37. Поняття, умови та механізм призначення пенсій по інвалідності в солідарні системі.

Пенсії по інвалідності - це щомісячні грошові виплати, здійснювані за рахунок соціальних фондів, що призначаються особам, які повністю або частково втратили працездатність, внаслідок чого їм визначеними медичними закладами встановлена одна з трьох груп інвалідності. На пенсію по інвалідності можуть розраховувати тільки застраховані особи. Існує дві основні умови для призначення пенсії в разі інвалідності: засвідчений у встановленому порядку факт інвалідності особи та наявність пенсійного страхового стажу.

За пенсією по інвалідності до Пенсійного фонду можуть звернутися лише особи, які повністю або частково втратили працездатність внаслідок загального захворювання і яки МСЕК встановив 1, 2 або 3 групу інвалідності.

Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності та за наявності необхідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для інвалідів І групи:

• до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;

• від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років;

для інвалідів II та III груп:

• до досягнення особою 23 років включно - І рік;

• від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки

• від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно -14 років.)

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам І групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 ЗУ «Про ЗДПС».

Особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 ЗУ «Про ЗДПС» (60 років), мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу 15 років.

Непрацюючі інваліди II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону «Про ЗДПС», за наявності такого страхового стажу.

• у жін. - 20 років, а у чол. - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

• у жін. - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

• у жін. - 25 років, а у чол. - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

До страхового стажу зараховується період від дня визнання особи інвалідом до досягнення нею віку необхідного для призначення пенсії за віком.

Якщо інвалідом пропущено строк повторно переогляду виплата пенсії припиняється.

38. Пенсії у зв’язку з втратою годувальника н солідарній системі: механізм їх призначення. Коло членів сім’ї, що мають право на пенсію.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника - це щомісячна грошова виплата Пенсійного фонду (в окремих випадках з фонду соц. страхування), призначена непрацездатним членам сім’ї в разі втрати годувальника, які перебували на його утриманні, у розмірі, співвіднесеному із заробітком (доходом) годувальника

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони па утриманні годувальника. Пенсією забезпечується ті непрацездатні члени сім’ї, годувальник яких відносився до категорії застрахованих осіб. на одержання пенсії впливає причина смерті годувальника, а інколи і її час.

Під терміном "втрата годувальника" розуміється смерть годувальника, його безвісна відсутність чи пропажа безвісти. До членів сім’ї, що звертаються за пенсією, передбачено такі вимоги: кожен член сім'ї, що претендує па пенсію, повинен відповідати, таким умовам: бути членом сім’ї годувальника, бути непрацездатним; бути утриманцем годувальника при його житті. Умовами призначення пенсії в разі втрати годувальника є:

1. належно підтверджена смерть годувальника;

2. наявність у годувальника на день смерті законодавчо визначеного страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії в разі інвалідності III групи.

Коло осіб, які мають право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у солідарній системі ЗУ "Про ЗДПС" чітко визначає у ст. 36. Непрацездатними членам и сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до Досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але lie довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, яким він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлою годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. Пасинок і падчерка мають право па пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дії не одержували аліментів від батьків. Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають усиновлення. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї - 50 % пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім’ї - 100% пенсії за віком, що розподіляється між ними рівними частками.