62. Соціальні послуги, що надаються фізичним особам Мін. Охорони здоров’я України.

Держава гарантує всім громадянам реалізацію їхніх прав у галузі охорони здоров'я шля­хом: а] створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я, б) організації та прове­дення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я; в) надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги в обсязі, встановленому Кабінетом Міністрів України; г) здійснення державного і за можливості громадського контролю та нагляду в галузі охорони здоров'я;

Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров’я є МОЗ України, а територіальним — його органи на місцях. Безпосередньо охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково- медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Складовою охорони здоров'я є лікувально-профілактична допомога. Вона надається поліклініками, лікарнями, диспансерами, клініками науково-дослідних інститутів та іншими акредитованими закладами охорони здоров’я, службою швидкої медичної допомоги, а також окремими медичними працівниками, які мають відповідний дозвіл (ліцензію]. Для забезпечення лікувально-профілактичною допомогою громадян України, котрі мають відповідні пільги, встановлені законодавством, створюються спеціальні лікувально-профілактичні заклади.

Видами лікувально-профілактичної допомоги е:

• первинна лікувально-профілактична допомога. Розглядається як основна частина медико-санітарної допомоги населенню, що передбачає консультацію лікаря, просту діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення пацієнта для надання спеціалізованої і високоспеціалізованої допомоги. Первинна лікувально-профілактична допомога надасться переважно за територіальною ознакою сімейними лікарями або іншими лікарями загальної практики;

• спеціалізована (вторинна) лікувально-профілактична допомога. Надається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковане консульту­вання, діагностику і лікування;

• високоспеціалізована (третинна) лікувально-профілактична допомога. Надається лі­карем або групою лікарів, котрі мають відповідну підготовку в галузі складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою встановлення діагнозу і проведення лікування захворювань, що рідко трапляються.

До системи Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України входять такі заклади, що на­дають соціальні послуги особам з особливими потребами:

• будинки дитини;

• центри медико-соціальної реабілітації;

• МСЕК є органом, що здійснює медико-соціальну експертизу (встановлює інвалідність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх), що організовується в самостійні центри, бюро, при обласних управліннях охорони здоров’я.;

• Лікарсько-консультативні комісії, багатопрофільні лікарні, спеціалізовані лікарні, диспансери, Українська дитяча спеціалізована лікарня „ОХМАТ-ДИТ", Український центр медичної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи, клініки науково-дослідних установ Міністерства охорони здоров'я, протезно-ортопедичні підприємства.

БУДИНКИ ДИТИНИ - комунальні заклади охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, а також дітей з вадами фізичного та розумового розвитку.

Будинки дитини, як правило, є двох типів:

а) будинок дитини загального типу — для медико-соціального захисту дітей-сиріт. дітей. які залишилися без піклування батьків, віком віл народження до трьох років. Крім дітей цієї категорії, тут можуть перебувати літи, які мають сім'ю, проте утримання та виховання їх v сім'ї з поважних причин (хвороба годувальника, тривале відрядження, навчання тощо) неможливе, а також діти із затримкою розумового та Фізичного розвитку внаслідок несприятливих умов виховання:

б) спеціалізований будинок дитини — для медико-соціального захисту дітей-сиріт, ді­тей, які залишились без піклування батьків, з валами Фізичного та розумового розвитку ві­ком від народження до чотирьох років.

ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ — це лікувально- реабілітаційний заклад для неповнолітніх, які вживають алкоголь, наркотичні засоби і психотропні речовини, а також для неповнолітніх, які за етапом здоров’я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації.

Центри створюються в державній системі охорони здоров'я при обласних (міських! нар­кологічних диспансерах з урахуванням потреб кожного регіону.

Основними завданнями центру є створення умов і забезпечення лікування неповноліт­ніх, які вживають алкоголь, наркотичні засоби і психотропні речовини, проведення психологічної корекції та заходів соціальної реабілітації, а також реабілітації неповнолітніх з девіантними формами поведінки, що призводить до їхньої соціальної дезадаптації, надання психологічної допомоги їхнім сім'ям, робота з батьками.