Теоретичні питання

1. Предмет та завдання методики викладання економіки

«Методика викладання економіки» покликана сформувати у майбутнього викладача економіки готовність до викладання економіки на всіх освітніх рівнях.

«Методика викладання економіки» базується на дидактиці, як окремому розділі педагогіки, основним завданням якого є проблема організації навчально-виховного процесу. Методика викладання — це оптимальне поєднання загальнодидактичних методів, прийомів і засобів навчання. Методика викладання економіки – система способів, прийомів та засобів, спрямованих на організацію та стимулювання економічного навчання. Вона являє собою таку науку, що є і мистецтвом, і психологією організації пізнавальної діяльності, педагогічної взаємодії того хто навчає і того, хто навчається. Можна також відзначити, що методика викладання економіки оптимально в собі поєднує загально дидактичні форми, методи і засоби навчання.

Предметом МВЕ є закономірності організації процесу ек.навчання:

1. Якість викладання і засвоєння економіки залежить від загальних умов функціонування педагогічної системи (результат-умови)

2. Якість підготовки з економіки залежить від завдань економічної освіти в суспільстві (якість-вимоги)

3. Якість організації процесу економічного навчання залежить від характеру впливу на внутрішню емоційно-вольову та внутрішню мотиваційну сферу особистості (зовнішні-внутрішні).

Завдання курсу зумовлені саме означеними особливостями:

- засвоєння теоретичних засад щодо методики викладання економіки як оптимальної системи діяльності викладача,

- нормування та розвиток вмінь передачі та створення умов засвоєння змісту економічної освіти в навчальних закладах середньої та середньої спеціальної освіти,

- ознайомлення з відповідним досвідом та шляхами його узагальнення,

- розвиток потреб самоосвіти, самовдосконалення.

Завдання реалізуються на підставі методологічних положень вивчення курсу «Методика викладання економіки», до яких слід віднести: навчальний процес являє собою діалектичну єдність викладання і учіння; загально-філософською основою його розуміння, дослідження та удосконалення є процес пізнання (сприймання-осмислення-практична діяльність); рушійними силами навчання є єдність протилежностей, що знаходять своє втілення у таких явищах, як центрація та децентрація, а також у системі суперечності зовнішнього та внутрішнього характеру.

5. Сутність економічної освіти

Економічна освіта – формування системи знань про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, готовності до високопрофесійної праці, вмілого, дбайливого ставлення до природи, вироблення звички практично використовувати економічні знання у реальному житті. Компоненти освітньої системи, їх зміст, функції, механізми дії та взаємозв’язку

закладено в законодавчих документах України. Законодавство України про освіту базується на Конституції України (про що ми вже відзначали вище) і складається із Закону України «Про освіту» та ряду актів законодавства країни.

Важливо підкреслити той факт, що економічна освіта має реалізуватися через наступні три етапи:

1.професійно-пропедевтичну підготовку;

2. підготовку економістів відповідного професійного рівня;

3. через післядипломну освіту.

Професійно-пропедевтична освіта здійснюється під час навчання учнівської молоді в економічних класах, економічних кружках, школах економічного спрямування, економічних ліцеях і гімназіях, підготовчих відділеннях, курсах при вищих навчальних

закладах;

Підготовка фахівця в галузі економіки здійснюється на базі вищих навчальних закладів: економічні технікуми, коледжі, інститути, університети.При цьому навчання в економічному технікумі відбувається на основі базової загальної середньої освіти. Технікум може бути як самостійним учбовим закладом, так і структурним підрозділом економічного інституту або університету. Навчання в коледжі можливе на базі повної загальної середньої освіти. Також як і технікум, коледж може бути самостійним навчальним закладом, а може бути і структурним підрозділом. Економічний інститут, університет – самостійний вищий навчальний заклад, навчання в якому можливе на базі повної середньої освіти або певних освітньо-кваліфікаційних рівнів, що отримуються під час навчання у підготовчих училищах, коледжах, технікумах.

Післядипломна професійна освіта отримується під час навчання в аспірантурі, докторантурі і на підставі самоосвіти. В ході здобуття молоддю економічної освіти отримується спеціальність за

освітньо-кваліфікаційними рівнями: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр та за видами економічної діяльності: менеджер організації, маркетолог, фінансист, бухгалтер тощо.