Класифікація груп основних засобів та мінімально допустимі строки їх корисного використання (амортизації)

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 — земельні ділянки	—
група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15
група 3 — будівлі	20
споруди	15
передавальні пристрої	10
група 4 — машини та обладнання	5
із них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друкування інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн.	2
група 5 — транспортні засоби	5
група 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 — тварини	6
група 8 — багаторічні насадження	10
група 9 — інші основні засоби	12
група 10 — бібліотечні фонди	—
група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи	—
група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 — природні ресурси	—
група 14 — інвентарна тара	6
група 15 — предмети прокату	5
група 16 — довгострокові біологічні активи	7

Для забезпечення експлуатаційності та ефективності використання, а також продовження строку служби основні засоби підлягають періодичним ремонтам (поточному, капітальному). Підприємства самостійно планують витрати на всі види ремонтів, виходячи з технічного стану об'єктів основних засобів та забезпеченості матеріальними і фінансовими ресурсами. В основі поділу ремонтів на капітальний і поточний покладено принцип складності й періодичності проведення ремонтних робіт.

Незалежно від назви тих чи інших "ремонт­них" заходів, що здійсню­ються з ОЗ, бухгалтерський облік поділяє їх на дві групи: (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8

Вид заходу	Технічний огляд, нагляд, обслуговування, ремонт тощо	Модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо
Його якісна характеристика	Призводить до одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від використання об'єкта	Призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта

У зв'язку із цим можна скористатися Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Мінфіну України від 30.09.03 р. № 561 , у яких наведено найпоказовіші прояви поліпшень: зростання очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється[17] .

Приклади поліпшень:

а) модифікація, модернізація об'єкта ОЗ із метою збільшення терміну його корисної експлуатації або його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин обладнання для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дозволить зменшити пер­вісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, яка збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) або умови їх виконання.

Ремонт/поліпшення об'єктів ОЗ підприємство може проводити як самостійно (так званий господарський спосіб), так і силами спеціалізованих організацій (підрядний спосіб). Окрім того, такі ремонти/поліпшення об'єктів ОЗ зазвичай виконують за потреби, також їх можуть здійснювати згідно із системою планово-попереджувальних ремонтів (тобто за попередньо ухваленим графіком). Варто відмітити, що для деяких підприємств і організацій затверджено навіть Положення про планово-попереджувальні ремонти. Власне, усе це тією чи іншою мірою визначає перелік папірців, які слід оформити для документування операцій із ремонтів та поліпшення об'єктів ОЗ.

Загальні документи, які оформлюють під час господарського й підрядного способів виконання ремонтно-поліпшувальних робіт.

Перш за все зазначаю: через розмаїття самих об'єктів ОЗ, а також видів здійснюваних заходів, привести виключний перелік документів, які оформляють під час проведення ремонтів і поліпшень, просто нереально. Тому в цій публікації ми спробуємо звести докупи список паперів, що класично складають при проведенні ремонтно- поліпшувальних робіт. До того ж треба усвідомити, що описаний перелік не може бути універсальним для всіх підприємств, тому за потреби його можна доповнювати іншими документами чи прибрати зайві.

Спочатку почнемо з паперів, які, власне, будуть однаковими як для господарського, так і для підрядного способів здійснення ремонтно-поліпшувальних робіт.

Отож в ідеалі майстер відділу, цеху чи дільниці, котрий виявив несправності об'єкта ОЗ, перш за все оформляє в довільній формі заявку на його ремонт/поліпшення. Хоча, як показує практика, часто-густо,якщо поломка об'єкта 03 незначна, то майстер чи матеріально відповідальна особа са­мостійно купують потрібну деталь (без складання заявки, але за погодженням із керівництвом) для "лікування" ОЗ. А потім оформлюють авансовий звіт, який подають на затвердження керівнику. На підставі останнього працівнику компенсують витрати. Тому вкотре повторимо, що ми говори­тимемо про документи, які саме в ідеалі треба оформляти при проведенні ремонтно-поліпшувальних робіт.

До речі, коли на підприємстві діє система планово-попереджувальних ремонтів, то складати заявку на ремонт/поліпшення об'єкта ОЗ немає потреби. Адже всі роботи проводять згідно із затвердженим графіком технічного обслуговування та ремонтних робіт об'єктів ОЗ. Тому не потрібно окремо складати ще й заявку.

Після отримання заявки на кожен об'єкт ОЗ, який треба полагодити, необхідно скласти дефектну відомість (іще побутує назва дефек­тний акт або дефектовка). Наразі на нормативному полі ми знайшли Відомість дефектів на ремонт машини (форма № ВЗСГ-6), Акт про виявлені дефекти устаткування (типова фор­ма №М-17) і Дефектний акт (форму приве­дено в додатку до листа Держбуду України та Держжитлокомунгоспу України від 24.02.05 р.№ 7/8-134, № 4/3-260).

При цьому першу рекомендовано застосовувати сільгосппідприємствам для обліку ремонтів сільськогосподарської техніки (комбайнів, тракторів, сівалок, плугів тощо) — п. 2.5 Метод рекомендацій № 929. Другий акт ве­лено оформляти в разі виявлення дефектів у про­цесі ревізії, монтажу або випробування устатку­вання. А третій обов'язково треба заповнювати, коли мовиться про капітальний і поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою[18].

Тому підприємствам доведеться або задоволь­нятися тим, що є, або розробити та користуватися самостійно розробленою формою дефектної відомості. Рекомендується складати її з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88. Тобто щоб вона містила всі обов'язкові реквізити, притаманні первинці.

У дефектній відомості зазвичай указують при­чини поломки (звісно, якщо вони відомі) деталі, вузли, які необхідно замінити чи відремонтувати, докладно описують заходи, що слід виконати, аби "вилікувати" об'єкт ОЗ, перелік матеріалів, які потрібні для проведення ремонтних робіт.

На основі дефектної відомості обліковці за по­треби складають кошторис витрат на ремонт/ поліпшення об'єкта ОЗ.

Зверніть увагу; якщо ж об'єкт ОЗ справний, але підприємство просто вирішило поліпшити його (наприклад, переобладнати авто з бензину на газ, себто встановити на автівку газобалонне облад­нання задля економії на пальному), то тут замість заявки краще оформити наказ (розпорядження) про ремонт/поліпшення об'єкта ОЗ.

Зосередимо увагу ось на чому. Якщо під час ремонтів/поліпшень об'єктів ОЗ виникає необ­хідність вивести такий об'єкт з експлуатації, то в такому разі необхідно оформити ще й наказ (розпорядження) про тимчасове виведення ОЗ із експлуатації. Відповідно, уведення відремон­тованого/поліпшеного об'єкта ОЗ в експлуата­цію також супроводжуватиметься наказом (роз­порядженням) керівника підприємства. До речі, побутує думка, що в разі виведення з експлуата­ції об'єкта ОЗ на час його ремонту/поліпшення, окрім згаданого документа, треба ще оформити Акт про тимчасове виведення основного засобу з виробничого процесу[98].

Виведення об'єкта ОЗ із експлу­атації на час його ремонту/поліпшення (тобто коли оформлено згадані документи) стане сиг­налом для припинення нарахування амортизації як у бухгалтерському, так і в податковому обліку ( п.п. 23,29 П(С)БО 7 " Основні засоби", п. 27 Метод рекомендацій № 561 та пп. 145.1.2, п.п. 146.2, 146.18 ПКУ). Щоправда, якщо ремонтно-поліпшувальні роботи вписуються в один календар­ний місяць, то перерви в нарахуванні амортизації не буде.

Далі документальна стежка ремонтно-поліпшувальних робіт при господарському та підрядному способах розходиться. Тому окремо розглянемо, які ще папірці треба оформити при проведенні ре­монту господарським та підрядним способами.

• Ремонт/поліпшення господарським способом

Якщо ремонтно-поліпшувальні роботи підпри­ємство проводитиме власними силами, то, крім тільки-но озвучених документів, доречно склас­ти ще деякі. Так, на підставі дефектної відомості варто виписати у двох примірниках наряд-замовлення на виконання робіт із ремонту/поліпшення об'єкта ОЗ. Один передають у бухгалтерію, інший вручають безпосередньо виконавцю робіт. У ньому вказують прізвище, ім'я та по батькові працівника, який виконуватиме роботи з ремонту/поліпшення об'єкта ОЗ, його табельний номер й обсяг робіт.

Одночасно, аби комірник зі складу відпустив ма­теріали, запасні частини, необхідні для проведення ремонту/поліпшення об'єкта ОЗ, бухгалтер му­сить скласти у двох примірниках ще й Накладну - вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) ма­теріалів (форма № М-11). А бухгалтерам сільськогосподарських підприємств у такому разі треба оформити Лімітно-забірну картку на отри­мання запасних частин (форма № ВЗСГ-2) або Накладну (внутрігосподарського призначення) (форма № ВЗСГ-8) — п. 2.5 Методрекомендацій №929[18].

Також потрібно врахувати такий нюанс: якщо для здійснення ремонту/поліпшення об'єкта ОЗ останній треба передати до ремонтного чи до будь-якого іншого цеху (відділу, дільниці), то в такому разі треба потурбуватися і заповнити Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщен­ня) основних засобів (типова форма № ОЗ-1) у двох примірниках. Сільгосппідприємствам тут варто використовувати Акт за формою ОЗСГ-1. Його типову форму затверджено нака­зом Мінагрополітики від 27.09.07 р. № 701. Тому зважте на це. Перший екземпляр Акта за фор­мою ОЗ-1 чи ОЗСГ-1 із розпискою одержува­ча об'єкта ОЗ, який необхідно відремонтувати, та здавальника (той, за яким такий об'єкт був закріплений) передають до бухгалтерії, а дру­гий — здавальнику(Додаток З).

Після того, як роботи з ремонту/поліпшення об'єкта ОЗ нарешті завершено,потрібно скласти Акт приймання-здачі відремонтованих, реконс­труйованих та модернізованих об'єктів (типо­ва форма № ОЗ-2 ) — п. 28 Методрекомендацій № 561(Додаток Ж).

Цей документ підтвердить приймання за­кінчених робіт із ремоту/поліпшення об'єкта ОЗ. Зверніть увагу: сільськогосподарські підприєм­ства тут також вважають білими воронами, адже для них існує своя рідна форма Акта приймання- здачі відремонтованих і реконструйованих (мо­дернізованих) об'єктів (форма ОЗСГ-2, затвер­джена наказом Мінагрополітики від 27.09.07 р. №701).

Коли ремонт/цоліпшення об'єкта ОЗ прово­дять господарським способом, то цей документ оформляють в одному екземплярі. Заповнений Акт за формою № ОЗ-2 чи формою ОЗСГ-2 підписує працівник цеху (відділу, дільниці), який уповноважений приймати ОЗ, та представник цеху (відділу), котрий виконував ремонт, реконс­трукцію та модернізацію об'єкта ОЗ. Далі доку­мент передають до бухгалтерії, де його підписує головний бухгалтер, а потім затверджує керівник підприємства.

Оформлений і підписаний Акт за формою № 03-2 чи формою ОЗСГ-2 поряд з іншою підтвердною первинкою — підстава для відображення плат­никами податків робіт із ремонту/поліпшення об'єкта 03. Приклад заповнення Акта за фор­мою ОЗ-2( див. в додатку Ж).

Якщо підприємство проводило капі­тальний ремонт, реконструкцію та модернізацію об'єкта ОЗ, то в технічні паспорти таких об'єктів (авжеж, якщо вони взагалі є) треба внести змі­ни. Також слід пам'ятати, що інформацію про ре­монт/поліпшення об'єктів ОЗ указують ще й в Інвентарній картці обліку основних засобів (типо­ва форма № ОЗ-6)(Додаток Л). Роблять це на підставі Акта за формою ОЗ-2.

У цій непростій справі остан­нє слово буде за керівником. Адже саме він має прийняти рішення про характер і ознаки здійс­нюваних підприємством робіт, тобто чи спрямо­вані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добу­дова, реконструкція) об'єкта ОЗ, що спричинить у майбутньому збільшення економічних вигід, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта ОЗ у придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання (п. 29 Методрекомендацій № 561).

Відмітьте, таке рі­шення він приймає не навмання, а враховуючи ре­зультати аналізу конкретної ситуації та істотність самих витрат. До того ж його можна увінчати на­казом (розпорядженням) про характер и, ознаки ремонтно-поліпшувальних робіт. Тому до всіх документів, які оформляють при здійсненні ремонтів/поліпшень об'єктів ОЗ, потрібно додати ще й цей розпоряд­чий папірець.

Підкреслимо, що форму та зміст такого нака­зу жодним нормативним документом не перед­бачено, тому його складають у довільній формі. Наприклад, наказ можна оформити таким чином ( додаток Д).

Інформацію з від­повідних підтвердних первинних документів про витрати на ремонт/поліпшеннй об'єктів ОЗ треба перенести до облікових регістрів, зок­рема до Журналу 4 та Журналу 5 (плі. 8, 31, 36 Методрекомендацій № 356). А для малих під­приємств — "нульовиків" із п. 154.6 ПКХ які не зареєстровані платниками ПДВ, головні фі­нансисти країни розробили спецрегістри. Тому їм для фіксування витрат на ремонт/поліпшен­ня варто використовувати Відомість 4.1. Інформацію з неї переносять у Журнал 4.

• Ремонт підрядним способом

Коли підприємство ремонтує чи поліпшує об'єкт ОЗ підрядним способом (себто роботи виконує стороння організація), то перелік до­кументів, які супроводжуватимуть такі опера­ції буде трохи іншим.

Наступним кроком після того, як підприєм­ство оформить необхідні документи, стане укладення зі спеціалізованою організацією (виконавцем) договору про надан­ня послуг (виконання робіт) із ремонту/поліп­шення об'єкта ОЗ. Відтак якщо об'єкт ОЗ на час ремонту/поліпшення треба передати сто­ронній організації, то в такому разі треба склас­ти у двох екземплярах Акт за формою ОЗ-1 (чи ОЗСГ-1 — для сільгосппідприємств).

Після закінчення передбачених договором робіт виконавець виписує Акт про приймання-передачу наданих послуг (виконаних робіт) у двох примірниках: перший залишає собі, дру­гий — віддає замовнику. Цей документ підтвер­джуватиме факт надання послуг (виконання робіт), їхній обсяг і вартість.

На основі цих документів підприємство скла­дає у двох екземплярах Акт за типовою фор­мою № ОЗ-2 чи ОЗСГ-2 (для сільгосппідпри­ємств). Один залишається на підприємстві, ін­ший — передають виконавцю.

І нарешті, якщо виконавець зареєстрований платником ПДВ, то він повинен надати підпри­ємству ще й податкову накладну. І на її підставі останнє зможе включити вхідний ПДВ до по­даткового кредиту, звісно, при виконанні умов ст.198ПКУ[2].

Для облікових цілей правильна класифі­кація ремонтно-поліпшувальних заходів — ос­новний шмат роботи. Далі — справа техніки.

А саме:

• витрати на підтримання об'єкта ОЗ у ро­бочому стані (у т.ч і ремонти) відносять безпо­середньо до складу витрат періоду;

• вартість поліпшень збільшує первісну вар­тість об'єкта ОЗ.

Це озна­чає, що:

• витрати на підтримання об'єкта в робочо­му стані (у т.ч. і ремонти) показують, зокрема, записом:

Дт23 "Виробництво",91"Загальновиробничі - витрати", 92 "Адміністративні витрати" ,

93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати опера­ційної діяльності"

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними поста­чальниками" (якщо роботи виконує підрядник), або записами:

Дт 23,91,92,93,94

Кт 1З" Знос (амортизація) необоротних активів ",

20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидко­зношувані предмети", 65" Розрахунки за страхуван­ням ",66 "Розрахунки з оплати праці" тощо (коли роботи здійснюємо власними силами);

- витрати на поліпшення об’єкта ОЗ у міру їх здійснення списуються проводкою:

Дт 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів", 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів"

Кт 631 (якщо роботи виконує підрядник), або проводками:

Дт 152,153

Кт 13,20,22,65,66 та ін. (якщо роботи здійс­нюємо власними силами).

Після закінчення поліпшень їх вартість спи­суємо на збільшення первісної вартості об'єкта ОЗ записом Дт 10,11 Кт 152,153.

Скажемо також, що зараз відбувається не тільки гармонізація податкового обліку з бух­галтерським (коли податкові правила рухають­ся в бік бухоблікових), але й бухоблікові прави­ла підлаштовують під податкові. У результаті чого зовсім нещодавно завдяки наказу Мінфіну від 18.ОЗ.11 р. № 372 у п. 14 П(С)БО 7 з'явилася така норма:

"Первісна (переоцінена) вартість основ­них засобів може бути збільшена на суму ви­трат, пов'язаних із поліпшенням та ремон­том об'єкта, визначену у порядку, встановле­ному податковим законодавством .

Це так званий альтернативний варіант (ме­тод) обліку витрат на поліпшення та ремонти. Причому про ремонти йдеться в п. 15 П(С)БО 7, але він жодних застережень щодо податкового методу не робить. Очевидно, що при виборі та­кого альтернативного шляху бухгалтерові дове­деться обліковувати за податковими правилами не тільки власне поліпшення (предмет регулю­вання п. 14 П(С)БО 7), але й будь-які ремонти (правила для яких описано в п. 15 П(С)БО 7).

Адже в податковому обліку ремонти та поліпшення йдуть пліч-о-пліч і відображаються за одними правилами.

Обравши альтернативний варіант обліку, під­приємство зможе наблизити показники бухгалтерського й податкового обліку ОЗ[99].

Підприємствам надано право на кінець року здійснювати переоцінку основних засобів за справедливою вартістю.

При цьому в разі переоцінки окремого об'єкта основних засобів переоцінці підлягають всі інші активи, які належать до даної групи. Переоцінена первинна вартість і знос об'єкта основних засобів визначаються як добуток відповідно первинної вартості або зносу на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість[37].

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів відображається в складі додаткового капіталу (рахунок 42 «Додатковий капітал», субрахунок 423 «Дооцінка активів»), а сума уцінки — в складі витрат звітного періоду (рахунок 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»).

У разі перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості об'єкта основних засобів сума такого перевищення включається до складу доходів звітного періоду (рахунок 746 «Інші доходи від звичайної діяльності») З відображенням різниці між сумою останньої дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і зазначеним перевищенням у складі додаткового капіталу (рахунок 42 «Додатковий капітал», субрахунок 423 «Дооцінка активів»).

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення додаткового капіталу (дебет рахунка 42 «Додатковий капітал», субрахунок 423 «Дооцінка активів») з включенням різниці між сумою чергової уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і зазначеним перевищенням до витрат звітного періоду.

У разі вибуття об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості таких об'єктів включається до складу нерозподіленого прибутку (кредит рахунка 441 «Прибуток нерозподілений») з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, пов'язаних з переоцінкою об'єктів основних засобів, наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Облік операцій, пов'язаних з переоцінкою основних засобів

Зміст господарської операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
Відображення результатів дооцінки основних засобів	10 «Основні засоби»	423 «Дооцінка активів»
	423 «Дооцінка активів»	131 «Знос основних засобів»
Відображення результатів уцінки основних засобів	131 «Знос основних засобів»	10 «Основні засоби»
	975 «Уцінка необоротних активів і фінансових Інвестицій»	10 «Основні засоби»
Відображення результатів уцінки основних засобів раніше до оцінених	131 «Знос основних засобів»	10 «Основні засоби»
	423 «Дооцінка активів»	10 «Основні засоби»
	975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»	10 «Основні засоби»
Відображення результатів до оцінених засобів раніше уцінених	10 «Основні засоби»	746 «Інші доходи від звичайної діяльності»
	10 «Основні засоби»	423 «Дооцінка активів»
	423 «Дооцінка активів»	131 «Знос основних засобів»
Відображення суми перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об'єкта основних засобів при його вибутті з підприємства	423 «Дооцінка активів»	441 «Прибуток нерозподілений»