1.4 Кошти оформлення інформацією художньому тексті

 

Навряд чи можливо перерахувати і прокоментувати усі засоби оформлення художньої інформацією тексті. Ось кілька нетаємних них:

Епітети – передаються з урахуванням їхньої структурних і семантичних особливостей (прості складні прикметники; ступінь дотримання нормативного семантичного погодження з обумовлених словом; наявність метафори, метонімії, синестезії), з урахуванняминдивидуализированности, з урахуванням позиції стосовно до визначеного слову і його функції;

Порівняння – передаються з урахуванням на структурні особливості, стилістичній забарвлення що входить у нього лексики;

Метафори – передаються з урахуванням структурних характеристик, з урахуванням семантичних відносин між образним і предметним планом;

>Повтори фонетичні,морфемние, лексичні, синтаксичні,лейтмотивние – передаються наскільки можна зі збереженням кількості компонентів повтору і самої принципу повтору цьому рівні мовному (>Гак, 1971);

Гра слів, джерело якої в багатозначності слова чи пожвавленні його внутрішньої форми, - в окремих випадках збіги обсягу багатозначностіобигриваемого слова в оригіналі й переведення зберігається сенс, і принцип гри; у решті випадках гра не передається, але, можливо компенсували обігруванням іншого за значенням слова, яке вводять у хоча б текст;

Іронія – його відтворення перекладі передається, передусім, сам принцип контрастного зіткнення, зіставленнянесопоставимого;

«Розмовляючі» імена і топоніми – передаються зі збереженням семантики «говорить» імені Ілліча та типовою для мови оригіналусловообразовательной моделі, екзотичною для мови перекладу;

>Синтаксическая специфіка тексту оригіналу – наявність контрасту коротких і довгих пропозицій, ритм прози, переважаннясочинительной зв'язку тощо. – передається з допомогою граматичних відповідностей;

>Диалектизми – зазвичай, компенсуються просторічної лексикою; жаргонізми, лайка передаються з допомогою лексики мови з тією ж стилістичній забарвленням.

Алюзія, його присутність серед тексті елементів, функція яких у вказуванні на зв'язок цього тексту коїться з іншими текстами або ж відсилання до визначених історичним, культурним і біографічним фактам.Аллюзию, денотатом якої є «позатекстові» елементи, тобто. події та факти дійсного світу, іноді називають ремінісценцією.

>Аллюзивними елементами, з'єднуючими факти життя і тексти про неї, можуть ставати і географічні назви (топоніми). Для правильної передачі у перекладі алюзій також потрібні фонові знання і набутий хоча б мінімальна ерудиція. Там, де інтуїція, чи контекст підказують, що у тексті захована цитата, перекладачеві з англійської мови може допомогти англомовні словники цитат. Ніхто неспроможна знати напам'ять все тексти всієї світової літератури, назв всіх фільмів, і т.п., проте перекладач повинен компенсувати нестачу подібних знань інтуїцією, мовним чуттям і під постійним зверненням до словникам і той довідкової літературі (>Гак, 1971).

Кожен переклад, як творчий процес, може бути відзначений індивідуальністю перекладача, але не головною завданням є створення адекватного оригіналом художнього та емоційного враження.

Усі перекладацькі рішення за перекладі художнього тексту приймаються з урахуванням вузького контексту і широкого контексту усього твору. Випадкивнеконтекстуального перекладу з допомогою однозначних еквівалентів рідкість й стосуються лексики основного словникового фонду, і навіть реальних топонімів.