Стан води в Кременчуцькому водосховищі згідно проведеного моніторингу

Таблиця 2.3

Індекс забрудненості води Кременчуцького водосховища

Таблиця 2.4

2.3 Проект збереження видового складу риби водосховища

В останні десятиліття ХХ сторіччя і перші роки ХХІ зниження продуктивності і зменшення видової різноманітності прісноводних і прохідних риб в Україні відбувалося швидкими темпами, причому особливо негативна ситуація склалася в Кременчуцькому водосховищі, рибні запаси якого серед річкових систем постраждали найбільшою мірою. Негативні процеси в заплавних водоймах тривають. Пов’язані вони із зарегулюванням, перерозподілом і скороченням річкового стоку, зменшенням водообміну, проточності і рівня води в заплавних водоймищах і протоках. Внаслідок цього, створюються незадовільні умови для розмноження і нагулу риб. Це пов’язано як з деградацією і засолоненням екотонних екосистем Дніпра, що викликали різке зниження їх продуктивності, так і проведенням різних днопоглиблювальних робіт.

Різними організаціями, на підставі дозвільних документів проводяться днопоглиблювальні роботи (видобуток піску, експлуатаційне днопоглиблення для безпеки судноплавства тощо). У період проведення цих робіт кормова база водойми частково або зовсім знищується, також внаслідок замуленості в період проведення робіт риба та інші водні живі ресурси мігрують в інші водойми для нагулу та нересту. Стан аборигенної іхтіофауни водойм, на сьогоднішній час, потребує проведення комплексу робіт з поліпшення умов відтворення. Ці роботи повинні проводитися за двома стратегічними напрямками:

1. Зариблення молоддю аборигенних видів риб (лящ, тараня, судак, щука, сом, линь) та встановлення штучних нерестовищ.

2. Необхідно відновити проведення комплексу рибоводно-меліоративних робіт, що дозволить покращити умови розмноження, нагулу риб, збільшити улови та зберегти унікальний плавневий комплекс з властивою йому флорою та гідрофауною.

Основним лімітуючим фактором, який негативно впливає на стан природного відтворення аборигенної іхтіофауни, є нестача нерестовищ. Це обумовлено дією ряду факторів, головним з яких є рівеневий режим в нерестовий період та поступове погіршення якості нерестового субстрату.

Таким чином, негативні процеси, які проходять у водоймах Дніпра тривають. Зменшуються площі нерестовищ, історично утвореної плавневої системи Дніпра. З погіршенням умов природного відтворення малочисельні та реофільні види риб Дніпра, зникли або знаходяться на межі вимирання. Частина цінних промислових видів практично випали з промисловій категорії, запаси яких сильно скоротились. Основним наслідком цих явищ, є зарегулювання Дніпра греблею Кременчуцької ГЕС. Після масштабного гідробудівництва виникли незворотні негативні явища, які продовжуються і зараз. Як наслідок, зниження течії, замулення, заростання багатьох плавневих водойм, накопичення в них органічних речовин- все це вплинуло на погіршення умов існування гідробіонтів, у тому числі і риб.

Однією з причин зменшення розмірів і маси одновікових груп риб є селективна (відбірна) дія сіткових знарядь лову, які відбирають у першу чергу тих особин, що ростуть швидко, внаслідок чого змінюється генофонд популяції (стада) у бік збільшення кількості особин, що характеризуються сповільненим темпом росту. Відбирання тих особин, які швидко ростуть, зумовлене тим, що особини з високим темпом росту відрізняються від тих, що росли повільніше, за формою тіла, зокрема більшою її висотою і товщиною. Внаслідок цього особини одного розміру, але з вищим темпом росту в індивідуальному розвитку, у зв'язку з тим, що у них вище і товще тіло, у першу чергу відбираються промислом.

Отже, селективна дія сіткових знарядь лову негативно впливає на відтворювальні властивості популяцій риб, скорочуючи темп їх росту, збільшуючи строк дозрівання таких особин, погіршуючи якість статевих продуктів плідників, а також життєздатність і чисельність їх потомства. Подолати зазначене популяція здатна за умови відсутності селективного промислу або збільшення мінімального розміру риб, що дозволені для вилову. Це могло б сприяти відновленню характерного для видів співвідношення частот генотипів трасферинів, відновленю популяцій риб.

За ситуацією, що склалась у внутрішніх водоймах України, самостійне відновлення популяцій риб неможливе.Свідченням останнього є, зокрема, те, що кількість риб, яких пропонується занести до Червоної книги України, зростає майже втричі. Відомостей щодо зменшення уловів риб, зменшення їх розмірів в уловах, зменшення видового різноманіття, обезриблення окремих водойм чи їх ділянок в Україні кожен може навести чимало. Вихід з цієї ситуації може бути лише один: повна заборона сіток, як знаряддя, що веде до знищення природного рибного різноманіття водойм, відтворення якого відбувається тільки за рахунок самовідтворення, тобто без рибницької допомоги. Це стосується усіх без винятку внутрішніх водойм, а тим більше водосховищ Дніпра, кожне з яких є відносно ізольованою, замкненою водоймою, між якими обмін генетичним матеріалом, тобто між стадами риб відсутній уже понад півстоліття.

Проблему рибальства у внутрішніх водоймах України доцільно розв'язувати по-державному: рибний промисел на водосховищах Дніпра припинити, як збитковий і одночасно згубно-ресурсний. Одночасно необхідно створити всі законодавчі передумови для того, щоб теперішнім рибалкам-промисловикам було вигідно заробляти на обслуговуванні рибалок-аматорів, як це зроблено, наприклад, у США, де вкладений у промисел 1 долар давав 4 долари прибутку, а в обслуговуванні рибалок-аматорів – 40 доларів.

Промислова рибопродуктивність з одиниці площі водної поверхні та одиниці об 'ему води у всіх водосховищах виявилась значно нижчою, ніж: на відповідних ділянках Дніпра до його зарегулювання: без тюльки вона зменшилась у 2,4 раза при розрахунку на 1 га водної поверхні (з 48, 2 до 20,5 кг/га) та у 4,5 раза з 1 м³ води (з 1,45 до 0,32 г/м³); при цьому необхідно мати на увазі, що загальна площа водної поверхні зросла у 7,2 раза, а об'єм води - у 13,6 раза.

Без застосування зазначених заходів щодо відновлення запасів корінних (туводних, місцевих) риб, без штучного їх відтворення у внутрішніх водоймах України відсутня будь-яка надія на покращення ситуації. Викладені заходи, поряд з іншими, мають бути прийняті до уваги при вдосконаленні Закону України щодо веденння рибного господарства, зокрема стосовно рибальства у внутрішніх водоймах держави. Це буде й основою для збереження і охорони риб, що уже занесені до Червоної книги України і щодо яких проводиться процедура занесення до зазначеного державного документу. Без цього вони зникнуть з наших водойм, до чого уже привели, перелов риби, гідробудівництво на річках, забруднення їх вод тощо.

У практику аматорсько-рекреаційного рибальства на внутрішніх водоймах України необхідно втілювати технології, які сприяли б найповноціннішому природному відтворенню їх рибних ресурсівСеред таких заходів найважливішим є заборона виловлювання риб при найменшій довжині тіла, коли вони вперше досягають статевої зрілості, і дозвіл на їх виловлювання при довжині тіла, яка враховувала б найкращу відтворювальну здатність їх стад і вік найбільшого приросту маси стадом. Наприклад, стосовно ляща заборонити його виловлювання при довжині тіла 32 см і дозволити - при довжині тіла близько 40 см і масі здебільшого по над 1,5 кг (не виловлювати "підлящиків" молодих лящів масою менше 1 кг). Порівняймо, самки завдовжки до 37 см мають плодючість 41-254 тис. ікринок, тоді як завдовжки 40-45 см -144-452 тис. ікринок.

Виловлювання плітки завдовжки 18 см (згідно з "Правилами рибальства") не можна вважати раціональним Подібного перегляду потребують усі найцінніші риби внутрішніх водойм України.

У деяких внутрішніх водоймах, зокрема у природно-технічних водоймах (водосховищах) можуть вирощуватись так звані рослиноїдні риби, розмноження яких відбувається тільки у спеціалізованих рибницьких господарствах. Вони здебільшого не є об'єктами аматорсько-рекреаційного рибальства, їх доцільно ловити ставними частиковими неводами, які є єдиними знаряддями, у яких риби не травмуються, не гинуть під час штормів, з них є можливість випускати у водойму живими інших риб, які забороняється ловити чи з інших причин.

У любительсько-рекреаційному рибальстві теж необхідно дотримуватись правила: розмір гачка має відповідати розміру рота риби, яку намагаються ловити. Отже, лінійка з сантиметровими поділками має бути у кожного рибалки.

Інтенсивне навантаження на водні живі ресурси користувачами, рибалками любителями, браконьєрами в переднерестовий період призводить до виснаження рибних запасів водойми. Аналіз роботи рибодобувних організацій свідчить про те, що, в порівнянні з 1991 роком, в основних рибогосподарських водоймах області (верхів'я Кременчуцького водосховищі) добування риби у 2002 році зменшилось у 7,7 рази. Якщо у 1991 році було добуто 1815 тонн риби, то у 2002 р. тільки 234,7 тонни. Одна з причин - значні вилови риби в переднерестовий період, що згубно діє на маточне поголів'я риби в цілому. Потребує вирішення і питання будівництв нерестово-виросних господарств для відтворення рибних запасів водойм. У зв'язку з маловодністю, в останні роки значно обміліли ділянки Кременчуцького водосховища, на яких майже не проводяться днопоглиблювальні роботи, що також не сприяє відтворенню водних живих ресурсів.

Промисел водних живих ресурсів у дніпровських водосховищах у 2011 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33 (z0326-99), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (далі - Правила рибальства), а також розробленого режиму. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та режимом, уключають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

Довжина ставних сіток, що застосовуються на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 м.

Дозволяється на Кременчуцькому водосховищі: відповідно до наказу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів від 15 листопада 2005 року № 411 "Щодо

затвердження змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Сулинський"" на території заказника:

- зариблення рослиноїдними рибами (товстолобик та інші) на ділянці "Насосна № 2" у районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області;

- відбірковий лов старшовікових груп рослиноїдних та туводних видів риб крупновічковими сітками з вічком а = 110 мм і більше в осінній період з 1 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від створу Жовнінська круча - село Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км від Липівського автомобільного мосту.

Лов здійснюється на підставі біологічного обґрунтування Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під

час лову на акваторії, регулюється залежно від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Учасників відбіркового лову визначають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з числа користувачів водних живих ресурсів, які вкладають кошти на зариблення Кременчуцького водосховища та мають власні плавзасоби.

Законом забороняється на Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах:

- використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 мм протягом усього року;

- використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 1 вересня.

У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням державних екологічних інспекцій відповідного регіону за погодженням з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні живі ресурс

ВИСНОВКИ

Отримані нами результати дослідженя води Кременчуцького водосховища фактично не відрізняються суттєво від багаторічних показників моніторингу,однак виявлено наступне:

1.Амонійний азот у літній період вегетації водоростей, так само, як і азот NО , відсутній чи міститься в незначній кількості (0,2 – 0,4 мг/л); узимку його вміст збільшується до 0,8 – 1,0 мг/л.Найбільша кількість фосфору спостерігається в зимньо-осінній період при мінералізації органічної речовини.

2 Уміст розчиненого у воді кисню, двоокису вуглецю і величини pН коливається в широких межах і змінюється по сезонах року, по глибині й акваторії водосховища, а також у різні по водності роки, чого не спостерігалося в річці.

3 Кількість завислої речовини збільшилась катастрофічно: з 4.6 до 14.7.

4. Колі- індекс збільшився з 1991 року майже в 6 разів.

5.Визначено,що за кількістю нітратів,фосфатів,БСКповн. води Кременчуцького водосховища можна вважати помірно забрудненими,за марганцем- забрудненими,за амоній-іонами,нафтопродуктами та розчинним киснем- чистими.

6.Органічна форма елементів харчування і низьке відношення N/P сприяє повній зміні складу продуцентів. Звичайний змішаний склад фітопланктону – діатомові і дінофлагеляти можуть повністю заміститися зеленими джгутиковими.

7. Показники нашого аматорського вилову майже збігаються з показниками промислового за останні роки.

8. Після зарегулювання стоку у видовому та кількісному складі іхтіофауни відбуваються помітні зміни.У зв’язку із різким зменшенням водообміну та швидкостей течії, збільшенням глибини та ширини акваторій кількість реофільних видів риб скоротилося, в той час як кількість лімнофільних видів, навпаки, зросла .Із збільшенням віку водосховища спостерігається тенденція до збільшення чисельності невеликої групи видів при сталому видовому складі.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1.Встановлено зміни хімічних показників якості води у зв’язку з антропогенною трансформацією Кременчуцького водосховища протягом 1971 – 2011 рр.;

2.Виконано моніторинг видового складу риб Кременчуцького водосховища за статистичними даними за весь період його існування та проведено власний контрольний вилов риби.

3.В результаті дослідження виявлено, що поверхневі води водосховища на даний час, в результаті антропогенного навантаження, відносяться за індексом забрудненості до ІІІ класу, тобто помірно забруднені. Отже, встановлено, що стан води з часом погіршується і безпосередньо впливає на зміни складу іхтіофауни водосховища в зв`язку із процесами довготривалої трансформації водойми. За експериментальними даними видно, що в водах Кременчуцького водосховища на теперішній час представлений переважно карась. Виявлені також інші чинники, що негативно впливають на чисельність промислових видів риб водосховища, а саме:

• нестабільність гідрологічного та гідрохімічного режимів;

• браконьєрство, як аматорське, так і промислове;

• природні чинники – влітку підвищення температури повітря до критичних значень, втрата кисню, що призводить до процесів «цвітіння» води; взимку – утворення крижаного покрову, що також призводить до зниження розчиненого кисню у воді та викликає масовий замор риби.

4.Проаналізовані подальші перспективи рибогосподарського використання водосховища та його біоресурсів.

5. Всі негативні явища, які склались внаслідок зарегулювання Дніпра, призвели до падіння чисельності і деформації структури популяцій промислових видів риб. Процес погіршення умов існування риби поглиблюється з кожним роком.

6.Значення цінних промислових риб зменшується, але зростає значення малоцінних риб,що підтвердив і аматорський вилов риби. Почалася деформація видового співтовариства, що історично склалося, стали зникати аборигенні реофільні риби, замість яких з'явився ряд еврібіонтних адвентивних видів. Зникли або стали на межу свого існування 25 аборигенних видів рибоподібних та риб. Із збільшенням віку водосховища спостерігається тенденція до збільшення чисельності невеликої групи видів при сталому видовому складі.

7.Антропогенне евтрофування та забруднення води - це основні процеси, що викликають деградацію водосховища і погіршення якості води. Отримані нами результати дослідженя води Кременчуцького водосховища фактично не відрізняються суттєво від багаторічних показників моніторингу.

8. Уміст розчиненого у воді кисню, двоокису вуглецю і величини pН коливається в широких межах і змінюється по сезонах року, по глибині й акваторії водосховища, а також у різні по водності роки, чого не спостерігалося в річці.

9.Кількість завислої речовини збільшилась катастрофічно: з 4.6 до 14.7. Колі- індекс збільшився з 1991 року майже в 6 разів. Найбільша кількість фосфору спостерігається в зимньо-осінній період при мінералізації органічної речовини.

10.Визначено,що за кількістю нітратів,фосфатів,БСКповн. води Кременчуцького водосховища можна вважати помірно забрудненими,за марганцем- забрудненими,за амоній-іонами,нафтопродуктами та розчинним киснем- чистими.

11.Органічна форма елементів харчування і низьке відношення N/P сприяє повній зміні складу продуцентів. Звичайний змішаний склад фітопланктону – діатомові і дінофлагеляти можуть повністю заміститися зеленими джгутиковими.

ПРОПОЗИЦІЇ: провести

1. Зариблення молоддю аборигенних видів риб (лящ, тараня, судак, щука, сом, линь) та встановлення штучних нерестовищ.

2. Необхідно відновити проведення комплексу рибоводно-меліоративних робіт, що дозволить покращити умови розмноження, нагулу риб, збільшити улови та зберегти унікальний плавневий комплекс з властивою йому флорою та гідрофауною.

3. Відсутність селективного промислу або збільшення мінімального розміру риб, що дозволені для вилову.

4. Повна заборона сіток, як знаряддя, що веде до знищення природного рибного різноманіття водойм, відтворення якого відбувається тільки за рахунок самовідтворення, тобто без рибницької допомоги.

5. Рибний промисел на водосховищах Дніпра припинити, як збитковий і одночасно згубно-ресурсний. Одночасно необхідно створити всі законодавчі передумови для того, щоб теперішнім рибалкам-промисловикам було вигідно заробляти на обслуговуванні рибалок-аматорів.

6. У практику аматорсько-рекреаційного рибальства на внутрішніх водоймах України необхідно втілювати технології, які сприяли б найповноціннішому природному відтворенню їх рибних ресурсівСеред таких заходів найважливішим є заборона виловлювання риб при найменшій довжині тіла, коли вони вперше досягають статевої зрілості, і дозвіл на їх виловлювання при довжині тіла, яка враховувала б найкращу відтворювальну здатність їх стад і вік найбільшого приросту маси стадом.

7. У деяких внутрішніх водоймах, зокрема у природно-технічних водоймах (водосховищах) можуть вирощуватись так звані рослиноїдні риби, розмноження яких відбувається тільки у спеціалізованих рибницьких господарствах.

8. У любительсько-рекреаційному рибальстві теж необхідно дотримуватись правила: розмір гачка має відповідати розміру рота риби, яку намагаються ловити. Отже, лінійка з сантиметровими поділками має бути у кожного рибалки.

9. Потребує вирішення і питання будівництв нерестово-виросних господарств для відтворення рибних запасів водойм.

10. Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та режимом, уключають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

Довжина ставних сіток, що застосовуються на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 м.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амброз А. Рыбы Днепра, Южного буга и Днепровско-Бугского лимана/А. Амброз – К.: Изд-во АН УССР,1956. – 408 с.

2. Бабенко Т.М., Вишневський В.І. Розвиток фіто- і зоопланктону в дніпровських водосховищах на початку XXI ст./Т.М.Бабенко,В.І.Вишневський // Праці Центральної геофізичної обсерваторії. – 2011. – Вип. 7(21). – С. 63-68.

3. Башко В.И. Проблема большого Днепра/В.И.Башко – М.-Л.: Гострасиздат, 1934. – 88 с.

4. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его хранилищ / Л.Н. Зимбалевская, П.Г. Сухойван, М.И. Черногоренко и др.; Отв. Ред. Г.И Щербак. – К.: Наук. думка, 1989. – 248 с.

5. Бузевич І.Ю. Особливості рибопромислового використання дніпровських водосховищ/І.Ю.Бузевич // Рибне господарство. – 2009. – Вип. 67. – С. 222-226.

6. Бузевич І.Ю. Сучасний стан промислу на дніпровських водосховищах/І.Ю.Бузевич // Рибне господарство. – 2004. – Вип. 63. – С. 16-18.

7. Бузевич І.Ю., Третяк О.М. Наукові основи спрямованого формування іхтіофауни дніпровських водосховищ/І.Ю.Бузевич,О.М.Третяк // Проблемы воспроизводства аборигенних видов рыб. – К., 2005. – С. 213-216.

8. Ващенко О.М. Исследование ихтиофауны в районе будущего Кременчугского водохранилища в связи с осуществлением рыбохозяйственных мероприятий по направленному формированию рыбных запасов водохранилища: Отчет по II разделу темы № 3 темплана 1958 г./О.М.Ващенко — К.: УкрНИИРХ, 1958. — 14 с.

9. Владимиров В.И., Сухойван П.Г., Бугай К.С. Размножение рыб в условиях зарегулированного стока реки/В.И.Владимиров,П.Г.Сухойван,К.С.Бугай – К.: Изд-во АН УССР, 1963. – 396 с.

10. Волков А.Н. Изменения величины и структуры урожая молоди рыб Кременчугского водохранилища в период 1963 — 1972 гг./А.Н.Волков // Рыбн. хоз-во. — 1975. — Вып. 20. — С. 71–78.

11. Волков А.Н., Власенко В.И. Видовой состав и величина урожая молоди рыб в Кременчугском водохранилище после сооружения Каневской ГЭС/А.Н.Волков,В.И.Власенко // Рыбн. хоз-во. — 1978. — Вып. 27. — С. 62–66.

12. Дем’янов В., Ракуляк В. Концепція оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська в умовах зарегулювання водосховищами Дніпровського каскаду/В.Демянов,В.Ракуляк // Водне господарство України. – 2008. - №3. – С. 10-22.

13. Донской Н.П., Донская С.А. Основы экологии и экономика природопользования/Н.П.Донской,С.А.Донская- Мн.: УП «Технопринт», 2000.- с 308.

14. Комплексна оцінка екологічного стану басейну Дніпра / В.Д. Романенко, М.Ю. Євтушенко, П.М. Линник та ін.. – К.: Ін-т гідробіології НАНУ, 2000. – 103 с.

15. Крупко В.М.,Озінковська С.П., Бузевич І.Ю. Рибогосподарська діяльність на водосховищах Дніпра /В.М.Крупко,С.П.Озінковська,І.Ю.Бузевич// Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 40-річчю Укррибгоспу. – К., 2004. – С. 52-55.

16. Кузьменко Ю.Г., Спесивий Т.В. Сучасний стан та деякі аспекти регулювання аматорського чинника антропогенного впливу на іхтіофауну внутрішніх водойм України /Ю.Г.Кузьменко,Т.В.Спесивий// Рибогосподарська наука України. – 2008. - №3. – С. 23-29.

17. Ляшенко О.Ф. Видовий склад та врожайність молоді риб Кременчуцького водосховища / Біологія риб Кременчуцького водосховища; За ред. П.Г. Сухойвана. — К.: Наук. думка, 1970. — С. 119–148.

18. Національний атлас України. – К.: ДНВП «Картографія», 2007. – 440 с.

19. Озінковська С.П., Полторацька В.І., Котовська Г.О. Динаміка структури та величини “врожайності” молоді риб Кременчуцького водосховища за період його існування /С.П.Озінковська,В.І.Полторацька,Г.О.Котовська// Рибн. госп-во. — К.: Аграр. наука, 2006. — Вип. 65. — С. 101-108.

20. Особенности фитопланктона киевского участка Каневского водохранилища в зависимости от режима работы Киевской ГЭС / О.П. Оксиюк, О.А. Давыдов, Г.В. Меленчук, Ю.И. Карпезо // Гидробиол. Ж – 2000. – Т. 36. - №1. – С. 29-38.

21. Охрана окружающей среды: Учеб. для техн. спец. вузов / С.В. Белов, Ф.А. Козьяков, А.Ф. Козьяков и др. Под ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп.- М.: Высш. шк., 1991.- 319 с.

22. Пинчук В.И., Смирнов А.И., Коваль Н.В. О современном распространении бычковых рыб (Gobiida, Pisces) в бассейне Днепра/В.И.Пинчук,А.И.Смирнов,Н.В.Коваль // Гидробиологические исследования пресных вод. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 24–42.

23. Правила експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду / А.В. Яцик, А.І. Томільцева та ін.. – К.: Генеза, 2003. – 176 с.

24. Рекомендації щодо поліпшення екологічного стану прибережних територій Дніпровських водосховищ / За ред. В.Я. Шевчука. – К.: «КСП», 1999. – 182 с.

25. Романенко В.Д. Основы гидроэкологи/В.Д.Романенко – К.: Генеза, 2004. – 663 с.

26. Сахаев В.Г., Щербицкий В.В. Экономика природопользования и охрана окружающей среды/В.Г.Сахаев,В.В.Щербицкий - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - 263 с.

27. Сиренко Л.А. «Активность» Солнца и цветение воды/Л.А.Сиренко // Гидробиол. журнал – 2002. - Т. 38. - №4. – С. 3-10.

28. Стратегия сохранения юиологического и ландшафтного разнообразия басейна Днепра / Под ред. В.Н. Белоконя. – К.: Ай-Би, 2004. – 106 с.

29. Сухойван П.Г., Вятчанина Л.И. Рыбное население и его продуктивность // Беспозвоночные рыбы Днепра и его водохранилищ / Под ред. Л.Н. Зимбалевской, П.Г. Сухойвана, М.И. Черногоренко и др.; отв. ред. Г.И. Щербак. — К.: Наук. думка, 1989. — С. 136–173.

30. «Цвітіння» води в Дніпрі біля Києва та фактори, що його визначають / В.І. Вишневський, І.М. Лавренчук, Д.Г. Андрусенко, К.А. Окаєвич // Гідрологія, гідрохімія і гідро екологія. – 2007. – Т.13. – С. 132 – 139.

31. Экология верхнего Днепра / Н.Н. Бамбалов, А.М. Гордеев, В.Н. Другак и др. – Смоленск, 2003. – 177 с.