1. Subjonctif в самостійних реченнях.

Subjonctif в самостійному реченні виражає волю, побажання, заборону. В цьому випадку він вживається тільки в 3 особі однини чи множини і замінює форми наказового способу: Qu'il vive! — Нехай він живе! Qu'elle entre! — Нехай вона увійде!

2. Subjonctif в підрядних додаткових реченнях.

Subjonctif вживається в підрядних додаткових реченнях, які вводяться

сполучником que:

1) Якщо в головному реченні дієслово виражає волю, побажання, наказ,

прохання, заборону.

а) після дієслів:

vouloir — хотіти; desirer — бажати; souhaiter — бажати; prier — просити;

commander — наказувати; ordonner — наказувати; permettre — дозволяти;

defendre — захищати

б) після безособових зворотів:

il faut — треба;

il est necessaire — необхідно.

II faut que cet artiste prenne part à ce concert. – Треба, щоб цей артист взяв участь

в цьому концерті.

Іноді побажання або наказ можуть бути виражені за допомогою дієслів dire, écrire, crier: Dis-lui qu'il lise plus haut! – Скажи йому, щоб він читав голосніше!

2) якщо в першому реченні дієслова виражають сумнів, невпевненість:

а) після дієслів:

douter — сумніватися;

ignorer — не знати

Je doute qu'ils arrivent à temps. – Я сумніваюся, що вони приїдуть вчасно.

б) після безособових зворотів:

Il me semble – здається

II est possible – можливо

в) після дієслів penser (думати), croire (вірити, думати, вважати) в заперечній та питальній формі (оскільки в цьому випадку вони виражають сумнів)

3) якщо в головному реченні дієслово виражає яке-небудь почуття

(здивування, радість, сором, обурення, співчуття, страх) — після дієслів:

être heureux — бути щасливим;

se facher — сердитися;

s'étonner—здивуватися.

craindre, avoir peur – боятися;

s'indigner — обурюватися.

3. Subjonctif в підрядних реченнях обставини.

Subjonctif вживається в підрядних реченнях обставини після деяких складних прийменників.

1) в підрядних реченнях мети після сполучників: pour que, afin que – щоб

Je vous expliquerai tout pour que vous soyez tranquille. – Я все вам поясню, щоб вам було спокійно.

2) в підрядних реченнях часу після сполучників: jusqu'à ce que (доки), avant que (до того, як):

Ne partez pas avant que je revienne. — Не їдьте, доки я не вернуся.

3) в підрядних реченнях поступку після сполучників: quoique, bien que – хоча:

Bien qu'il pleuve, nous irons nous promener. — Хоча іде дощ, ми підемо гуляти.

Subjonctif présent

Subjonctif preésent утворюється від основи 3 особи множини Présent de l'Indicatif, до якої додається закінчення Subjonctif.

Однина Множина

1 особа -e 1 особа -ions

2 особа -es 2 особа -iez

3 особа -e 3 особа -ent

Дієслово 1 групи Дієслово 2 групи Дієслово 3 групи

parler finir sortir

que je parle que je finisse que je sorte

que tu parles que tu finisses que tu sortes

qu'il parle qu'il finisse qu'il sorte

que nous parlions que nous finissions que nous sortions

que vous parliez que vous finissiez que vous sortiez

qu'ils parlent qu'ils finissent qu'ils sortent

Дієслова 3 групи, які змінюють свою основу в Présent de l'Indicatif, також змінюють її в Subjonctif présent.

avoir — que j'aie, que nous ayons, qu'ils aient

etre — que je sois, que nous soyons, qu'ils soient

faire — que je fasse, que nous fassions, qu'ils fassent

savoir — que je sache, que nous sachions, qu'ils sachent

aller — que j'aille, que nous allions, qu'ils aillent

pouvoir — que je puisse, que nous puissions, qu'ils puissent

vouloir — que je veuille, que nous voulions, qu'ils veuillent

falloir — que je faille.