- •Гальмівні властивості автомобіля
- •Гальмівна діаграма автомобіля
- •8.2 Уповільнення під час гальмування автомобіля
- •8.3 Перерозподіл нормальних реакцій під час гальмування
- •З рівності моментів відносно точок а і в, центрів контакту коліс відповідно переднього і заднього мостів автомобіля, запишемо:
- •8.4 Стійкість автомобіля під час гальмування
- •8.5 Шлях гальмування, гальмівний шлях і шлях зупинки
- •9 Керованість і стійкість автомобіля
- •Загальні положення
- •Кінематика повороту керованих коліс
- •Момент опору повороту шини на місці
- •9.4 Ваговий стабілізуючий момент
- •9.4.1 Ваговий стабілізуючий момент при поперечному нахилі шворня.
- •9.4.2 Визначення впливу комбінованого нахилу шворня на ваговий стабілізуючий момент
- •9.5 Моменти тертя в шворневих вузлах автомобілів
- •9.6 Кочення колеса з відведенням
- •9.6.1 Чинники, що викликають кочення колеса з відведенням
- •9.6.2 Визначення кутів відведень керованих коліс
- •Стабілізуючий момент шини і бічна сила
- •9.7 Момент опору повороту колеса під час руху
- •9.7.1 Mомент опору повороту шини під час руху
- •9.7.2 Момент опору повороту колеса під час руху
- •9.8 Стійкість керованих коліс проти коливань
- •9.8.1 Загальні положення
- •9.8.2 Диференціальне рівняння коливань керованого колеса
- •9.9 Стабілізація керованих коліс
- •Стійкість автомобіля проти бічного перекидання
- •9.11 Оптимальне сходження керованих коліс
- •Прохідність автомобіля
- •10.1 Класифікація автомобілів за прохідністю
- •10.2 Характеристики поверхні руху
- •10.3 Взаємодія еластичного колеса з поверхнею, що деформується
- •10.3.1 Форма поверхні контакту
- •10.3.2 Характеристики автомобільної шини
- •Динаміка колеса під час руху по поверхні, що деформується
- •Опір коченню колеса по поверхні, що деформується
- •10.4 Зчеплення колеса з опорною поверхнею
- •10.5 Подолання автомобілем перешкод
- •Подолання автомобілем підйому за умови тягової сили
- •10.6 Оцінні показники прохідності
- •Критерії опорної прохідності
- •10.6.2 Критерії профільної прохідності
- •10.6.3 Вплив конструкції автомобіля на його прохідність
10.4 Зчеплення колеса з опорною поверхнею
У загальному випадку обмежити зчеплення можна наступним чином:
або буксуванням, або носійною здатністю грунту.
Розглянемо окремо визначення коефіцієнта зчеплення у кожному з цих двох випадків.
Коефіцієнт зчеплення, обмежений буксуванням
Р
озрахункова
схема для визначення коефіцієнта
зчеплення під час буксування наведена
на рис.10.8.
На колесо діють крутний момент М, нормальна Fz і поздовжня Fx сили. З боку опорної поверхні прикладена дотична Rxmax і нормальна Rz реакції.
Під
час буксування виступи елементів
протектора шини ковзають по опорній
поверхні, а грунт, що знаходиться між
шипами протектора, зсувається. При цьому
дотична реакція грунту досягає
максимального значення, обмеженого
силами тертя-ковзання грунтозачепів
по опорній поверхні
і силами опору зсуву грунту
,
що знаходиться між грунтозачепами.
З урахуванням цього максимальну дотичну реакцію, обмежену силами тертя елементів протектора об дорогу й опору зсуву грунту під час буксування, запишемо:
(10.7)
де
,
де
-
коефіцієнт тертя виступів протектора
шини об опорну поверхню;
А – площа контакту колеса з поверхнею;
кн – коефіцієнт насиченості рисунка протектора;
– опір зсуву грунту;
Рг – тиск на грунт.
З викладеного раніше витікає, що опір зсуву грунту визначають так:
,
де С0 , , – відповідно коефіцієнт внутрішнього зчеплення і кут внутрішнього тертя.
Якщо врахувати, що дотична реакція залежить від коефіцієнта зчеплення колеса з дорогою, то маємо право записати:
,
де
– коефіцієнт зчеплення шини з опорною
деформівною поверхнею.
Після підстановки рівняння (10.7) набуває вигляду:
.
Остаточно коефіцієнт зчеплення запишемо:
.
(10.8)
Зазначимо, що на опорній твердій поверхні, коли відсутній зсув грунту між шипами протектора, коефіцієнт зчеплення дорівнює коефіцієнту тертя між виступами протектора шини та опорною поверхнею.
Коефіцієнт зчеплення, обмежений носійною здатністю грунту
На рис.10.9 наведена схема для визначення коефіцієнта зчеплення, обмеженого носійною здатністю грунту.
У
цьому випадку при максимальному за
зчепленням значенню реакції Rxmax
сумарна сила Qs
сил Fх
і Fz
буде обмежена носійною здатністю грунту.
З урахуванням викладеного маємо право
записати:
,
де Рs – носійна здатність грунту;
А – площа контакту колеса з опорною поверхнею.
З аналізу рис. 10.9 випливає:
.
З урахуванням вищесказаного маємо:
.
Остаточно коефіцієнт зчеплення шини з поверхнею, що деформується, запишемо:
.
(10.9)
З двох значень, розрахованих за формулами (10.8), (10.9), беруть менше значення.
Як
приклад, нижче наведено значення
коефіцієнта зчеплення
для деяких опорних поверхонь.
-асфальтобетон: сухий – 0,6…0,8; мокрий – 0,35…0,6,
- грунтова дорога: суха – 0,4…0,6; після дощу – 0,2…0,4,
-бездоріжжя: 0,25…0,3,
-пісок: сухий – 0,2…0,4; вологий – 0,35…0,5.
