18.Порівняйте особливості суспільств Східної і Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.

Східна цивілізація

Західна цивілізація

Передумови

Виникненню перших цивілізацій передувала неолітична революція. Наявність надлишкового продукту дозволяло утримувати звільнених від виробництва їжі людей, які виконували різні адміністративні функції. Іншими словами, на основі нових виробничих можливостей виникли перші осередки цивілізації з надобщінной соціальними структурами і ранніми формами політичної адміністрації.

Пов'язаний з нею перехід до нових форм господарства сприяв кардинальних змін в культурі, способі життя і духовній сфері. Тепер в безкрайньому світі мисливців, рибалок і збирачів, що освоїли майже всі природно-кліматичні зони Землі, на авансцену історії висуваються суспільства хліборобів-скотарів. Саме в їх середовищі створюється значний додатковий продукт і відповідним чином накопичуються матеріальні і духовні цінності.

Почалося соціальне розшарування суспільства. У ньому з'явилися різні соціальні групи, що відрізняються один від одного за професійними ознаками, за соціальним статусом, за матеріальним становищем, за обсягом прав і привілеїв.

Сформувалися держави - системи органів організації і управління життєдіяльністю суспільства, захисту соціальних інтересів одних груп і придушення інших.

Була створена писемність, завдяки якій люди могли зафіксувати в матеріальній формі досягнення своєї культури: ідеї, вірування, традиції, закони і передати їх нащадкам.

Первинні цивілізації виникли в подібних кліматичних умовах. Вчені відзначають, що їх зона охоплювала територію з тропічним, субтропічним і почасти помірним кліматом, середньорічна температура яких була досить високою - близько + 20 ° С. Лише кілька тисячоліть через зона цивілізації стала поширюватися на північ, де більш сувора природа. А це означає, що для виникнення цивілізації потрібні певні сприятливі природні умови.

Основні риси

• Господарство суспільств Східної цивілізації базувалося переважанні державної власності на засоби виобництва

• Індивідуальна власність мала місце, але лише як похідна від власності державної та в тісному взаємозв’яку із останньою;

• Оскільки власником основних засобів виробництва (земліта води) була держава (або її уособлення—цар-деспот), то всі поземельні відносини будувалися на основі виплат та зосередження у царській скарбниці ренти- податку

• Суспільні відносини формувалися на основі станово-кастової системи та системи «суцільного рабства»;

• Власнерабська праця не мала великого виробничого значення, адже основними безпосередніми виробниками виступали члени сільських громад.

• Такими були основні загальні риси господарської системис успільств

• Наука і вивести результати її революционализировали світ, поклавши початок глобальної історії всього людства;

• Территория Заходу дуже розмаїта, тому країни й народи Заходу мають своєрідний і різноманітніший образ;

• Западу відома ідея політичної волі народів і її реальність;

• Запад пізнає раціональність: вже грецька раціональність відрізняється від східного мислення послідовністю, що дозволяє розвивати математику, формальну логіку, правові основи держави.

• Западний людина усвідомила, що вона є початок і творець всього, міра і цінність.

• Запад-ето постійне духовне і політичний напруга, яка потребує зростання духовної енергії.

• С початку західний світ розвивався у межах внутрішньої полярності Заходу та Сходу.

Основні етапи становлення цивілізації

I-пов'язаний з формуванням перших осередків цивілізацій - номів держав у Єгипті та міст-держав у Дворіччі - і охоплює кінець V-IV тисячоліття до н.е.

II- епоха централізованих царств - припадає на III-II тисячоліття до н.е. Виниклі в цей час цивілізації Егеїда, Закавказзя, Іранського нагір'я і Аравійського півострова перебували в найтіснішому контакті з стародавніми цивілізаціями Близького Сходу, тоді як сучасні їм цивілізації Індії та Китаю розвивалися ізольовано.

Для цієї доби характерно панування натурального господарства. Становлення двох форм власності на землю, воду і корисні копалини - царсько-храмової і общинної - стало основою співіснування двох секторів економіки - общинного і централізованого, державно-храмового.

III- перша половина I тисячоліття до н.е. - Епоха виникнення і загибелі великих імперій - таких, як Новоассирийский, Нововавилонской, ахеменідський і Циньской. Провідною тенденцією їх розвитку була інтеграція складових ці супердержави регіонів і вирівнювання рівнів їх розвитку.

Єлинська цивілізація:

- Раннеелладский ХХХ –ХХII ст. е.

- СреднеелладскийХХI –ХVII ст. е.

- Позднеелладский XVI – XII ст. е.

- Гомеровский XI – IX ст. е.

- Архаический VIII – VI ст. е.

- Класичний V – IV ст. е.

- Эллинистический III – I ст. е.

Эллини не були корінним населенням аналізованої країни. До них тут жили племена, мовна і етнічна яких залишається проблематичною.

Римська цивілізація:

- ЕтруськаX–VIII ст. е.;

- ЦарськийVIII–VI ст. е.;

- РеспубліканськийVI–I ст. е.;

- Раннеимператорский (принципат) I в. е. – III в. н.е.;

- Позднеимператорский (доминат)III–V ст. н.е.