
- •Предмет та завдання методики викладання економіки
- •5. Сутність економічної освіти
- •Професіограма викладача економіки та характеристика її компонентів
- •3. Культурологічні аспекти економічної освіти, та характеристики компонентів економічної культури
- •4. Державні стандарти економічної освіти
- •6. Мотивація як складова процесу економічного навчання.
- •7. Характеристика освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів
- •9.Нормативно-методичне забезпечення процесу економічного навчання
- •8.Поняття змісту економічної освіти та характеристика його компонентів
- •10. Нетрадиційні форми організації економічного навчання та їх характеристика
- •11. Двобічний характер процесу економічного навчання
- •12. Засоби навчання у викладанні економічних дисциплін, їх класифікація
- •13. Мета та функції економічного навчання
- •15. Словесні методи у системі економічного навчання
- •14. Загальна характеристика методів економічного навчання та їх функції
- •16. Практичні методи в організації процесу економічного навчання
- •17. Використання наочних методів у процесі економічного навчання
- •18. Системи організації навчання (шкільна, вузівська) у вирішанні задач економічної освіти
- •19. Урок як форма організації економічного навчання в школі.
- •20. Типологія, макро- та мікроструктура уроків з економіки
- •21. Шкільна лекція з економіки
- •22. Лекція як форма організації економічного навчання у вищому навчальному закладі
- •23. Семінарські заняття у системі вищої освіти
- •24. Оцінювання результатів економічного навчання та контроль успішності тих, хто навчається
- •25. Методи контролю і самоконтролю в організації процесу економічного навчання
- •26. Види контролю у системі економічного навчання
- •27. Сутність та характеристика тестового контролю знань з економіки
- •28. Пояснювально-ілюстративний вид навчання у викладанні
- •29. Програмоване навчання у системі економічної освіти
- •30. Проблемне навчання у засвоєнні економічних знань, формуванні умінь та навичок тих, хто навчається
- •31. Імітаційно-ігрове навчання у сучасній системі економічної освіти
- •31. Імітаційно-ігрове навчання у сучасній системі економічної освіти
- •32. Загальна характеристика педагогічних технологій та їх роль в
- •33. Інтерактивна технологія економічного навчання
- •35. Метод «мозкового штурму» та його реалізація в процесі
- •34. Характеристика методів інтерактивного навчання
- •36. Дискусія як метод активізації процесу економічного навчання
- •37. Сутність та етапи проведення аналізу економічних ситуацій
- •38. Нові інформаційні технології в організації процесу економічного навчання
- •39. Технологія дистанційної економічної освіти
- •40. Активізація навчання в економічній освіті
- •46. Факультативні заняття з економіки у середній школі
- •47. Позакласна робота з економіки у середній школі
- •48. Використання змагальних методів в процесі економічного навчання
- •49. Організація самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін
- •50. Інтерактивні методи навчання
46. Факультативні заняття з економіки у середній школі
Факультативні заняття включені в учбові плани загальноосвітніх шкіл, що вивчаються за бажанням учнів. Факультатив з певного предмету проводиться на добровільних засадах і за вибором учнів паралельно з вивченням обовязкових предметів. Факультативні заняття вирішують завдання: задовольнити бажання учнів та потреби суспільства в поглибленому вивченні ними економі; розвинути навчально-пізнавальні інтереси, творчі здібності учнів під час вирішення економічних проблем; створити умови для підготовки учнів до практичної ек.діяльності у відповідності до місцевих умов життедіяльності. Ф.з.повинні бути повязаними із спланованими уроками з економіки.. Переваги: невелика кількість учнів (можливість інд.підходу); враховуються інтереси, бажання, можливості учнів; самостійність учнів; розвиток творчих здібностей тощо. Ф.з.можуть бути-теоретичні, практичні, змішані. Вони можуть проводится як звичайні уроки і в формі екскурсії, семінарів, дискусій тощо
47. Позакласна робота з економіки у середній школі
Принципи позакласної роботи - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів і форм організації. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з економіки в школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи. Основними організаційними принципами позакласної роботи з економіки є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками. Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, який сам визначив свою участь в тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення економіки, що вимагає від нього додаткових зусиль. Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння економіки. Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи з уроками перш за все полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом діючих навчально-методичних комплексів з іноземних мов.
48. Використання змагальних методів в процесі економічного навчання
Останнім часом при викладанні економічних дисциплін стали часто використовувати метод змагань (змагальні методи) (Див. авторські праці - 27; 35; 40; 42; 47) - це економічний «КВК», економічний «Брейн рінг», «Щасливий випадок» економічне змагання «Хрестики-нолики», (яке включає декілька різноманітних завдань змагального характеру) та ін. Метод змагань пропонує розподіл звичайної групи на підгрупи (2-3 підгрупи) і здійснення змагання поміж ними за кращу підготовку до семінарського заняття, за творчу активність на семінарсько-практичному занятті, а отже і за більш міцні знання. Кожний студент/учень прагне до того, щоб його група перемогла в змаганні, що відбувається на його очах.