Висновки

1. Після зарегулювання Дніпра греблею Кременчуцької ГЕС відбулося різке падіння уловів риб основних промислових категорій, а рідкісні і нечисленні види взагалі випали з промислу. Почалася деформація видового співтовариства, що історично склалося, стали зникати аборигенні реофільні риби, замість яких з'явився ряд еврібіонтних адвентивних видів. В результаті, до середини 80-х років ХХ сторіччя відбулися істотні зміни видового складу, і в іхтіоценозі надзвичайно велику роль стали відігравати чужорідні види так звані адвентивні види – білий, строкатий товстолобики, білий амур.

2. Протягом 90-х років XX ст. у каскаді Дніпровських водосховищ, які є по суті природно-технічними водоймами, відбулось трикратне падіння добування риби у порівнянні з 70 – 80 - ми роками. Промислове рибальство підриває запаси риб. Вилов риби сітками у водосховищах завдає рибним стадам значних втрат, які не охоплюються ніякою статистикою.

3.У водосховищі погіршується склад іхтіофауни. Значення цінних промислових риб зменшується, але зростає значення малоцінних риб.

4. На початок ХХІ сторіччя зникли або стали на межу свого існування 25 аборигенних видів рибоподібних та риб – це мінога українська, шип, білуга, стерлядь, оселедець керченський, лосось чорноморський, синець, клепець, бистрянка, білизна, вирезуб, ялець, в’язь, головень, підуст, марена дніпровська, пічкур, чехоня, шемая чорноморсько-азовська, в'юн, карась золотий, вугор річковий, минь, берш, носар.

Всі негативні явища, які склались внаслідок зарегулювання Дніпра, призвели до падіння чисельності і деформації структури популяцій промислових видів риб. Процес погіршення умов існування риби все поглиблюється з кожним роком.

5. Антропогенне евтрофування та забруднення води - це основні процеси, що викликають деградацію водосховища і погіршення якості води.

РОЗДІЛ II

Аналіз змін видового складу риби водосховища внаслідок екологічного стану водойми

2.1 Моніторинг видового складу риби Кременчуцького водосховища

В результаті проведених 10 контрольних виловів протягом осені 2012 р. з Кременчуцького водосховища в районі Градіжська було впіймано трохи більше 32 кг риби (ДодатокБ.). Розглядаючи кількісний склад виловленої риби, представимо одержані дані у вигляді таблиці.

Дані про кількість видів виловленої риби, середню вагу та вік риби .

Таблиця 2.1

Видова назва	Загальна кількість, шт	Середня вага рибини, кг	Загальна вага, кг	У процентному відношенні	Вік риби, роки
щука	5	0,3 – 0,7	3	9,17	1 – 2
лящ	7	0,5 – 1,0	5,8	17,7	2 – 3
судак звичайний	2	0,8 – 1,3	2,1	6,42	2 – 3
в`язь	5	0,1 – 0,3	1,1	3,36	3-4
сом звичайний	1	1,0	1,0	3,27	2 – 3
підуст	4	0,3 – 0,4	1,4	4,28	2
лин	3	0,5 – 0,6	1,7	5,2	2 – 3
плітка	15	0,2 – 0,5	4,5	13,76	2
білизна	1	0,2	0,2	0,61	3-4
йорж звичайний	2	0,3 – 0,4	0,7	2,14	2 – 3
чехоня	3	0,2 – 0,5	1,1	3,36	1 – 2,5
густера	2	0,3 – 0,5	0,8	1,96	2 – 3
краснопірка	8	0,3 – 0,4	3,0	9,2	2 – 3
карась	18	0,3 – 0,4	6,3	19,3	1 - 2
Всього	76		32,7	100

Проаналізувавши дані,отримані експериментально, порівняємо їх зі статистичними данними (таблиця 2.2)

Таблиця 2.2 Середньорічні показники вилову риби в Кременчуцькому водосховищі

	1956 – 1959 до зарегулювання	1966 - 1970	1971 - 1980	1981 - 1985	1987 - 1993	2000 - 2007	2009	2010	2011
Всього, т	890	7582	1050	483	1815	234,7	1135,6	1364	634
Плоскирка, %	25	15	24	15	16	15	11	13	9
Карась, %	4	6	5	19	17	19	25	26	20
Лящ, %	21	30	24	18	21	17	14	10	17
Плітка, %	15	10	13	13	10	13	16	14	13
Синець, %	9	15	8	13	10	9	8	11	7
Щука, %	10	15	9	12	8	15	8	6	9
Верховодка, %	6	-	8	-	6		12	9	11
Чехоня, %	2	-	2,5	-	4	2	3	2	-
Судак, %	5	6	2	8	7	3	3	6	5

Зазначемо, що показники аматорського вилову майже збігаються з показниками промислового за останні роки. Також з наведених даних видно, як змінюється чисельність вилову за вказані періоди (Рис. 2.1). Через 6 років після зарегулювання Дніпра вилов збільшився у 8,5 раз. Це пояснюється збільшенням площі розмноження та вилову, багатою кормовою базою, яка утворилась унаслідок затоплення родючих територій. Популяції риб у водосховищах формуються в основному за рахунок розмноження місцевих (туводних) видів, що жили у річці або розташованих поблизу водоймах та водотоках. Найбільша чисельність спостерігається у поколінь риб, що народились у перші роки заповнення водосховища, коли створюються найбільш сприятливі умови для їх нересту, розвитку, виживання ікри та молоді. Це - поступове підвищення рівня води, затоплення великих ділянок заплави, вкритих луговою рослинністю, що є найкращим субстратом для відкладання та розвитку ікри. На свіжозалитих ділянках зберігається проточність і розвивається зоопланктон і зообентос, що також сприяє розвитку риб; а у водосховищі ще небагато поїдаючих ікру і молодь хижаків[9,19 ].

Рис.2.1 Чисельність промислового вилову риби в Кременчуцькому водосховищі

Після зарегулювання стоку у видовому та кількісному складі іхтіофауни відбуваються помітні зміни (ДодаткиВ,Д). У зв’язку із різким зменшенням водообміну та швидкостей течії, збільшенням глибини та ширини акваторій кількість реофільних видів риб скорочується, в той час як кількість лімнофільних видів, навпаки, зростає.

Греблі водосховищ створюють перешкоду для прохідних риб; окрім цього ті риби, що проникають крізь рибопропускні споруди, зазвичай не знаходять у водосховищах сприятливих умов для розмноження через слабку проточність та заїлення нерестовищ. Тому, якщо деякі види прохідних риб і продовжують існувати, їх чисельність швидко зменшується, і вони концентруються в основному у верхів’ях, де зустрічаються піщано-галечні ґрунти й спостерігається підвищена проточність.Процес формування іхтіофауни у водосховищах супроводжується випадінням окремих її видів і значною внутрішньопопуляційною диференціацією. Після створення водосховищ, особливо у перші роки їх існування, видовий склад фауни збіднюється. З віком водосховища кількість видів риб у них може збільшуватись як за рахунок спрямованого так і стихійного вселення.У подальшому умови розмноження риб, особливо фітофільних видів, погіршуються через скорочення нерестової площі та місць нагула для молоді. На нерестовищах зникає лугова рослинність, і на захищених ділянках починають масово розвиватись повітряно-водні рослини.

Як правило, кількість молоді риб у багатоводні та середні за водністю роки вища, ніж у маловодні, а от темпи росту й плодючість - вище у маловодні .У перші роки формування іхтіофауни водосховища у популяціях переважає кількість молодих особин, але згодом співвідношення вікових груп вирівнюється.

Із збільшенням віку водосховища спостерігається тенденція до збільшення чисельності невеликої групи видів при сталому видовому складі. Особливо інтенсивно розмножується окунь, оскільки умови для нього досить сприятливі. Однак збільшення чисельності окуня призводить до скорочення чисельності цінних промислових риб, оскільки окунь виїдає їх ікру, а природній регулятор чисельності цього виду - щука - у водосховищі не має нормальних умов для існування[22,29 ].