62. Перелік, умови та порядок здійснення соціального обслуговування (падання соціальних послуг) відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру.

Відділення організації надання адресної натуральної ти грошової допомоги територіального центру утворюється для обслуговування не менш як 500 таких громадян, які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної чи грошової допомоги:

• похилого віку;

• інвалідів;

• хворих (з числа осіб працездатного вік)’ на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці} у разі коли вони на своєму утриманні мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів;

• які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою, у разі коли вони мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів.

Право на безоплатне обслуговування відділенням адресної допомога мають: громадяни, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;

інші громадяни похилого вік)’, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку па період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці], які мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів, за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж 1,5 прожиткового мінімуму для сімТ;

Відділення адресної допомоги може організовувати пункти прийому від громадян, під­приємств, установ та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб малозабезпечених громадян.

Відділення адресної допомоги здійснює обслуговування громадян за умови подання письмової заяви, довідки про склад сім’ї, довідки про доходи всіх членів сім'ї.

За згодою громадянина складається акт обстеження його матеріально-побутових умов.

У разі коли громадянин через часткову втрату рухової активності не може відвідати від­ділення адресної допомога та особисто отримати допомогу, адміністрація територіального центру вживає заходів для доставки допомога громадянину за місцем його проживання.

62. Заклади інтернатного типу Міністерства соціальної політики України: принципи та організація їх функціонування

У системі праці та соціального захисту населення перебувають стаціонарні соціально- медичні установи чотирьох типів:

а) будннки-інтернати для осіб похилого віку та інвалідів, геріатричні будинки- інтернати, пансіонпти для ветеранів війни та праці;

б) психоневрологічні інтернати;

в) дитячі будннки-інтернати чотирьох профілів;

г) спеціальні будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів.

Будинки-інтернати ЗАГАЛЬНОГО ТИПУ с стаціонарними соціально-медичними установами для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Вказані інтернаті установи забезпечують умови, що сприяють адаптації громадян похилого віку та інвалідів у новому середовищі.

Серед інтернатних установ загального типу виділені геріатричні пансіонати (будинки- інтернати, відділення) призначені для проживання осіб з вираженими віковими порушеннями психіки; пансіонати - це стаціонарні установи інтернатного типу з підвищеними комунально-побутовими умовами проживання в них ветеранів війни та праці.

До другого типу відносяться ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІ ІНТЕРНАТИ, які є стаціонарними соціально-медичними установами, призначені для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Ці інтернати забезпечують умови, що сприяють соціально-психологічній реабілітації, адаптації підопічних у новому середовищі та організації їх трудотерапії.

До третього типу належать ДИТЯЧІ БУДИНКИ-ІНТЕРНАТИ, які є соціально- медичними установами для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Основними профілями цих інтернатів є:

• будинки-інтернати І профілю для дітей з фізичними вадами і нормальним інтелектом дошкільного та шкільного віку, для яких самостійне пересування є значно утрудненим або неможливим, які частково себе обслуговують (змішані за статтю);

• будинки-інтернати, де можуть одночасно функціонувати:

а) відділення II профілю - для дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і обслуговуватись (роздільні за статтю);

б) відділення III профілю - для фізично здорових дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і не можуть самостійно обслуговуватись (роздільні за статтю);

в) відділення IV профілю — для дітей різного ступеня розумової відсталості, які мають складні фізичні вади, не можуть самостійно пересуватись та обслуговуватись (змішані за статтю).

У дитячих будинках-інтернатах, крім соціально-побутових та медичних послуг мешканці забезпечуються: 1) засобами навчання і виховання у будинку-інтернаті першого та відділеннях другого профілю; 2) засобами корекції і виховання у відділеннях третього профілю; 3) спортивним інвентарем для проведення оздоровчо-спортивної корекції фізичних вад вихованців; 4) придбанням сільськогосподарської техніки та інвентарю для виробничих підрозділів і молодіжних відділень будинку-інтернату; 5) організацією працетерапії у виробничих підрозділах будинків-інтернатів.

До четвертого типу відносяться спеціальні будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів - це медико-соціальні установи системи праці та соціального захисту населення для постійного проживання громадян похилого віку та інвалідів, що звільнилися з місць позбавлення волі і за якими відповідно до чинного законодавства встановлено адміністративний нагляд, а також для тих осіб, які направляються з приймальників- розподільників, раніше судимих або неодноразово притягуваних до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, і які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

На практиці спеціальні будинки-інтернати розглядають як спеціалізовані інтернатні установи для осіб з девіантною поведінкою (з кримінальним ухилом).

Організація і функціонування стаціонарних установ системи праці та соціального захисту населення здійснюється на науково обґрунтованих принципах. До них відносяться, зокрема, такі:

а) розміщення будинків-інтернатів у залежності від потреб окремих регіонів та здійснення по відношенню до них єдиної загальнодержавної політики.

б) здійснення спеціалізації в обслуговуванні різних категорій осіб.

в) надання, поряд з іншими, реабілітаційних послуг, що дають можливість досягти і під­гримувати оптимальний для себе рівень самостійності й життєдіяльності.