17. Порівняйте характерні риси господарств Месопотамської та Кріто-Мікенської цивілізацій.

		Крито-мікенська	Месопотамська
		На основі археологічних матеріалів, творів давньогрецьких істориків, міфівтапоем було виявлено характерні ознаки становлення цивілізаційного шляху розвитку критського суспільства.	Найдавніші історичні артефакти свідчать про те ,що Месопотамію заселяли представники різних народів.Провідну роль серед них відігравали шумери стародавній народ, історія якого залишається нез’ясованою сучасною наукою,та рухливі семітські племена скотаріві з сирійсько месопотамського степу, які поступово змішувалися з сусідніми народами
		Розвиток землеробства та агрокультури,осілий спосіб життя ,виникнення писемності (критське складовé письмо називається «лінійнимписьмом») ,формування міст як адміністративно-владних центрів суспільства, а також політичних форм управління, високий рівень розвитку матеріальної культури та мистецтва. Вигідне географічне положення (перехрестя морських торговельних шляхів) ,віддаленість від зон військових конфліктів, розміри території та наявність природних ресурсів створювали сприятливе середовище для становлення цивілізаційно горозвитку суспільства. Рибальство та землеробство. В останньому велике поширення мала так звана «середземноморська тріада»—вирощування зернових культур (пшениця та ячмінь) ,винограду та оливи. В ремеслі виділялося гончарство ,в якому застосовувався гончар-нийкруг. Критянами було освоєне виробництво міді, а потім і бронзитави робівізних.У ремісничих майстернях виготовлялися зброя та речі побутового характеру	Добробут шумерського суспільства залежав від головної галузі його господарської сфери—землеробства
Провідні галузі господарства
Державне управління суспільством здійснювалось		окремими царства ми, які існували незалежно одневідодного. Територія мікенських царств булла поділена на округи, очолювані намісниками. Вони забезпечували надходження податків указну. У їхньому підпорядкуванні перебували чиновники нижчого рангу—басілеї, які управляли окремими селами і вели нагляд за роботою незалежних ремісників	Храмові громади шумерського суспільства як господарсько-адміністративні одиниці забезпечували вирішення певних суспільних проблем.Проте для розв’язання питань військового захисту ,територіальних міжобщинних конфліктів виявилися нечисленними та вузько спеціалізованими. Тому Сільськогосподарські громади храмового типу були доповнені іншими, світ-ського типу, в яких центральну роль відігравали царі та царські господарства
		Палацова адміністрація контролювала всі сфери життєдіяльності крито мікенського суспільства.Завдяки розподілу продовольства і матеріалів, організації військової справи, систем і землеволодіння, організації та обліку матеріальних запасів ,що надходили в палаци, утверджувалася система адміністративного і редистрибутивного панування і залежності усіх сфер ді-яльностісуспільствавідпалацово державного сектору.	Царі воєначальники сконцентрувалиу своїх руках значні земельні володінняі посіли панівне економічне становище. Їх влада спираласяна військову силу або особливу провідну роль в суспільстві .Військово-політична та економічна влада концентрувалася в особі правителя та його оточення, що виконувало адміністративні та управлінські функції