19. Дайте характеристику основних проблем розвитку господарства Афін та спробам їх розв’язання в реформах Солона.

В Афінах, які в більшості грецьких міст-полісів, існувала демократична форма правління ,а влада вже з VIIIст. до н.е. належала аристократії. Власне, соціальна структура Афін складалася з трьох основних верств евпатріди, або родова верхівка, аристократии ;геомори, або землевласники; деміурги, аборемісники.

Основа цієї влади визначалася рядом факторів, середяких найважливіше місце посідало землеволодіння.

Правовласності охоронялося законодавчо. Так,у 621р. До н.е. архонт

Драконт склав звід законів, що охороняли індивідуальну власність, а будь-які посягання на неї каралися надзвичайно жорстоко, навіть смертною карою. Такі явища були підтвердженням розкладу ойкісного господарства, певної втрати тих принципів соціальної структури, що склалися ще у патріархальний період.

У 594 р. до Р. X. першим архонтом Афін був обраний Солон (між 640 і 635 - близько 559 рр. до Р. X.), який, будучи наділеним великими повноваженнями, здійснив економічну, політичну та судову реформи. Вони відзначалися поміркованістю та компромісним характером і стали важливим етапом в утворенні Афінської держави.

В економічній сфері: ліквідовано боргове рабство та скасовано борги селян (проведено, так звану, сисахвію); коштом держави було викуплено та повернено на батьківщину всіх афінян, проданих за межі Аттики в рабство; законодавче визнано приватну власність на землю, допускався її продаж і роздроблення; запроваджувалася монета; було прийнято закон про те, що батьки мають навчити синів якогось ремесла; заборонялося не працювати.

У політичній сфері: скасовано владу родової аристократії (право на зайняття вищих посад і політичне керівництво за привілеєм від народження - геннекратію) та запроваджено привілеї майна та суспільної служби -тимократію (тиме-майновий ценз). За майновим І Іензом усе цивільне населення поділялося на чотири класи. За основу цензу було взято земельний ценз, тобто прибуток, одержуваний від землі.

• І клас - пентаксіомедімни - особи,що одержували від землі не менше від 500 медимів (один медам - 52,5 літра) сільськогосподарської продукції на рік. Вони повинні були служити у важко озброєній піхоті.

• ІІ клас - вершники - одержували не менше за 300 медимів і повинні були

служити в кінноті.

• III клас - зевгіти - одержували не менше від 200 медимів і служили в піхотному ополченні.

IVклас - фети - одержували до 200 медимів і служили в легко­озброєній піхоті та на флоті. Державні посади мали право займати лише особи, належні до перших трьох класів, а архонта - тільки до першого. Члени четвертого класу брали участь у прийнятті законів і виборах посадових осіб.

Народні збори стали найвищим органом влади, в роботі яких брали участь громадяни, котрим виповнилося 20 років.

Було створено Раду 400, яка готувала справи для обговорення їх на народних зборах і здійснювала загальне управління країною. До її складу кожна філа щорічно обирала від громадян перших трьох класів на народних зборах по 100 представників з віковим цензом від ЗО років. Було створено й новий судовий орган - геліею. Це була судова установа Афін, яка складалася з 6000 осіб, які обиралися щорічно жеребкуванням з громадян усіх чотирьох класів, які досягли 30-літнього віку. Геліея поділялась на 10 колегій - дикастерій.