- •Граматичний довідник
- •Лексичне вираження артикля
- •Артикль не вживається
- •Іменник (le nom ou le substantif)
- •Рід іменників (Genre des noms)
- •Утворення іменників чоловічого роду
- •Утворення іменників жіночого роду
- •Утворення множини іменників (Formation du pluriel des noms)
- •Утворення множини іменників
- •Прикметник (adjectif) Загальні положення
- •Утворення жіночого роду прикметників
- •Місце прикметника в реченні
- •Ступені порівняння прикметників
- •Форми присвійних прикметників
- •Числівник
- •Різновиди числівників
- •Кількісні числівники
- •Числівники (Adjectifs numeraux)
- •Особливості вимови та написання кількісних числівників
- •Fractions (дроби)
- •Займенник
- •Особові займенники (Pronoms personnels conjoints)
- •Форми придієслівних займенників
- •Особові наголошені займенники (самостійні)
- •Вказівні займенники (Pronoms demonstratifs) Форми вказівних займенників
- •Присвійні займенники
- •Відносні займенники (Pronoms relatifs) Складні форми
- •Функції відносних займенників в підрядних реченнях.
- •Придієслівні займенники en, y (Pronoms en, y)
- •Дієслово (le verbe)
- •Групи дієслів (Groupes des verbes)
- •Граматичні категорії дієслова
- •Часи та способи
- •Теперішній час (Présent de l'Indicatif)
- •Складний минулий час доконаного виду
- •3 Дієсловом etre відмінюються
- •Простий минулий час недоконаного виду
- •Тільки що минулий час
- •Майбутній час (Futur simple) Простий наступний час (Futur simple)
- •1 Група 2 група 3 група
- •Найближчій майбутній час (Futur immédiat) Утворення Futur immédiate
- •Правила узгодження часів
- •Наказовий спосіб Вживання наказового способу
- •Умовний спосіб
- •Subjonctif в самостійних реченнях.
- •Subjonctif в підрядних додаткових реченнях.
- •1) Якщо в головному реченні дієслово виражає волю, побажання, наказ,
- •Пасивна форма (Forme passive)
- •Дієприкметник теперішнього часу
- •Прийменник (le préposition) Прості прийменники
- •Прості прийменники
- •Складні прийменники
Місце прикметника в реченні
(Place de l'adjectif dans la proposition)
Прикметник може стояти перед іменником чи після нього. 1. Перед іменником ставляться часто уживані прикметники: |
||
un |
bon beau gentil jeune joli |
etudiant |
un |
long nouveau ancien gros |
travail |
2. Після іменника зазвичай ставляться: |
||
1) Прикметники, що означають колір, форму національність: |
un vin rouge – червоневино; une exploitation française – французьке господарство;
|
|
2) Багатоскладні прикметники: |
l'exposition agricole - сільськогосподарська виставка. |
|
3) Прикметники, утворені віддієприкметників: |
un soldat blesse – поранений солдат. |
|
4) Деякі прикметники міняють значення залежно від свого місця |
un homme grand – високий чоловік; un grand homme – видатна людина; les mains propres – чисті руки; lea propres mains – власні руки; un homme pauvre – бідна людина; un pauvre homme – нещасна людина. |
|
5) Прикметник – іменна частина присудка, завжди ставиться після дієслова-зв'язки: |
Sa fille est heureuse. – Його дочка щаслива.
|
|
Ступені порівняння прикметників
(Degrés de comparaison des adjectifs)
Якісний прикметник має три ступені порівняння: звичайний, вищий, найвищий. Вищий ступінь утворюється за допомогою прислівників (plus, moins, aussi). Після прикметника ставлять сполучник que (ніж, як, за, проти).
Найвищий ступінь утворюється за допомогою прислівників plus, moins, перед якими стоїть означений артикль: le (la, les).
Звичайний ступінь |
Вищий ступінь |
Найвищий ступінь |
Attentif уважний |
plus attentif que moi більш уважний, ніж я |
le plus attentif (de) найуважніший |
doue обдарований |
moins doue que... менш обдарований |
le moins doue (de) найменш обдарований |
Прикметники bon, mauvais, petit мають особливі форми утворення ступеня порівняння: |
||
bon (bonne) – добрий(а) |
meilleur(e) – кращий(а) |
le (la) meilleur(e) – найкращий(а) |
mauvais(e) – поганий(а) |
pire – гірший (а) |
le (la) pire – найгірший (а) |
petit(e) – маленький(а) |
moindre – менший (а) |
le (la) moindre – найменший(а) |
Форми присвійних прикметників
(Adjectifs possessifs)
Присвійні прикметники вказують на рід і число іменників, до яких належать, вони також виражають належність до особи або предмета.
Кількість та належність |
Особа |
Однина |
Множина |
||
|
|
чол. рід |
жін. рід |
чол. рід |
жін. рід |
один власник |
je tu il elle |
mon ton son son |
ma ta sa sa |
mes tes ses ses |
|
кілька власників |
nous vous ils elles |
notre votre leur leur |
nos vos leurs leurs |
||
Увага! Для іменників жіночого роду, що починаються з голосної або німого h, замість присвійних прикметників та, ta, sa вживають присвійні
прикметники mon,ton, son:
mon école — моя школа;
ton histoire — твоя історія;
son adresse — його адреса.