30. Громадянська лірика і.Франка (“Каменярі”, “Вічний революціонер”, “Гримить”).

Провідні мотиви лірики Івана Франка Кожна піст моя Віку мого день. І,Франко Поетична творчість Івана Франка відзначається високою емоційністістю, смі, ливістю думки, глибиною осмислення дійсності, багатством художніх засобів Серед поетичних збірок найвідомішими є «З вершин і низин», «Зів'яле листя «Мій Ізмарагд», «Із днів журби».Цілою епохою в українській літературі стала збірка «З вершин і низин, що посіла найпочесніше в нашій літературі місце — поруч «Кобзаря».Провідний мотив цієї поетичної книги — полум'яний заклик до боротьби проти несправедливого суспільного устрою:Не ридать, а здобувати Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі.Такими словами звертається поет до сучасників у програмному вірші збір ки — «Гімн». Зранене неволеір народу поетове серце обливається кров'ю і на папері вили ває свій сум. Але сум — то ще не розпач. Франко залишається оптимістом: А що кров не зможе змить, Спалимо огнем то! Лиш боротись — значить жить... У матері-землі її вірний син просить теплоти, що очищає почуття і викли кає до людей «безграничную, чисту» любов, йому потрібна і невичерпна при страсть борця, сила рук і ясність думки:

Дай і огню, щоб ним слово палити, Душі стрясать громовую дай власть, Дай працювать, працювать, працювать, В праці сконать!Ліричний герой—це сам автор-поет, клянеться твердо стояти на захисті прав трудящих і все життя «правді служити, неправду палити, пута ламати, в серце правди влучать».Найкращі твори збірки «З вершин і низин» — «Vivare memento», «Гримить" «Гріє сонечко». Почесне місце поряд з названими посідають і вірші «Тихенько річка котить хвилі чисті», «Місяцю князю», «Сікстинська мадонна». Це поезії пейзажної, інтимної, мистецької тематики. «Осіщя дума» Франка — «Тихень ко річка котить хвилі чисті» — один з найкращих його цейзажних малюнків» Пейзаж у літературі існує для кращого розууміння людини:Мигтять, та щука лютая дрімає І заздрість гострі щипці виставляє.Поетична «нічна дума» «Місяцю князю» теж сповнена думою про людину. І іричному героєві, що вдивляється в таємничий океан хвиль, хочеться в тих ніжних хвилях змити Зі свого серця горе. Місяць засмучений тому, що йому гяжкодивитисьВ море бездонне, В людськості бідної Горе безсонне.У збірці є вірш «Наймит». Це другий гімн збірки, що оспівує великий, воле- юбний і талановитий український народ і пророкує йому вільне прийдешнє. Провідний мотив твору — тужливий спів наймита. Образ наймита і його спів — алегорія, котру автор розкриває в другій частині:Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки

Над нивою чужою, Все серцем молодий, думками все високий,Хоч топтаний судьбою.І. Франко називає наш великий український народ велетнем і незборимим, міцним і славним сином землі, який, довгі століття чекаючи своєї долі, споді-мається на краще і бореться за нього. Працьовитість і вічна молодість духовно­го світу народу-велетня вселяє в поета міцну віру в його щасливе майбутнє.Ідея звеличення народу, засвоєння ним мудрості інших національностей, зміц­нення інтернаціональних зв'язків — мотив збірки «Мій Ізмарагд». Серед кращих творів збірки поезії «Сідоглавому» та «Декадент». Поет полемізує про те, що значить любити Україну, хто є патріотом народу. Франко завжди був зв'язаний з народом своїм, і у вірші«Декадент» він ще раз про це переконливо і з гордістю сказав:

Я син народу,Що вгору йде, хоч був запертий в льох,Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог.Розгляд мотивів поетичної творчості Франка буде неповним без вражень про збірку «Зів'яле листя». Недаремно поет писав:В зів'ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю?Поезії збірки — «Безмежне поле», «Я не кляв тебе, о зоре», «Червона калино», «Чого являєшся мені у Сні» — нашжніттгі порухи поетової чутливої душі, вони його...тихе зітхання!!Незгоєні срани, невтішені жаліЗівмерлеє в серці кохання. Іван Франка, який палко кохав, говорить, що кохання творить з людиною диво. Покохавши, він відчуває себе...сильним! свобідним,мов той, що вирвався з тюрми на світ.Таким веселим, щирим і лагідним.Вся збірка «Зів'яле листя» -» краса невимовна, гімн коханню, О. І. Білецький зазначив: «Все, що є в нашій мові найніжнішого, найголубливішого... виклав поет у ці хвилюючі, писані кров'ю серця рядки».Лірика Івана Франка вражає багатогранністю тематики. У ній воєдино зли лось і сталь нероздільним життя народу і життя поета. Д. Павличко у вірші «Сіяч» відзначив: І сорок літ ішов Франко-сіяч —-Стриміли руки колючками глоду, І спів його звучав не раз як плач, І плач його звучав як гімн народу.