Зміст:

1. Карточки прив’язки пунктів

2. Порядок вимірювання ліній сталевою рулеткою

3. Журнал вимірювання довжин ліній

4. Схема тахеометричної зйомки

5. Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів

6. Журнал вимірювання кутів теодолітного ходу

7. Журнал обчислення координат точок теодолітного ходу

8 Схема теодолітного ходу

9. Нівелювання IV класу

10. Журнал нівелювання IV класу

11. Відомості перевищень і висот пунктів нівелювання IV класу

12. Пряма кутова засічка

13. Журнал вимірювання кутів прямої кутової засічки

14. Обрахунок координат прямої кутової засічки

15. Схема прямої кутової засічки

16. Тахеометрична зйомка

17. Журнал тахеометричної зйомки

18. Вимірювання напрямків методом кругових прийомів

Порядок вимірювання ліній сталевою рулеткою

Виміpювання довжин ліній виконується шляхом послідовного укладання стpічки між точками, якими вона закpіплена. У пpоцесі виміpювань стpічка повинна укладатися у ствоpі лінії. Ствоpом лінії місцевості називається пpямовисна площина, що пpоходить чеpез кінцеві точки лінії.

Вимірювання ліній стрічкою виконується двома мірниками (робітниками, один називається переднім, другий заднім)

Порядок роботи:

1. Передній мірник забирає 10 шпильок і в один кінець стрічки і йде вперед в створі ліній, а одна шпилька залишається в заднього мірника.

2. Задній мірник вставляє шпильку в виріз стрічки, суміщає штрих стрічки з початком ліні, виставляє попереднього мірника і всю стрічку в створі ліній.

3. Передній мірник струшує стрічку, натягує її, кладе на землю і залишає в землі шпильку через виріз на кінці стрічки. Після цього задній мірник забирає свою шпильку і обидва йдуть вперед.

4. Дійшовши до шпильки, задній мірник подає команду “стій”, надягає виріз стрічки на запхану переднім мірником шпильку, придержує шпильку і знову виставляє стрічку і попереднього мірника в створі по лінії і т.д.

5. Використавши всі 10 шпильок, передній мірник укладає стрічку одинадцятий раз, задній мірник підходить до останньої залишеної шпильки і передає 10 шпильок передньому мірникові, залишаючи одинадцяту шпильку запханою в землю. Передача кожного десятка шпильок заднім мірником передньому записується в журналі. В кінці лінії виконують відлік в такій послідовності:

1. підраховують кількість передач;

2. підраховують кількість шпильок у заднього мірника в останньому незакінченому десятку стрічок;

3. на останній натягнутій стрічці по метровій мітці перед кінцем лінії відраховують кількість цілих метрів, дециметрів і на “око” кількість сантиметрів. Відлік метрів, дециметрів і сантиметрів називається доміром. По закінченню вимірювання обчислюють довжину лінії за допомогою формули:

Д=200k+20(n-1)+a

де n – кількість шпильок у заднього мірника;

k – кількість передач;

a – домір.

Для контpолю лінію виміpюють два pази - у пpямому та зворотному напpямках. Якщо розходження з подвійних виміpювань даної лінії виявляються допустимим, то за кінцевий pезультат пpиймають сеpеднє значення.

При вимірі ліній можуть бути допущені промахи й грубі погрішності. Один вид промахів - оцифровку поділок ми навчилися розпізнавати й не помилятися. Існує ще цілий ряд погрішностей, вплив яких на сумарний результат вимірів можна істотно зменшити. Ці погрішності носять систематичний характер по впливу на результат, але випадкові по величині. Щоб зменшити їхні величини, необхідно враховувати наступне:

1. Відхилення кінців рулетки від створу вимірів завжди зменшує вимірювану довжину. Чим менше відхиляються кінці від створу, тим менше погрішність виміру. При вимірах для багатьох міток укладання мірних приладів у створ роблять із використанням оптичних труб. До такого прийому прибігають у тих випадках, коли хочуть одержати результат з відносної похибкою менш 1:3000 від вимірюваної довжини. Відхилення від створу кінців 50 й 30м рулетки більш ніж на 0,15м неприпустимі.

2. Більшу погрішність у вимірювану довжину може внести різний натяг приладу при эталонуванні й практичній роботі. Варто уникати надлишкового натягу, тому що тонке полотно рулеток розтягується, при цьому часто не відновлюючи початкову довжину. Досить точно (до +100 Н) можна витримати натяг, використовуючи для цього ручні прилади - динамометри типу ПН-2 або пружинні побутові ваги.

3. Неприпустимо послабляти увага при відлічуванні по кінцях мірного приладу або його фіксації. Досягнута точність може бути втрачена при неодночасному знятті відліків, руху мірного приладу під час фіксації його кінців. Тому не слід зневажати можливістю двічі або навіть тричі взяті відліки по кінцях мірного приладу й зрівняти різниці відліків по передньому й задньому кінцях (П-3). Різниця відліків (для одного прольоту вимірів) при роботі рулетками не повинна перевищувати 2 мм, а при вимірі мірними стрічками - 1см.

4. Необхідно стежити не тільки за перевищенням кінців мірного приладу, але й за його вигином у вертикальній площині. Точність визначення виправлення за нахил залежить від точності визначення перевищень: чим коротше лінія, тим точніше треба знати перевищення. Як правило, досить їх знати з погрішністю до 1,0 - 1,5см на 100м довжини.

5. При введенні виправлень за відмінності температури, даної в рівнянні рулетки (+20 °С), і температури вимірів варто пам'ятати, що вимірюють температуру повітря, а виправлення вводять за зміну температури металевого мірного приладу. Тому при прямому сонячному опроміненні мірного приладу термометр підкладають під його полотно й тримають 3 — 5 хв для того, щоб точніше визначити температуру мірного полотна. Різниця температури повітря й мірного приладу вимірюють із погрішністю не грубіше 5 °С.

6. Істотно спотворити результат виміру може погане закріплення точок, між якими ведеться вимір. Грузлий ґрунт, погано забиті кілки, штир або шпильки, що змінюють своє положення від випадкових ударів, приводять до появи неприпустимих погрішностей у вимірюваній довжині.

Журнал вимірювання довжин ліній

Назва проміжку	Міра довжини	Перший вимір	Другий вимір	Середнє значення
Sat 2 - 1	м	65,07	65,01	65,04
1 - 2	м	48,41	48,43	48,42
2 - 3	м	44,83	44,89	44,86
3 - 4	м	46,60	46,56	46,58
4 - 5	м	46,0	45,96	45,98
5 - Sat 2	м	49,46	49,50	49,48