, транспортна, ремонтно-механічна, електрична служба.
Проекти будівництва та реконструкції лабораторії Поліського заводу узгоджені з установами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та затверджені керівником установи [18].
Лабораторія розміщена в окремому одноповерховому будинку, для неї відведена ділянка з урахуванням розташування на ній необхідних виробничих і допоміжних приміщень та будівель. Розташування на території складу дезінфекційних засобів, інших допоміжних приміщень проектовано з урахуванням відповідних умов безпеки. Відомо,що лабораторію не можна розташовувати в житлових будинках і приміщеннях, також категорично забороняється розташування в приміщенні лабораторії інших підрозділів, сторонніх установ та організацій.
Лабораторія Поліського заводу має в своєму складі такі приміщення: термостатна кімната, кімната для мікробіологічних дослідів, автоклавна кімната, бокс, препараторська, гардеробна.
Бокс для санітарно-бактеріологічних досліджень складається з двох відділень: бокс і передбоксник, відділені скляною перегородкою. Передбоксник призначається для одягання стерильного одягу і проведення допоміжних робіт. В передбокснику розміщують медичну шафу для зберігання стерильного матеріалу та шафу для спецодягу.
Приміщення лабораторії має центральне опалення. Опалювальні прилади повинні бути з гладкою поверхнею, яка легко чиститься.
Температура повітря в лабораторних кімнатах підтримується у межах 18-20°С. В умовах жаркого клімату в робочих кімнатах та боксах встановлюються кондиціонери. Під час роботи з біологічним матеріалом їх вимикають.
Лабораторна кімната обладнана водопровідними раковинами зі змішувачами холодної та гарячої води для миття рук персоналу, які розміщують біля виходу.
При вводі газової мережі до лабораторії встановлюють загальний аварійний газовий кран, який закривають наприкінці дня.
Цех по виробництву лізина являє собою одноповерховий виробничий корпус. Загальна площа цеху становить 800 м2.
При розміщенні обладнання дотримуються таких вимог:
- основні проходи в містах постійного перебування працюючих шириною не менш 1,5 м;
- між стіною і обладнанням не менш 0,8 м;
- при розміщенні прямокутних апаратів довжиною більше 1 м вздовж стіни, відстань між стіною й апаратом приймаємо не менш 0,8 м.
- проходи між апаратами шириною не менш 1 м;
- ширина віконних прорізів не менше 1,5 м;
- ширина основних проходів до робочих місць або між двома рядами обладнання має бути не менше 1,5 м з урахуванням виступаючих конструкцій.
В разі розміщення обладнання на висоті не більш 1,5 м, вистроєні стаціонарні сходи і майданчики з обгороджуваннями. Висота цеху становить 7,50 м.
У цеху по виробництву лізина робота організована у 3 зміни по 8 годин. Кількість працюючих – 80 чоловік. На рисунку 8.1 показана структура системи Л-М-С.
Евакуаційними виходами вважаються дверні прорізи, якщо вони ведуть із приміщень безпосередньо назовні. Дверні прорізи мають бути без порогів. Ширина дверних прорізів повинна бути не менше 1,8 м, а висота не менше 2- 3 м. Ширина евакуаційних шляхів і виходів повинна становити не менше 2 м.В таблиці8.2 наведена карта умов праці.
Рисунок 8.1 – Структура системи Л-М-С
На підприємстві робітники стикаються з наступними небезпечними та шкідливими виробничими факторами:
Машини, що рухаються, погано захищені рухливі елементи устаткування, що пересуваються, підвищення температури поверхні устаткування, деталей, матеріалів, небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання яких може відбутися через тіло людини, підвищений рівень електрики, перевищення встановленоготиску посудин, що працюють під тиском;
Токсичні речовини, які можуть викликати отруєння при проникненні в організм людини через дихальні шляхи, шкірний покрив і травні канали;
Фактори фізичних і нервово-психічних перевантажень. Нервово-психічні навантаження виникають внаслідок розумової перенапруги, монотонної роботи й підвищеної емоційності [19]. У таблиці 8.1 наведено перелік зв’язків у системі Л–М–С.
Таблиця 8.1 – Перелік зв’язків у системі Л–М–С
Номер зв'язку |
Напрямки зв'язку |
Зміст зв'язку |
Примітка |
1 |
Л2-С |
Вплив людини як біологічного об'єкта на середовище |
Розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнєсередовище |
2.1 |
С-Л1 |
Вплив навколишнього середовища на якість роботи оператора |
Перевищення допустимих норммікроклімату негативно впливають на якість роботи оператора та в залежності від ступеню шкідливості можуть завдавати шкоди здоров’ю |
2.2 |
С-Л3 |
Вплив середовища на стан організму людини |
Має як і негативний так і позитивний вплив вплив |
3.1 |
С-Л1 |
Інформація про стан середовища, що обробляється людиною |
Присутня |
3.2.1 3.2.2 3.2.3 |
М1-Л1 М2-Л1 МЗ-Л1 |
Інформація про стан машини, що обробляється людиною, інформація про предмети праці та середовище, одержувана від машини |
Виконуються певні операції між людиною та машиною,що в результаті дозволяє отримати певну інформацію |
4.1 4.2 4.3 |
Л1-М1 Л1-М2 Л1-МЗ |
Вплив людини на управління технікою |
Досить значний |
5 |
Зовнішня система управління |
Керуюча інформація про технологічний процес з зовнішньої системи управління |
Присутня |
6.1 6.2 6.3 |
С-М1 С-М2 С-МЗ |
Вплив середовища на роботу машини |
За рахунок дії шкідливих факторів може призвести до механічних пошкоджень |
7 |
М1-С |
Вплив машини на середовище |
Присутній |
8 |
С-МЗ |
Інформація про навколишнє середовище, що обробляється машиною |
Взаємодія передачі інформації |
9 |
МЗ-С |
Цілеспрямований вплив машини на середовище |
При механічних пошкодженнях та аваріях може призвести до значного впливу на середовище
|
10 |
ЛЗ-Л1 |
Вплив стану організму людини на якість його роботи |
Значно впливає
|
11 |
ЛЗ-Л2 |
Вплив фізіологічного стану на ступінь інтенсивності обміну речовин між організмом, середовищем та енерговиділенням людини |
Фізіологічний стан має значний вплив на обмін речовин
|
12 |
М2-М1 |
Аварійні керуючі впливи |
Дозволяє передбачити аварію на даномуобладнанні |
13 |
М1-М2 |
Інформація, необхідна для вироблення аварійного керуючого впливу |
Попередження аварій |
14 |
М1-ПП |
Вплив машини на предмет праці |
Помітний |
15 |
ПП-Л3 |
Вплив предмета праці на фізіологічний стан людини |
Значно впливає |
Таблиця 8.2 – Карта умов праці
Чинники виробничого середовища і трудового процесу |
Значення фактора (ПДК, ПДУ) |
3 клас – небезпечні та шкідливі умови, характер праці |
Тривалість дії фактора, % за зміну |
||||||||||||
Норма |
Факт |
1 ст |
2 ст |
3 ст |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||||||||
1. Шкiдливi хiмiчнi речовини: а) 1 клас небезпеки (дріжджі кормові) б) 2 клас небезпеки (пил та спори мікроорганізмів) в) 3-4 клас небезпеки (загазованість СО2) |
0,1 |
0,1 |
|
|
|
58 |
|||||||||
6 |
11,8 |
|
+ |
|
45 |
||||||||||
20 |
6,4 |
|
|
|
62 |
||||||||||
2. Шум |
70 |
85 |
+ |
|
|
92 |
|||||||||
3. Ультразвук |
20 |
25 |
|
|
|
75 |
|||||||||
4. Випромінювання: а) промислової частоти б) радіотехнічних діапазонів |
50 |
36 |
|
|
|
90 |
|||||||||
3-30 |
34 |
+ |
|
|
56 |
||||||||||
5. Рентгенівське випромінювання |
1,0<Е2,0 |
0,3 |
|
|
|
70 |
|||||||||
6. Мікроклімат: а)температура повітря (теплий, холодний) б) швидкість руху повітря в) відносна вологість
|
23-26 21-24 |
25 18 |
+
|
|
|
87 60 |
|||||||||
0,2 |
0,3 |
|
|
|
85 |
||||||||||
40-60 |
55 |
|
|
|
89 |
||||||||||
7. Виробниче освітлення: а) природне б) штучне |
3 |
1,5 |
|
|
|
92 |
|||||||||
300 |
740 |
|
|
|
74 |
||||||||||
8. Важкість праці: а) дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, кількість за зміну б) робоча поза в) нахил тулуба г) переміщення в просторі |
20000 |
28500 |
|
|
|
92 |
|||||||||
Вільна |
|
|
|
|
В позі" стоячи"45 |
||||||||||
До 50 |
15 |
|
|
|
38 |
||||||||||
До 4 |
2 |
|
|
|
31 |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||||||||
9. Напруженiсть працi: |
|||||||||||||||
а) увага: |
|||||||||||||||
тривалiсть зосередження, (% до тривалостi) |
>25 |
80 |
|
+ |
|
48 |
|||||||||
щiльнiсть сигналiв, у середньому за годину |
до 75 |
55 |
|
|
|
74 |
|||||||||
б) напруженiсть аналiзаторних функцiй: |
|||||||||||||||
зiр |
>5 |
12 |
+ |
|
|
95 |
|||||||||
слух (при виробничiй потребi сприйняття мови або диференціювання сигналiв) |
100 до 90 |
89 |
|
|
|
87 |
|||||||||
в) емоцiйна та iнтелектуальна напруженiсть |
Робота за індивідуальнимпланом |
|
|
|
|
67 |
|||||||||
г) одноманiтнiсть |
|||||||||||||||
кiлькiсть елементiв у багато- разових повторювальних операцiях |
6-9 |
7 |
|
|
|
65 |
|||||||||
тривалiсть виконання повто- рюваних операцiй |
25-100 |
54 |
|
|
|
70 |
|||||||||
10. Змінність |
однозмінність |
тризмінність |
|
+ |
|
98 |
|||||||||
Кількість чинників |
|
|
|
|
|
|