5. Поняття, форми та способи реалізації норм права.

Реалізація права — втілення правових норм принципів у правомір­ній поведінці суб'єктів права, у їх практичній діяльності. Її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.

Реалізувати нормативні приписи, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя (у суспільні від­носини, поведінку громадян) волю законодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Без реалі­зації в різних формах (безпосередніх і опосередкованих) право втрачає свій соціальний зміст і призначення. Ш. Монтеск'є писав: «Коли я вирушаю в яку-небудь країну, я перевіряю не те, чи гарні там зако­ни, а те, як вони здійснюються, оскільки гарні закони зустрічаються скрізь».

Поняття «реалізація права» охоплює кілька способів і форм впли­ву на поведінку суб'єктів права.

За рівнем (глибиною) реалізації приписів, що містяться в нормативних актах, можлива:

реалізація загальних установлень

реалізація правових норм у конкретних правовідносинах

реалізація загальних правових норм поза правовідносинами: активна; пасивна

Реалізація загальних установлень — це втілення в життя тих уста­новлень, які містяться в преамбулах законів; у статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права і правової діяльності («верховен­ство права»). Вплив права на суспільні відносини в результаті реалізації його загальних установлень, завдань і принципів може бути чималим, але він позбавлений певної юридичної сили і скоріше має ідейний, моральний характер, виражає «дух» права, а не його «букву».

Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідноси­нах — це втілення в реальні відносини конкретних норм права, яке відбувається через два види зв'язку між суб'єктами: 1) автономний зв'язок (юридична рівність сторін — сфера приватного права); 2) владний, авторитарний зв'язок (відносини влади і підпорядкування — сфера публічного права).

Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами — це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб'єктів права, тобто безперешкодне використання суб'єктивних прав і свідоме виконання юридичних обов'язків без кон­кретних зв'язків або відносин між суб'єктами права. Як приклад наве­демо здійснення таких конституційних прав як свобода слова, свобода совісті, участь у мітингах, що не пов'язані з виникненням правовідно­син. Поза правовідносинами реалізуються заборони, деякі правомоч­ності суб'єктивного права, а також юридичні обов'язки.

Реалізувати правові норми поза правовідносинами можна удвох формах:

1) активна — реалізація загальних правових норм, якими користу­ються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відпові­дають обов'язки всіх інших суб'єктів не чинити дій, які б могли пе­решкодити їх здійсненню (участь у мітингах і демонстраціях та інші конституційні права);

2) пасивна — реалізація норм, що містять заборони, через утриман­ня суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, непорушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки з нормами права, що встановлюють юри­дичну відповідальність.

Форми реалізація права за кількістю суб'єктів:

— індивідуальна (особиста участь у виборах);

• колективна (місцевий референдум може бути проведений за ви­могою не менше полонини народних депутатів від загальної кількості місцевої ради).

Форми реалізації права за складністю і характером дій суб'єкта:

проста, безпосередня (без участі держави)	складна, опосередкована (за участю держави)
додержання, виконання, використання	застосування

Форми безпосередньої реалізації права:

Додержання(заборон)- стримування від дій, заборонених юридичними нор­мами, суворе додержання встановлених заборон (напри­клад, дотримання швидкості руху автомобіля в місті — 60 км на годину). Передбачає пасивну поведінку суб 'єкта — незалежно від його власного бажання.

Виконання (обов’язків) – вчинення активних дій, що наказуються нормами права в інтересах правомочної сторони, виконання обов’язків

наприклад, своєчасне заповнення і подання в податкову адміністрацію декларації про доходи). Передбачає активну поведінку cvб'єкта - незалежно від його власного бажання.

Використання (прав) - використання можливостей, наданих правовими нормами, здійснення суб'єктивних прав для задоволен­ня власного інтересу (наприклад, використання права на вищу освіту). Передбачає як активну, так і пасивну поведінку.