1.2. Оцінка ефективності використання факторів виробництва

Визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів. Такими результатами можуть бути обсяги виготовленої продукції в натуральному чи вартісному виразі або прибуток. Але ж сама по собі величина цих результатів не дає змоги зробити висновок про ефективність або неефективність роботи підприємства, оскільки невідомо, якою ціною отримані ці результати. Тому для отримання об’єктивної оцінки ефективності підприємства необхідно також враховувати оцінку тих витрат, що дали змогу одержати ті чи інші результати.

Формуючи систему показників ефективності діяльності суб’єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних принципів, а саме:

• забезпечення органічно взаємозв’язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

• відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних у діяльності ресурсів;

• можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);

• виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності) [24].

Якщо розглядати ефективність факторів виробництва, що перш за все варто розглянути, що розуміється під цим терміном. Фа́ктори виробни́цтва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (вже інсуючі/вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал). Четвертим фактором вважаються підприємницькі здібності, які об'єднують попередні три фактори.

Таким чином необхідно розглянути порядок оцінки ефективності використання:

• основних засобів;

• оборотних активів;

• трудових ресурсів.

Для характеристики ефективності використання необоротних активів використовуються такі показники як фондовіддача, фондомісткість та фондоозброєність. Андрійчук В.Г [14, 342]. оцінює поняття "фондовіддача" як відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів:

Фвід = П /Ф (1.1.)

де: П - обсяг товарної, валової чи реалізованої продукції, грн; Ф - середньо­річна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної грив­ні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність вкладення цих коштів. Збільшення фондовіддачі вказує на те, що це підприємство розвивається. Фондомісткість продукції - величина, обернена фондовіддачі. Вона показує частку вартості основних фондів, що припадає на кожну грив­ню продукції, що випускається

Фміс =Ф/П (1.2)

Якщо фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, то фондо­місткість - до зниження. За допомогою цих показників ми оцінюємо відно­шення загального обсягу товарної, валової чи реалізованої продукції до се­редньорічної вартості основних виробничих фондів. "Фондоозброєність" (Фо) характеризує ступінь технічної оснащеності праці. Фо визначають як співвід­ношення вартості основних фондів (Вф) до чисельності працівників (Чзм):

Ф_о = Вф / Чзм (1.3)

Поліпшити використання основних фондів та виробничих потужностей на підприємствах можна завдяки: підвищенню використання виробничих потужностей і основних фондів у інтенсивності та підвищенню їх наванта­ження у екстенсивності, дотриманню пропорційності і змінності у роботі основних фондів (обладнання), активно виконаному процесу контролювання.

Інтенсивний шлях використання основних фондів функціональних підприємств - це технічне переозброєння та підвищення рівня відновлення основних фондів. Екстенсивне використання основних фондів - це збільшення часу роботи діючого устаткування (протягом зміни, доби, місяця, кварта­лу) та збільшення кількості діючого устаткування у всій його структурі. Потрібно звернути увагу на два найголовніші методи щодо покращення ефективності роботи підприємств: реконструкція та сумлінне і професійне ставлення до праці самих працівників. Контролювання стану основних фон­дів персоналом підприємства впливає на виробничий процес, адже та частка основних фондів (машини, устаткування, будівлі) потребує бережного став­лення. Перебіг контролю полягає в пильному огляді обладнання і всього ус­таткування [29, с.241].

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообігу на підприємстві.

Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

З-поміж заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації їх обсягів. Саме з оптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом. Основними шляхами скорочення часу обігу виробничих запасів є: рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей; формування запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва; недопущення придбання непотрібних і реалізації надлишкових матеріалів. Прискорення оборотності оборотних активів на стадії виробництва досягається також за рахунок скорочення виробничого циклу. У сфері обертання прискорити обіг оборотних активів можливо шляхом прискорення реалізації продукції, розрахунків за реалізовану продукцію та надані послуги, недопущення створення дебіторської заборгованості тощо [28].

Основні показники ефективності використання оборотних активів наведено в табл.1.3.

Таблиця 1.3

Показники ефективності використання оборотних активів

№ з/п	Назва показника	Норма-тивне значення	Порядок розрахунку	Коротка характеристика
1	2	3	4	5
1	Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	>7	Ф №2 р.035 / Ф.№1 (р.260 гр.3 + р.260 гр.4)/2	Розраховується як відношення чистого доходу до середньорічної вартості оборотних засобів. Визначає кількість оборотів, яку здійснюють оборотні засобі протягом звітного періоду
2	Тривалість одного обороту оборотних засобів	<52	Кількість календарних днів періоду (365) / коефіцієнт оборотності оборотних засобів	Розраховується як відношення кількості календарних днів звітного періоду та коефіцієнта оборотності оборотних засобів. Характеризується кількістю дні, протягом яких оборотні засоби проходять усі стадії одного кругообігу.

Продовження табл.1.3

1	2	3	4	5
3	Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	>8	Ф.№2 ряд.040 / Ф.№1 р.100 – 140 гр.3 + р.100-140 гр.4	Показує кількість оборотів, яку здійснюють виробничі запаси протягом звітного періоду
4	Тривалість одного обороту виробничих запасів	<45	Кількість календарних днів періоду / Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	Характеризується кількістю дні, протягом яких оборотні запаси проходять усі стадії одного кругообігу.
5	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Збіль- шення	Ф.№2 р.010 / Ф.№1 (р.160 + р.170 – 210 гр.3 + р.160 + р.170 – 210 гр.4)/2	Зростання показника означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємству, зменшення продажу в кредит
6	Тривалість погашення дебіторської заборгованості	Змень-шення	Кількість календарних днів періоду / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Вказує строк, за який дебіторська заборгованість покупців перетворюється на грошові кошти

До факторів виробництва також належать і трудові ресурси підприємства, а отже необхідно розглянути порядок визначення ефективності їх використання.

Найважливішим показником оцінки ефективності трудових ресурсів можна вважати продуктивність праці. Продуктивність праці відображає можливості окремого працівника виробляти певну кількість продукції чи виконувати певний обсяг роботи за одиницю робочого часу або кількість витраченого часу на виробництво одиниці продукції чи обсяг роботи.

Залежно від прямого або оберненого відношення існують два показники: виробіток і трудомісткість.

Виробіток - це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника чи робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до величини робочого часу, затраченого на його виробництво:

В = Q / T (1.4)

Де В – виробіток;

Q – обсяг виготовленої продукції;

T – затрати робочого часу.

Трудомісткість — це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції (тобто обернена величина виробітку):

Tp = T/Q (1.5)

Якщо обсяг продукції вимірюється натуральними показниками (у штуках, тоннах, метрах тощо), то і відповідні показники продуктивності праці називаються натуральними. Натуральні показники точні, дуже наочні й показові, проте вони мають суттєвий недолік: неможливість застосування до різнорідної продукції. Якщо підприємство випускає кілька видів схожої продукції, обсяг випуску можна виразити в умовно-натуральних показниках, що приводять різну продукцію до одного виміру.

Таким чином, проаналізовані вище показники оцінки ефективності використання факторів виробництва дадуть змогу вчасно виявити проблемні ділянки на підприємстві та прийняти необхідні управлінські рішення.