2

ТЕЗИ

екологічного проекту

«Заходи щодо збереження видового складу риби в Кременчуцькому водосховищі та поліпшення екологічного стану водойми»

автор: Маненко Наталія Володимирівна

Кременчуцька загальноосвітня школа I – III ступенів № 31

Кременчуцької міської ради Полтавської області, 11клас

науковий керівник: Підоріна Людмила Іванівна

вчитель географії Кременчуцької ЗОШ I – III ступенів № 31

вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист,

науковий кореспондент Інституту педагогіки НАПН України

Мета дослідження. Головна мета роботи – визначити та запропонувати заходи щодо збереження видового складу риби в Кременчуцькому водосховищі та поліпшення екологічного стану водойми.А для цього: з`ясувати видовий склад риб Кременчуцького водосховища,встановити найбільш поширені види та види промислового значення,визначити екологічний стан води водосховища та вплив забруднення на видовий склад іхтіофауни.

Актуальність дослідження. Вибір теми наукового дослідження визначила проблема,яка не вирішується багато років,а тільки посилююється : прогресивне погіршення екологічного стану Кременчуцького водосховища та як наслідок- зникнення багатьох видів річкової риби. Деякі види знаходяться на межі зникнення. Спостереження і збір первинної інформації, її попередня обробка і накопичення у базі даних необхідні для прийняття управлінських рішень щодо поліпшення екологічної ситуації у водоймі, яка на теперішній час набула катастрофічної стану.

Завдання дослідження:

1.Збір та обробка іхтіологічного матеріалу за стандартними методами.

2.Аналіз якості води за гідрохімічними показниками на основі стандартних методик виконання вимірювань складу та властивостей проб вод. 3.Статистична обробка зібраних матеріалів за допомогою біометричних методів.

Основні висновки за результатами дослідження:

1. Виявлено, що протягом кількох десятиліть відбувається зменшення чисельності таких видів як лящ, синець, судак, чехоня, щука, їх місце займають два види карася – срібний та золотий. Зменшується й загальна кількість вилову, що говорить про погіршення умов існування, зменшення кормової бази в результаті як природного погіршення умов, так і антропогенного навантаження на водойму.

2.Визначено, що поверхневі води водосховища на даний час, в результаті антропогенного навантаження, відносяться за індексом забрудненості до ІІІ класу, тобто помірно забруднені. Отже, встановлено, що стан води з часом погіршується і безпосередньо впливає на зміни складу іхтіофауни водосховища в зв`язку із процесами довготривалої трансформації водойми. Виявлені також інші чинники, що негативно впливають на чисельність промислових видів риб водосховища,

3.Визначено,що за кількістю нітратів,фосфатів,БСКповн. води Кременчуцького водосховища можна вважати помірно забрудненими,за марганцем- забрудненими,за амоній-іонами,нафтопродуктами та розчинним киснем- чистими.

Отримані дані динаміки популяційних показників окремих видів риб можуть бути використані при проведенні довготривалого моніторингу стану водних екосистем регіону, а також для прогнозування їх змін під впливом антропогенних чинників.

ЗМІСТ

5

8

8

9

10

13

19

20

23

31

37

38

ВСТУП----------------------------------------------------------------------------------------------

РОЗДІЛ I АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОКРЕМИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ВИДОВИЙ СКЛАД РИБИ У КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ---------

1.1 Короткий опис Кременчуцького водосховища на р.Дніпро----------------

1.2 Сучасний стан рибного господарства водосховища--------------------------

1.3 Вплив промислового та аматорського промислу на зниження чисельності рибних запасів --------------------------------------------------------------------

1.4 Показники, що обумовлюють якість поверхневих вод----------------------

ВИСНОВКИ---------------------------------------------------------------------------------------

РОЗДІЛ II АНАЛІЗ ЗМІН ВИДОВОГО СКЛАДУ РИБИ ВОДОСХОВИЩА ВНАСЛІДОК ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДОЙМИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ--------------------------------

2.1 Моніторинг видового складу риби Кременчуцького водосховища------

2.2 Моніторинг якості поверхневих вод Кременчуцького водосховища----

2.3 Проект збереження видового складу риби водосховища

ВИСНОВКИ----------------------------------------------------------------------------------------

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ------------------------------------------------------------------------

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ--------------------------------------------------41

ДОДАТКИ--------------------------------------------------------------------------------------44

ВСТУП

Актуальність дослідження. Вибір теми наукового дослідження визначила проблема,яка не вирішується багато років,а тільки посилююється : прогресивне погіршення екологічного стану Кременчуцького водосховища та як наслідок- зникнення багатьох видів річкової риби. Деякі види знаходяться на межі зникнення. Зменшення видової різноманітності прісноводних і прохідних риб відбуваєтьсяся швидкими темпами, причому особливо негативна ситуація склалася в Кременчуцькому водосховищі, рибні запаси якого серед річкових систем постраждали найбільшою мірою.Антропогенне евтрофування та забруднення води - це основні процеси, що викликають деградацію водосховища і погіршення якості води.Вирішення даної проблеми вимагає комплексних досліджень .Спостереження і збір первинної інформації, її попередня обробка і накопичення у базі даних необхідні для прийняття управлінських рішень щодо поліпшення екологічної ситуації у водоймі, яка на теперішній час набула катастрофічної стану.

Стан вивченості проблеми в науці.Моніторинг забруднення води Кременчуцького водосховища проводиться постійно.Моніторинг видового складу риби –раз на декілька років. Питання досить добре висвітлене в літературі:відомі публікації з екологічних проблем водосховища[12,14,31 ];з вивчення видового складу риби [3,7,8,17,22 ];відтворення рибних ресурсів[9,19,29 ];стосовно промислового та аматорського вилову риби [5,6,10,11,15,16 ];фітопланктон та зоопланктон у водосховищах[2,20,27,30 ];та інші.Проте,знищення видового складу іхтіофауни прогресує,і щоразу виявляються інші ,несподівані чинники,що безпосередньо сприяють цьому процесу.А отже виявлення їх є важливим завданням.

Мета роботи: з`ясування видового складу риб Кременчуцького водосховища та встановлення найбільш поширених видів риб та видів риби промислового значення.

Об’єкт дослідження: Кременчуцьке водосховище,його екологічний стан

Предмет дослідження: екологічний стан та іхтіофауна Кременчуцького водосховища в умовах нестабільності екосистеми водойми

Завдання дослідження:

1. Провести контрольні вилови риби;

2.Провести моніторинг хімічного складу води Кременчуцького водосховищ

3.Встановити залежність зміни видового складу риб від зміни стану води у водосховищі.

Методи дослідження : збір та обробка іхтіологічного матеріалу за стандартними методиками; аналіз якості води за гідрохімічними показниками.

Наукова новизна : Вперше за останні роки, на основі комплексного підходу, нами був проведений детальний аналіз стану іхтіофауни Кременчуцького водосховища. Вивчено основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних і ін.) та антропогенних чинників Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми Кременчуцького водосховища за останні роки. Вперше досліджено динаміку різноманіття іхтіофауни водосховища у зв’язку з коливаннями показників якості води, викликаних природною та штучною реконструкцією водойми .

Наукова та практична цінність. Результати дослідження іхтіофауни Кременчуцького водосховища мають вагоме значення для визначення механізмів функціонування водних екотонів типу “річка-море” з метою відновлення та збереження біологічного різноманіття природних комплексів подібного типу. В практичному виконанні робота дозволяє окреслити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Кременчуцького водосховища, а й інших подібних водойм, що функціонують в імпульсно-стабілізованому режимі. Отримані дані динаміки популяційних показників окремих видів риб можуть бути використані при проведенні довготривалого моніторингу стану водних екосистем регіону, а також для прогнозування їх змін під впливом антропогенних чинників. На основі отриманих даних розроблені та впроваджуються рекомендації щодо покращення екологічного стану водосховища в умовах постійної флуктуації гідрологічного та гідрохімічного режимів у зв’язку із штучною довготривалою трансформацією водойми та інтенсифікацією рибного промислу. Результати досліджень можуть бути використані при викладанні зоології, екології у вузах та при розробці рекомендацій з охорони рибних запасів і прогнозних пропозицій поліпшення екологічного стану рибогосподарських водойм, а також при обчисленнях лімітів вилову риб в водосховищі установами Департаменту рибного господарства та Міністерства екології та природних ресурсів України. Особистий внесок .Вивчено видовий склад іхтіофауни та розмірно-масові, вікові показники популяцій риб в досліджуваній водоймі.Прийняла участь у лабораторних дослідженнях води.

Публікації. За темою дослідження опублікована наукова стаття .

РОЗДІЛ I

Аналіз впливу окремих екологічних чинників на видовий склад риби у кременчуцькому водосховищі

1.1 Короткий опис Кременчуцького водосховища на р.Дніпро

Кременчу́цьке водосхо́вище — водосховище на річці Дніпро в Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях України, знаходиться між Канівським та Дніпродзержинським водосховищами.Водосховище було створене греблею Кременчуцької ГЕС. Заповнено з осені 1959 року и закінчено влітку 1961 року.

Площа – 2 252 км² (найбільше за площею водосховище в Україні), об'єм 13,5 км³ (друге місце в Україні). Довжина – 185 км, середня ширина – 15 км, найбільша ширина – 30 км, середня глибина – 6 м, найбільша глибина – 28 м. Коливання рівня води 5,25 м. Площа мілководдя до 2 м складає приблизно 18 %. Рівень води в літні місяці стабільний. Його зниження відбувається восени та досягає максимума взимку, при цьому його площа зменшується майже вдвічі. Водообмін відбувається до 4 разів на рік, в середні по водності роки – 2 – 2,5 рази.

У водосховище впадають річки:з правого берега: Рось, Вільшанка, Ірдинка, Тясмин, Цибульник.З лівого берега: Супій, Золотоношка, Ірклій, Коврай, Баталей, Сула, Кагамлик.

Береги водосховища, складені з супісків та пісків, легко розмиваються та рушаться, чому сприяють сильні хвилі та вітри. Вони найбільш властиві середній і нижній ділянкам водосховища, де воно досягає найбільшої ширини.Рівневий режим Кременчуцького водосховища не стабільний, що зумовлено зміною термінів весняного паводку, водністю, а також дією вітрових сгонів та нагонів. Під дією вітру рівень води в водосховищі може змінюватись майже на 0,5 метрів[24].

Кременчуцьке водосховище — основний регулятор при розподілі річкового стоку серед дніпровських водосховищ. Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується для зрошення, водозабезпечення, рекреакції.

У водосховищі водяться стерлядь, тюлька, щука, плітка, єлець, голавль, язь, червонопірка, жерех, овсянка, линь, подуст, піскарь, уклея, густера, лящ, білоглазка, синець, рибець, чехоня, горчак, карась, сазан, голець, щиповка, в’юн, сом, судак, окунь, йорш, носарь і бички[ 3,7,8 ].

1.2 Сучасний стан рибного господарства водосховища

У зв'язку з спорудженням Дніпровського каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі рибальство погіршало. Причиною цього є те, що гребля Дніпровського (а згодом й інші) обмежила вільний доступ прохідним рибам, а риби, які не люблять стоячих вод перейшли на північ. Основними об'єктами промислу в дніпровських водосховищах є лящ, судак, сазан і сом . В 1969 році з водосховищ Дніпра видобуто 172 600 т риби (площа водосховищ 5282 км²), або 33 кг з 1 га. Найбільшу рибопродуктивність (близько 40 кг з 1 га) мають Каховське і Кременчуцьке водосховище. На водосховищах створено кілька господарств, у яких вирощують мальків цінних видів риб для зариблення річки і водоймищ [ 3,14].

Першочергове значення для природного відтворення рибних запасів мають заплавні водойми Дніпра, площа водного дзеркала яких складає 185 км²До зарегулювання Дніпра в заплавних озерах виловлювали 600-800 тонн риби, включаючи такі цінні види риб, як тараня, лящ, судак, щука, сом, сазан. В даний період у цих водоймах виловлюють не більше 50 тонн, в основному сріблястого карася, краснопірку, окуня, плоскирку[ 9,19,29 ].

Причинами цього явища є негативні наслідки, які відбулися в пониззі Дніпра після зарегулювання Дніпра каскадом водосховищ і відбору частини прісноводного стоку на народногосподарські потреби. Зміна гідрологічних умов призвела до погіршення умов природного відтворення напівпрохідних риб, які складають основу промислу цього району, і риб озерного комплексу. Озера обміліли, заростають вищою водною рослинністю, погіршився водообмін, зникає з’єднувальна система проток, єриків. Ці водойми поступово міліють, перетворюючись у дистрофні, а в подальшому у торф'яні болота.

.Видовий склад прісноводої та прохідної іхтіофауни Дніпра традиційно нараховував більше 50 видів риб з 12 сімейств. Після зарегулювання Дніпра греблею Кременчуцької ГЕС відбулося різке падіння уловів риб основних промислових категорій, а рідкісні і нечисленні види взагалі випали з промислу. Почалася деформація видового співтовариства, що історично склалося, стали зникати аборигенні реофільні риби, замість яких з'явився ряд еврібіонтних адвентивних видів. [ 8,17,22 ]. В результаті, до середини 80-х років ХХ сторіччя відбулися істотні зміни видового складу, і в іхтіоценозі надзвичайно велику роль стали відігравати чужорідні види так звані адвентивні види – білий, строкатий товстолобики, білий амур. На початок ХХІ сторіччя зникли або стали на грань свого існування 25 аборигенних видів рибоподібних та риб – це мінога українська, шип, білуга, стерлядь, оселедець керченський, лосось чорноморський, синець, клепець, бистрянка, білизна, вирезуб, ялець, в’язь, головень, підуст, марена дніпровська, пічкур, чехоня, шемая чорноморсько-азовська, в'юн, карась золотий, вугор річковий, минь, берш, носар.

Всі негативні явища, які склались внаслідок зарегулювання Дніпра, призвели до падіння чисельності і деформації структури популяцій промислових видів риб. Процес погіршення умов існування риби все поглиблюється з кожним роком.